Вболівальниця Ольга Хоменко описує свої враження від п’ятниці – сьомого дня Олімпіади в Лондоні.
Вболівальниця Ольга Хоменко описує свої враження від п’ятниці – сьомого дня Олімпіади в Лондоні.
Дзюдо і гнучкість
Фінальні змагання з дзюдо, які відбулися в п'ятницю, принесли купу сюрпризів. Родоначальниця дзюдо – Японія – виборола срібло у жінок, але не отримала жодної олімпійської медалі у чоловіків.
Українська жіноча збірна була за крок від бронзової медалі, однак у фінальному поєдинку Ірина Кіндзерська поступилася британці Каріні Брянт.
З українських дзюдоїстів-чоловіків ніхто не дійшов навіть до чвертьфіналу. Останніми вибули в одній восьмій фіналу Артем Блошенко і Володимир Сорока.
У чоловіків у ваговій категорії понад 100 кілограмів, місця розподілилися так: золото виборов француз Тедді Рінер, срібло – росіянин Олександр Михайлін, дві бронзи між собою розділили німець Андреас Тоелеєр і бразилець Рафаель Сільва.
Дзюдо перекладається з японської як "гнучкий шлях". Існує легенда про дерево сакури, яке після снігової бурі було сильно пошкоджене, і щоб не загинути остаточно, воно пригнулося низько до землі. Пригнулося, але не зламалося. Гнучкість – основна філософська складова дзюдо.
Арена EXL, де одночасно на різних майданчиках проводили змагання фехтувальників та дзюдоїстів, вирувала емоціями. Стояв такий гул, що інколи не було чутно людей, що сиділи поруч. Звук наростав, коли на дохьо, арену для дзюдо, виходили представники Британії. Глядачі починали кричати голосніше, тупати ногами, плескати в долоні.
Місцеві спортсмени користуються шаленою підтримкою не тільки публіки, але і місцевих медіа. Один британець поскаржився мені: "Я не займаюся спортом. Але від спорту зараз нікуди подітись. Відкриваєш вранці газету, а там лише один спорт на всіх сторінках. Вже стомився”.
Рекорд росіян
Срібний призер Лондонської Олімпіади росіянин Олександр Михайлін, силач із милою посмішкою та рудою бородою, кажуть, залишився незадоволений своєю нагородою. Це вже його четверта Олімпіада. Ще минулого року не було достеменно ясно, чи потрапить він до олімпійської збірної, адже на той момент він був лише на 48-му місці у внутрішньому рейтингу. Долаючи падіння і переживаючи підйоми, відпрацьовуючи праві і ліві стійки, Олександр 12 років чекав на перемогу і мріяв про золоту медаль. Проте у фіналі поступився золотом французові і посів лише друге місце. На підбадьорювання журналістів, що інколи срібло вартує більше за золото, Михайлін лише заперечно покивав головою.
Запорукою того, що збірна дзюдоїстів принесла Росії п’ять нагород, стала робота головного тренера збірної, італійця Ецио Ґамба, золотого олімпійського чемпіона Москви та срібного чемпіона Лос-Анджелеса. Самі російські спортсмени називають його "чарівником".
У середу змагання з дзюдо відвідав президент Росії Володимир Путін, який водночас є заслуженим тренером з дзюдо та самбо. Його поява спричинила неабиякий ажіотаж у залі та серед журналістів. Це вперше на Олімпійських іграх росіяни отримали золото за дзюдо.
Не обійшлося і без пікантних подробиць. Французький атлет не потиснув руку російському перед поєдинком, що є обов'язковим. На запитання, чому так сталося, він сказав пресі, що це все-таки Олімпіада, а вони все-таки суперники.
Після бою вже росіянин відмовився потискати французові руку.
Чоловічий дух
У п'ятницю стало відомо, що білоруського спортсмена, срібного чемпіона Афін, метальника молота Івана Тихона відсторонили від змагань. Стало відомо, що в його пробах восьмилітньої давнини знайшли якусь речовину. Атлет повернувся додому. Прикро, бо він був прямим претендентом на золоту чи срібну медаль.
У метанні молота історії з допінгом – не новина. На Олімпіаді в Афінах у золотого медаліста забрали медаль саме через заборонені речовини. Схожа історія була і в Пекіні 2008 року, коли медаль забрали через підвищений рівень тестостерону. Проте потім віддали назад, бо сумніви не підтвердились.
Щодо наявності чоловічого гормону (справжнього чи ні) у метальників молота сумніватися не доводиться. Атмосферу над олімпійським стадіоном можна було різати ножем, така вона була густа і так багато було в ній "чоловічого" духу. Кремезні хлопці, практично з відсутніми шиями, жбурляли молота на зелену траву.
Аби пройти відбірковий раунд, потрібно було кинути молот на 70 метрів. Українським спортсменам зробити це не вдалося. На сусідньому майданчику цього ж стадіону відбувалися змагання з багатобор'я, у якому виступали декілька українців. Доводилось одним оком спостерігати за молотом, іншим – за багатоборцями.
Молот відрізняється від ядра тим, що до нього на сталевому дроті прикріплено ручку. Завдяки цьому, його можна метнути набагато далі. Щоб пройти кваліфікацію – треба сягнути 70 метрів, щоб перемогти – понад 80 метрів. Для прикладу, атлети штовхають ядро на половину цієї відстані.