У програмах більшості партій, що візьмуть участь у парламентських виборах наприкінці жовтня, йдеться про покращення, стимулювання та розвиток, житло у кредит під 3% та безкоштовну медицину. Здебільшого - без особливих рецептів, як цього досягти. Проте деякі питання мають і конкретні відповіді, інколи, досить неочікувані з огляду на політичну "орієнтацію" партії чи її попередню діяльність у парламенті та інших органах влади.
Хто винен?
Багато партій, що братимуть участь у виборах, перш, ніж представляти свій план дій і розповідати "Що робити?", вважають за потрібне пояснити, що відбувається в країні, або ж "Хто винен?"
Низка партій нарікають на олігархів. Наприклад, СПУ, яка аж до останніх парламентських виборів була досить широко представлена у владних інституціях, вважає, що нині влада в країні належить "олігархічним кланам".
На "диктатуру олігархії" скаржаться і у КПУ, хоча останні роки фракція цієї партії входила у парламентську більшість із Партією регіонів, до якої належать найзаможніші українці на чолі із власником СКМ Рінатом Ахметовим.
Проти олігархів виступають і на протилежному боці політичного спектру. Наприклад ВО Свобода пропонує "усунути від влади режим олігархічної диктатури, ліквідувати наслідки його правління та не допустити реваншу".
У Руському блоці критикують не тільки олігархів, але й "нав’язані ними західні цінності".
Натомість ВО Батьківщина та Партія регіонів пишуть не стільки про олігархів, скільки один про одного.
У Партії регіонів звинувачують у негараздах попередню владу: "П’ять років "помаранчевого" правління довели Україну до межі економічної та соціальної катастрофи. Від попередньої влади ми отримали у спадок: 15% падіння ВВП, 22% інфляції, знецінену вдвічі гривню, збільшений у 4 рази зовнішній та внутрішній державний борг, скорочені до критичного рівня валютні резерви Нацбанку. Кабальний газовий договір спричинив підвищення комунальних тарифів та падіння рентабельності промисловості", - пояснюють у Партії регіонів, за яких умов чинній владі доводилося досягати стабільності.
Водночас у опозиційній Батьківщині джерелом економічних проблем називають владу: "У Вас низька зарплата? Мізерна пенсія? Ви взагалі не маєте роботи? У Вас відбирають бізнес? Прокурор і суддя захищають бандитів? Без хабара - нікуди, а справедливості нема ніде? Нищать Вашу мову, історію, культуру? Хочуть відгородити від Європи залізною завісою? Ці проблеми створила влада. Шанс вирішити їх дає опозиція", - йдеться у програмі Батьківщини.
Пропорції відновлення соціальної справедливості
Фактично, усі політичні сили, що братимуть участь у виборах, крім Партії регіонів, що нині перебуває при владі, констатують різке майнове розшарування українців, а відтак, пропонують свої рецепти її подолання.
Собор пропонує встановити пряму залежність між доходами державних службовців та середніми доходами населення. Згідно з програмою партії, максимальна заробітна платня державних чиновників усіх рівнів не має перевищувати 7-и розмірів мінімальної заробітної платні в державі.
Політична партія Зелені пропонує встановити такі пропорції: мінімальна пенсія до максимальної має співвідноситися як 1:7, мінімальна зарплата до максимальної - як 1:10.
"Удар" обіцяє "забезпечити рівень доходів громадян, який дозволить кожному працюючому, не економлячи на харчах та одязі, на місячну зарплату купити холодильник або пральну машину; пересічній сім’ї протягом 5 років придбати автомобіль, протягом 10 років – житло", щоправда, не пояснює, як саме.
Соціалісти пропонують відновити дію законів про пільги чорнобильцям, дітям війни та іншим "соціально незахищеним верствам населення", водночас, вилучивши з лав пільговиків представників влади. У СПУ також вважають, що максимальна пенсія не повинна перевищувати мінімальну більше, ніж у 7 разів.
