Під час позачергової парламентської сесії більшість за фізичної відсутності більшості своїх депутатів та депутатів від опозиції ратифікувала угоду про вільну торгівлю з СНД, низку змін до бюджету, що передбачають підвищення державних гарантій на зовнішні запозичення та десятки мільярдів, а також поставила ультиматум спікеру щодо "мовного закону".
Розгляд кожного питання тривав 5-10 хвилин, і депутати впоралися до обіду.
Гімн зі словами "душу й тіло ми положим за нашу свободу", що лунав при відкритті позачергової сесії парламенту, переважно слухали засмаглі депутати із провладної більшості - регіонали та комуністи. Із фракцій, що не входять до більшості, у сесійній залі були присутні лише кілька депутатів від НУНС. Один із лідерів об'єднаної опозиції Арсеній Яценюк з'явився у залі лише аби виголосити коротку промову, у якій він заявив, що опозиція вимагає від більшості виконувати вимоги Конституції та регламенту Верховної Ради щодо особистого голосування депутатів, але розуміє, що більшість і надалі нехтуватиме цими вимогами:
"Голосуйте і далі картками, бо для вас що кредитна картка, що картка депутата - це все одне й те саме", - заявив Арсеній Яценюк.
При цьому Яценюк звернув увагу, що, згідно із електронною системою голосування, в парламенті зареєструвалися 236, а згодом навіть 269 депутатів, при тому, що фізично, за підрахунками самого депутата, в залі присутні лише 142 депутати.
Яценюк також заявив, що після виборів нинішня опозиція сформує більшість, і денонсує всі ухвалені нинішньою більшістю угоди, а також закони, проголосовані із порушенням регламенту.
Президія парламенту та урядова ложа була оточена депутатами від Партії регіонів, обличчя яких стали відомі завдяки фото та відео парламентських бійок під час ухвалення суперечливих законопроектів - від ратифікації "харківських угод" у 2010 році до голосування "мовного" закону на початку липня 2012 року. Депутат від Партії регіонів та колишній борець Ельбрус Тадеєв залишив урядову ложу лише тоді, коли у залі з'явився прем'єр-міністр Микола Азаров, аби представити парламентарям проект угоди про зону вільної торгівлі із країнами СНД, який депутати мали ратифікувати.
Вільна торгівля із винятками та обмеженнями
Як і всі законопроекти, що їх депутати розглядали на позачерговій сесії, проект угоди про зону вільної торгівлі із СНД розглядався за скороченою процедурою. Відтак, прем'єр мав лише дві хвилини, аби розповісти про нього, і жодної можливості відповісти на запитання.
Представляючи угоду, Азаров заявив, що вона дозволить активізувати торгівлю із найбільшим торгівельним партнером України - країнами СНД. За словами Миколи Азарова, нині частка торгівлі із СНД у загальному зовнішньоторгівельному обороті України перевищила 40% , тоді як із країнами ЄС - лише 30%. Крім того, як твердить прем'єр, торгівля із країнами СНД постійно зростає, - якщо у 2010 році товарообіг із країнами СНД складав 51 мільярд доларів, то у 2011 - вже 71 мільярд доларів.
Загалом, уряд очікує, що угода про вільну торгівлю із СНД дозволить збільшити український експорт на третину.
Серед переваг цієї угоди Микола Азаров назвав те, що вся вона базується на принципах та засадах СОТ, включно із процедурою вирішення суперечок, а також те, що в угоді зафіксовані конкретні заходи, які полегшать доступ українських торгів на ринки країн СНД.
Водночас прем'єр визнав, що угода містить низку вилучень із вільної торгівлі товарів, що є важливими для України.
Тим часом у парламентському комітеті із закордонних справ угоду не схвалили. Представник комітету Тарас Чорновіл пояснив це низкою зауважень до угоди.
Зокрема, він твердить, що у депутатів існують сумніви щодо юридичної чистоти документу і того, що підписаний документ відповідає директивам, що їх отримав український уряд до підписання угоди. Крім того, у профільному комітеті вважають, що уряд не порахував ризики та втрати від цієї угоди. Тарас Чорновіл також каже, що додатки до угоди можуть бути більш важливими, аніж сама угода, бо саме у додатках міститься список вилучень із режиму вільної торгівлі товарів, торгівля якими має "критичний характер" для України. Зокрема, йдеться і про імпорт енергоносіїв, який домінує у торгівельних відносинах із Росією, а торгівля з Росією складає левову частку від усієї торгівлі із СНД.
Свої застереження щодо угоди про вільну торгівлю висловили і у головному експертному управлінні Верховної Ради.
Попри це, за ратифікацію угоди проголосували 260 карток депутатів.
Загадкова угода
Загальні враження від угоди та п'ятихвилинної процедури її ратифікації в українському парламенті депутат від НУНС Юрій Кармазін сформулював так:
"Шановний прем'єр-міністре України, чи Вас задовольняє, щоб Вам виділили на виступ дві хвилини на таке важливе для держави питання? Це профанація - ми не можемо поставити Вам питання, Ви не можете почути нас. Ми маємо подібну угоду від 1994, але її не виконували не з вини України, її не ратифікували наші сусіди. І я змушений ставити питання у повітря, бо у нас скорочена процедура. Чи не є нова угода першим кроком до Митного союзу, де 68% голосів має Росія? Чому в обґрутуванні до проекту йдеться тільки про позитивні наслідки для української економіки? Де інформація про те, наскільки це загрожуватиме нашим угодам із Європейським Союзом?"
