Марсохід вперше зблизька обстежив камінь

Марсохід НАСА К'юріосіті провів перший безпосередній науковий контакт з Червоною планетою.

Робот підвів свою роботизовану руку з інструментами до каменя у формі піраміди, щоб визначити присутні в ньому хімічні елементи.

Від каменя, який назвали "Джейк Матієвич" на честь покійного розробника марсохода, не очікували високої наукової цінності. Його скоріше розглядали як одну з перших можливостей, щоб випробувати дієздатність лінзи та рентгенного спектрометра.

Зараз К'юріосіті продовжує рух.

У понеділок він проїхав близько 42 м – найбільший ривок від моменту приземлення в екваторіальному кратері Гейла сім тижнів тому.

Апарат прагне добратися до місця, яке науковці охрестили Ґленелґ. За даними супутників, тут сходяться три геологічні типи поверхні.

Доїхавши до Ґленелґа, К'юріосіті, скоріш за все, вперше використає один зі своїх головних інструментів – дриль.

Та ще до того, як марсохід добереться до місця з'єднання пластів, він шукатиме придатні зразки ґрунту, щоб зачерпнути їх і помістити в свою лабораторію для аналізу.

Місія НАСА вартістю 2,6 млрд доларів почалася на Червоній планеті 6 серпня.

Більшість часу пішло на введення в дію неймовірно складної машини на шести колесах, обладнаної десятьма інструментами.

Дослід з каменем Джейк Матієвич дозволив науковій команді застосувати рентгенівський спектрометр ( APXS ) та лінзи ( Mahli) вкупі з інфрачервоним лазерним інструментом ( ChemCam).

Лазер, розміщений на вершині мачти марсохода, визначає хімічний склад об’єктів. Дослідження каменя було потрібне, щоб провести взаємне відлагодження APXS та ChemCam.

Про результати досліду НАСА повідомило зовсім небагато, але від пірамідального каменя, який є просто шматком марсіанського базальту, й не очікували нічого більшого.

Протягом наступних етапів місії інструменти APXS та ChemCam, разом з гострозорим Mahli, шукатимуть на поверхні кратера цікавіші камені. Коли вони знайдуть захопливий об’єкт, робот отримає команду ввімкнути дриль, щоб добути зразок для детального дослідження в бортових лабораторіях.

Діяльність місії К'юріосіті розрахована на один марсіанський рік (два земних роки). За цей час робот спробує визначити, чи були колись у кратері Гейла умови, в яких могло існувати життя на рівні мікроорганізмів.

(A) К'юріосіті їздитиме в районі свого приземлення, шукаючи цікаві для вивчення зразки породи. Його максимальна швидкість - біля 4 см/сек, або 144 м/год.

(Б) Робот обладнаний 17-ма камерами, які знаходитимуть конкретні цілі. Щоб визначити хімічний склад каменів, їх руйнуватимуть лазером.

(В) Якщо вдасться виявити щось важливе, К'юріості поміняє інструмент у своїй роботизованій руці, щоб провести ближчий і детальніший аналіз породи. Серед таких інструментів - мікроскоп.

(Г) Вибурені з каменя або викопані з грунту зразки може проаналізувати високотехнологічна лабораторія, що міститься в нутрощах марсохода.

(Д) Через антени робот відправляє здобуту інформацію на Землю, отримуючи у відповідь команди, куди їхати далі і що робити.

Джерело: BBC Україна