42-гий кінофестиваль Молодість стартує в Києві 20 жовтня показом відреставрованого фільму Шкурник, знятого в 1929 році.
42-й кінофестиваль Молодість у Києві почнеться показом відреставрованого німого фільму Миколи Шпиковського Шкурник, знятого в 1929 році.
Як повідомив генеральний директор кінофоруму Андрій Халпахчі, показ відбудеться 20 жовтня у Національній опері в супроводі симфонічного оркестру, який виконуватиме спеціально створені музичні твори.
"Цю стрічку вважають одним із перших антирежимних фільмів. Він знятий у фарсовій манері - це ґротескова комедія. Але, насправді, якщо глибше копати, це пасквіль на радянську владу. І фільм настільки вибивається зі всього обсягу тогочасних пропагандистських агіток, що за ним можна затвердити статус справді талановитого твору", - розповів директор кіноархіву Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко.
Крім того, на цьогорічній Молодості, яка триватиме у кількох кінотеатрах і центрах Києва до 28 жовтня, продемонструють 300 коротких та повнометражнихфільмів. Приблизно 60 робіт, за словами організаторів, - це український продукт, п'ять з яких братимуть участь у конкурсній програмі.
На кінофестивалі також покажуть ретроспективу фільмів за участі
Богдана Ступки, добірки стрічок Артура Ліпсета, Мілоша Формана, Ален Роб-Гріє, французьку, німецьку, російську та скандинавську програми. А ще - спродюсований Кеану Рівзом фільм Пліч-о-пліч і стрічку про музиканта Боба Марлі.
Кіно не для полиць
Нехарактерну для свого часу авантюрну стрічку Шкурник, яка висвітлює абсурдизм та фанатичність більшовиків, у 1920-их одразу заборонили до показу і мало не втратили.
До її пошуків спонукала невеличка схвальна нотатка про фільм Осипа Мандельштама. У підсумку, єдину копію Шкурника знайшли у Фільмофонді Російської Федерації і на її основі провели українську реставрацію.
"Це 1927-рік, часи революції, але, на жаль, в нашому українському житті є багато спільного з нашою історією, і, так чи інакше, десь хтось щось побачить", - прокоментував фільм, який за збігом покажуть в Україні напередодні парламентських виборів, Андрій Халпахчі.
Шкурник - це один зі старих фільмів, які відреставрували в Україні в останні роки. Загалом в 2011 році нове дихання отримали 28 стрічок, половина з яких - українські, в 2012-му планують "оживити" ще 35 картин.
"Ці фільми здатні змінити враження про українське кіно як серед українців, так і серед іноземців, які, можливо, мали сумніви, чи взагалі в Україні в 1910-20 роках існувало кіно", - розповів Іван Козленко.
Наступного року, за його словами, українські відреставровані кіношедеври мають намір показати на міжнародних фестивалях, в тому числі зараз ведуть переговори щодо показу в Каннах.
"Нарешті можна буде представити українське кіно не лише традиційною і звичною поетичною школою, але й такими напрямами українського кіно, яке, на жаль, мало зараз знане", - заявив він.
Козленко також стверджує, що протягом останнього десятиліття відреставровані фільми в Україні клали на полиці, але тепер їх намагатимуться вивести із архіву.
"На жаль, два покоління українців не мали змоги дивитися старе українське кіно і нове українське кіно на великих екранах", - додала голова Держагентства з питань кіно Катерина Копилова.
Нові фільми на старому екрані
Окрім призабутої кінокласики на Молодості продемонструють багато нових фільмів. Вже традиційно у конкурсах Студентські фільми, Перші короткометражні стрічки, Перші повнометражні ігрові фільми та інших візьмуть участь три сотні стрічок.
Остаточний перелік учасників конкурсів ще не сформували, але, за словами програмного директора Молодості Дениса Нікітенка до участі вже відібрали сім повнометражних фільмів, серед яких є й український.
Це стрічка Істальгія Дар'ї Онищенко, яку спільними силами зняли Україна, Німеччина та Сербія. Зйомки відбувалися в Києві, Мюнхені та Белграді, фільм складається з трьох новел, об'єднаних загальним сюжетом.
Головну роль у Істальгії виконав австрійський актор і режисер Карл Марковіц, чий фільм Подих минулого року отримав гран-прі на Молодості, а також на Каннському кінофестивалі.
"Я вважаю, що це вже наша перемога, тому що молодий український фільм буде присутнім у такому профільному, старому, мудрому українському фестивалі", - заявила Катерина Копилова.
Окрім того, за словами Дениса Нікітенка, у конкурсній програмі вільмуть участь 20-25 коротких стрічок, серед яких і
переможець фестивалю в Локарно - стрічка українського режисера Мирослава Слабошпицького Ядерні відходи.
Втрачаючи глядача
Цьогорічний фестиваль, за словами Андрія Халпахчі, як і минулого року, має не надто великий бюджет: "Це економний режим, ми не плануємо зробити щось на зразок Римського фестивалю, який є найбагатшим у світі. Але ми переслідуємо інші цілі".
Втім, ще більшою проблемою, за його словами, є поступова втрата зацікавленого глядача.
"Глядач змінився і не орієнтується в кіно. Те, що нині називають артхаусом, не є таким. Той підхід, який сповідують прокатники, кажучи на розважальну французьку комедію - артхаус, просто смішний", - стверджує Андрій Халпахчі.
За його словами, така ситуація притаманна всій Європі, але в східній її частині домінування блокбастерів і комедій над якісними фільмами особливо масштабне: "Щось трапилося з нашим глядачем. Немає виховання, немає знання кіно".
Втім, для організаторів Молодості це не привід змінювати свою програму і йти назустріч невибагливій публіці, а навпаки - тема для серйозної дискусії.
"Завдання фестивалю - виховувати глядача. І я думаю, що ми продовжимо зосереджуватися на цьому. У нас немає приводу змінювати політику", - запевнив програмний директор Молодості Денис Нікітенко.
Джерело: BBC Україна