Комуністи пропонують дотувати із бюджету виробництво ліків, взуття та одягу, а також якимось чином зробити так, щоб частка оплати праці у собівартості продукції становила 60%. Кошти на все це, очевидно, мають віднайтися із державної монополії на виробництво та продаж алкогольних та тютюнових виробів.
Реформа податкової реформи
Обмежитися лише трьома податками замість нинішніх 134-х (10% з обігу, щорічний податок на власність/розкіш та прямий єдиний податок до пенсійного фонду) пропонує Ліберальна партія.
Радикальне зменшення кількості податків - до семи – пропонує і Наша Україна. Число 7 стосовно податків фігурує і у програмі ВО Батьківщина.
УДАР пропонує залишити лише податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, єдиний соціальний внесок, акцизний збір, податки на нерухомість і землю.
Собор розлого обіцяє встановити максимально прозорі та ліквідувати неефективні податки, а натомість запровадити податок на великі спадки, елітне споживання, житлову і нежитлову нерухомість, операцій із акціями та іншими цінними паперами.
Україна - Вперед! пропонує податково підтримати лише інвестиційні проекти та створення робочих місць. Там також обіцяють підтримку не тільки великим експортерам, але й малим із "просуванням бренду Made in Ukraine" за кордоном. Україна - Вперед! називає малий та середній бізнес "резервом стабільності держави", а відтак, сплата податків для нього має бути максимально спрощена.
ВО Свобода взагалі пропонує скасувати "грабіжницький Податковий кодекс", так само, як і податок на додану вартість. Натомість наповнювати бюджет пропонується із єдиного соціального податку на доходи громадян громадян за прогрессивною шкалою та базовою ставкою у 20%, а також із податку на розкіш.
Зелені пропонують скасувати ПДВ лише на харчі, споживчі товари та комунальні послуги, а також запровадити податок на розкіш.
Натомість Партія регіонів, за більшості якої у парламенті нинішнього скликання було проголосовано новий Податковий кодекс, обіцяє лише зниження податку на прибуток підприємств до 16% у 2014 році та запровадження податкових канікул для IT та інноваційного бізнесу на 10 років, а також "надання вітчізняному бізнесу доступних кредитів", щоправда, не розшифровуючи, як саме.
Час - назад, або скасування пенсійної реформи
Багато партій також виступають проти ще однієї реформи, проведеної за останні два роки - пенсійної. СПУ та КПУ обіцяють повернути пенсійний вік для жінок до 55 років, а "Зелені", крім того, ще й пенсію для жінок у 50, якщо вони народили трьох і більше дітей.
Скасувати проведену урядом Миколи Азарова "несправедливу" пенсійну реформу обіцяє і ВО Свобода, яка надалі пропонує встановлювати пенсійний вік залежно від тривалості життя.
ВО "Батьківщина" обіцяє скасування "несправедливої пенсійної реформи Януковича-Азарова-Тігіпка", а також скасування "спецпенсій".
Офшори
Окрему увагу у низці програм партій приділено питанню коштів, що вилучаються з української економіки до офшорів. За оцінками аналітиків, ці суми можуть перевищувати річний бюджет України.
Україна - Вперед! пропонує операції із офшорами оподатковувати.
КПУ хоче не тільки оподатковувати офшорні операції, але й заборонити офшорним компаніям володіти акціями українських підприємств. Щоправда, комуністи не пояснюють, що заважало їм підтримати відповідні законопроекти, які пропонувалися опозицією ще під час нинішнього скликання парламенту.
ВО Свобода іде ще далі, пропонуючи зобов’язати осіб, які вивели капітали в офшори, повернути їх в Україну та сплатити з них усі належні податки, а також погрожує націоналізувати підприємства, власники яких порушують це правило.
Газ, тарифи і "харківські" угоди
Політична партія Зелені пропонує встановити мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення та ціни на газ внутрішнього видобутку, і навіть обіцяє їх поетапне зниження завдяки застосуванню енергозберігаючих технологій, а також модернізації ЖКГ.
ВО Батьківщина обіцяє забезпечувати ЖКГ виключно газом внутрішнього видобутку, а "позбавлення залежності від дорогого російського газу" зробить національним пріоритетом.