Микола Азаров підписав угоду про зону вільної торгівлі із СНД у жовтні 2011 року на саміті голів урядів у Санк-Петербурзі. Це підписання стало несподіванкою для оглядачів та журналістів, а саме підписання відбулося без традиційної присутності преси. Тоді ж деякі видання писали, що текст цієї угоди дещо відрізняється від директив, які уряд отримав до підписання, і що президент Янукович висловив прем'єрові своє невдоволення з цього приводу. Проте офіційно представники влади відмовлялися коментувати текст угоди, який так і не було оприлюднено.
На початку 2012 року спікер Держдуми РФ Сергій Наришкін під час візиту до Києва заявив, що Москва розраховує на синхронну ратифікацію угоди із Києвом. Проте пізніше голова фракції регіоналів у парламенті Олександр Єфрємов упевнено заявляв, що угода не готова до ратифікації, а згодом з'явилися і
оцінки оглядачів про те, що в україно-російських відносинах взагалі "не співпадає порядок денний".
Пропозиція щодо ратифікації угоди надійшла вже після закриття сесії парламенту на початку липня, і з'явилася одразу після зустрічі українського та роcійського президентів в Криму, на яку російський президент Володимир Путін запізнився через те, що до того відвідував табір російський байкерів.
Українець та китаєць - брати навік?
Так само у скороченому режимі й однаковою кількістю голосів (263 "за") були розглянуті два законопроекти про внесення змін до бюджету 2012 року, якими розмір державних гарантій зовнішніх запозичень було збільшено на десятки мільярдів гривень.
Першим законопроектом граничні обсяги державних гарантій було збільшено на 29,5 мільярдів гривень, аби Україна могла
залучити кредит на 3,6 мільярдів доларів від Державного банку розвитку Китаю на переведення українських ТЕЦ із газу та вугілля.
Другим законопроектом обсяги державних гарантій збільшили на 24,3 мільярдів гривень, аби отримати ще один кредит від Китаю на 3 мільярди доларів для закупівлі китайського насіння, сільгоспобладнання та будівництва заводу із виробництва засобів захисту рослин.
Проте всі товари та технології, під які Україна хоче отримати китайський кредит, могли б успішно виробити й українські підприємства, вважає член парламентського бюджетного комітету, депутат від НУНС Кирило Куликов. А відтак, звертаючись до представників Кабміну в урядовій ложі, запитав:
"Ми сьогодні збільшили граничний рівень державного боргу на 63,8 мільярдів гривень. Україна бере кредит на імпорт того, що є в Україні. Як це може бути? Скільки складає success fee за залучення кредиту від китайського банку?"
Пат для спікера
Усі питання під час позачергової сесії парламенту розглядалися під головуванням першого заступника голови Верховної Ради Адама Мартинюка, який так само головував і під час ухвалення суперечливого
закону про засади державної мовної політики. Після його ухвалення голова Верховної Ради Володимир Литвин подав заяву про відставку, заявивши, що за жодних обставин не підпише цей закон. Проте на позачерговому засіданні депутати відхилили цю заяву і висловили спікеру повну довіру.
Одночасно депутати від більшості відхилили розгляд низки постанов про зміни до мовного закону, а також провалили голосування за низку постанов, у яких пропонувалося скасувати ухвалення "мовного" закону. Відтак, депутати від більшості усунули формальні причини, посилаючись на які Володимир Литвин мав право не підписувати мовний закон. Тепер, як заявив керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, голові парламенту доведеться зробити складний вибір:
"Поки існували ці постанови, голова Верховної Ради не мав права підписувати відповідний документ. Тобто, у нього була юридична база, в рамках якої він, відповідно із законом, мав право не підписувати документ.
Коли Верховна Рада розглянула ці питання і ухвалила відповідне рішення, то цієї бази немає, і залишається лише стаття Конституції, яка говорить одне: Литвин зобов'язаний підписати і невідкладно відправити президенту законопроект. Якщо він не підпише, то він порушить закон, він підпадає під відповідальність як посадова особа, яка свідомо порушила закон", - заявив Єфремов.
Опозиція поза парламентом
Пояснюючи логіку дій опозиції, яка самоусунулася від участі в ухваленні важливих для України рішень у парламенті, депутат від БЮТ Андрій Павловський заявив, що після систематичних порушень Конституції та регламенту членами більшості - від масового голосування чужими картками до розгляду питань, що не внесені до порядку денного та не були розглянуті у профільних комітетах, - опозиція не бачить сенсу подальшої роботи у Раді до виборів:
"Опозиція може використовувати зараз Верховну Раду хіба що як трибуну. Вплинути на ухвалення рішень можливостей у нас немає. Хоча б ця угода про вільну торгівлю. Це лише назва, а самої вільної торгівлі там нема, бо в тому законі понад 200 вилучень і обмежень, серед яких і таки критичні, як метал, труби, хімія, а Росія обмежує свої поставки нафти і газу. Там цих вилучень більше, ніж у варіанті, підписаному Кучмою та Єльциним, який не ратифікувала Росія. То що, ми цим покращуємо торгівлю чи погіршуємо? По-друге, трохи "подєрєбанили" бюджет в останні місяці перед виборами. А також показово навіть не стали розглядати жодні зміни до закону про мови", - заявив опозиційний депутат, додавши, що такий перебіг подій під час позачергової сесії у концентрованому вигляді дає уяву про постійну діяльність парламентської більшості впродовж останніх місяців перед парламентськими виборами.
Джерело: ВВС Україна