Позбавлення залежності від імпортних енергоносіїв обіцяє виборцям і Партія регіонів, але шляхами до цього стануть збільшення видобутку власного вугілля, газу на шельфі, нафти та сланцевого газу, а також завдяки розширенню використання енергії сонця, вітру та води.
За денонсацію так званих "харківських угод", укладених навесні 2010 року, згідно із якими Україна отримала від Росії знижку у ціні на газ в обмін на подовження базування в Криму російського флоту, однозначно виступають 2 із 22 партій, що візьмуть участь у парламентських виборах, - це Собор та Свобода. При цьому ВО Свобода називає ці угоди "зрадницькими".
Руський блок натомість пропонує створення із Росією консорціуму із експлуатації єдиної газотранспортної системи.
Повернути і поділити знову
Більшість партій, що братимуть участь у виборах, виступають і за новий перерозподіл власності у тій чи іншій формі.
Природньо, що "за" реприватизацію агітують ліві партії. Так, Народно-трудовий союз виступає не тільки за поверенння приватизовний підприємств у державну власність, але й відновлення державного сектору економіки, а також "тотальну національізацію енергетичного сектору".
КПУ ратує за повернення у державну власність підприємств базових галузей економіки.
СПУ, одна із активісток якої Валентина Семенюк певний час очолювала Фонд державного майна, пропонує повернути в державну та комунальну власність підприємства стратегічного значення, природні монополії, розподільчі та транзитні мережі, перевіривши виконання умов приватизації, починаючи з 1992 року.
Проте за повернення до державної власності виступають і праві. Зокрема, "за" "націоналізацію важливих стратегічних об’єктів, що забезпечують економічну та національну безпеку України" виступають і в Українській національній асамблеї. В УНА також вважають, що земля сільгосппризначення не підлягає приватизації.
"За" повернення стратегічних об’єктів до державної власності виступають і у ВО Свобода, де також пропонують заборонити і подальшу їх приватизацію, а також ґарантувати державний контроль над природними монополіями. Що ж до інших приватизованих підприємств, то свободівці, як і соціалісти, пропонують перевірити, як нові власники виконують взяті на себе соціальні зобов’язання перед робітниками цих підприємств, а також інвестиційні зобов’язання.
ВО Батьківщина обіцяє лише реприватизацію майна "незаконно приватизованого командою Януковича".
Земельне питання
Народно-трудовий союз пропонує взагалі зобовязати державу викупити у селян вже роздані земельні наділи, і надалі віддавати їх виключно в оренду.
КПУ пропонує прямо заборонити купівлю-продаж землі сільгосппризначення.
Не допустити "перетворення української землі на товар" закликає і СПУ. Якщо ж хтось із нинішніх власників земельних паїв хоче його продати, то землю має викуповувати держава з тим, аби далі віддавати її лише у оренду.
Радикальна партія Олега Ляшка не тільки пропонує заборонити продаж землі, але й обмежити імпорт сільгосппродукції до України.
Проти приватизації землі, згідно із програмою, виступає і права Українська національна ассамблея, а ВО Свобода навіть обіцяє "протидіяти запровадженню ринку землі сільськогосподарського призначення". Свободівці також вважають, що земля може належати лише для громадянам України і лише тих, хто мешкає "безпосередньо біля своєї ділянки", утім, як земля може "належати" комусь без її приватизації, у програмі не уточнено.
"За" те, щоб дозволити продавати землю, але продавати її лише громадянам України, виступає УДАР.
Ліберальна партія прпонує провести референдум з питання приватизації землі пропонує , але одразу ж зазначає, що "земля є душею українського народу, а душу не можна продавати", а відтак, земельна ділянка може бути лише орендована і лише на строк не більше 50 років.
Наша Україна підтримуватиме мораторій на продаж землі "у зв’язку із існуванням загрози її спекулятивного відчуження".
"За" подовження мораторію на продаж землі висловлюється і ВО Батьківщина.
Зовнішня економічна політика
КПУ пропонує вступ до усіх можливих інтеграційних структур на пост-радянському просторі - Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, Єдиного економічного простору та Євразійського економічного союзу. Водночас комуністи пропонують припинити співпрацю із МВФ та переглянути угоди із СОТ.
"За" приєднання до Митного союзу виступає і Руський блок, який також висловлюється за створення Євразійського союзу – "єдиного простору культури, науки і освіти, взаємовигідної виробничої кооперації, спільного ринку капіталів, технологій, товарів, послуг, сировинних, енергетичних і трудових ресурсів". І, так само, як і комуністи, у Руському блоку пропонують "вивести державу із фінансової і політичної залежності від знарядь глобалізму: СОТ, МВФ, Світового банку".
Цікавинки, або чиновники на малолітражках
При тому, що, за оцінками експертів, до 50% української економіки перебуває в "тіні", цю проблему із 22 партій у своїй програмі згадує лише Рідна Вітчизна. Утім, у програмі партії немає відповіді на те, як подолати це явище, а лише відзначається, що Рідна Вітчизна - "за" виведення української економіки з "тіні".
У партії Вперед, Україна! вважають, що середня зарплата у 1000 євро та пенсія у 500 євро є реальними в Україні.
КПУ пропонує зобов’язати роботодавців забезпечувати житлом своїх працівників.
Хоча із 22 партій, що змагатимуться за присутність у парламенті, три мають у назві слово "зелені", тему природного землеробства та розбудову екопоселень порушують не вони, а ВО Громада, приділяючи йому цілий розділ у своїй програмі.
ВО Свобода пропонує зароблені українськими заробітчанами гроші, за умови вкладення їх і підприємницьку діяльність в Україні, вважати інвестиціями, які не оподатковуються.
Партія пенсіонерів взагалі немає економічної політики, хоча укладачі програми і твердять, що "це програма професіоналів та прагматиків, які знають, що і як треба робити для відродження і процвітання України".
Політична партія Зелені пропонує державним коштом замінити всьому населенню України старі вікна на пластикові для економії енергії. Подібні ініціативи колись висловлював екс-прем'єр Юрій Єхануров.
Партія Зелених України іде у українських парламент із програмою, яка пропонує реформування СОТ, МВФ та Світового банку "задля забезпечення постійного врахування природоохоронних та соціальних інтересів у їхній діяльності".
Партія Україна майбутнього базує свою програму та діяльність "на філософському вченні великого українського гуманіста Григорія Сковороди", і бачать майбутню Україну, як країну європейського рівня життя, де "чиновники їздять на малолітражках та у громадському транспорті поруч з іншими громадянами, усвідомлюють, що вони обрані, щоб обслуговувати та захищати своїх громадян".
Партія регіонів обіцяє не тільки "нове швидкісне залізничне сполучення між столицею та регіонами", але й "доступні авіаперельоти для кожного українця".
Радикальна партія Олега Ляшка пропонує визнати багатодітними сім’ї із двома дітьми, і дати пенсію громадянам, що "працювали на базарі".
Діагноз для виборця
Згідно із соцопитуваннями, проведеними фондом Демократичні ініціативи та соціологічною службою Центру Разумкова, понад третина українців вважають, що саме програма, із якою партія іде на вибори, має впливати на вибір громадян. Проте нині програми партій нецікаві ані виборцям, ані політикам - каже керівник Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко. За його словами, це є частиною загальної діагностики політичного процесу в Україні. Для політиків програми - лише "обов'язковий елемент електоральної гри", - каже пан Фесенко. А український електорат - це маргіналізоване суспільство, у якому мало хто має свої сталі інтереси, а тому, як вважає політолог, "працюють настрої та міфи", а не програми.
Крім того, самі політики розглядають програми у кращому разі, як засіб агітації, а не як свої зобов'язання перед виборцями - каже аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. Відтак, всі розуміють, що після виборів про програми всі забудуть, і вони зникнуть так само, як реклама на телебаченні чи білбордах. Політолог також звертає увагу на те, що жодна із політичних партій не зробила найпростішого - не представила хоча б п'ять своїх перших конкретних кроків у парламенті, за місця у якому змагається на виборах.
Джерело: ВВС Україна