Свобода, радикальна політична сила, яка жодного разу за свою історію не набирала бодай одного відсотка підтримки на парламентських виборах, цього року, як свідчать дані соцопитувань, реально претендує на потрапляння до Верховної Ради.
У чому секрет зростання популярності "Свободи" протягом останніх років, та від чого залежатиме, чи побачимо ми під парламентським куполом фракцію націоналістів?
Звідки взявся рейтинг Свободи?
Головна причина зростання рейтингів Свободи, кажуть експерти, - це розчарування, передусім, західноукраїнського електорату у "старих" "помаранчевих" силах.
"Запит на нових політиків у цьому таборі почав формуватися ще у 2009 році, - розповів ВВС керівник Центру політичного аналізу Пента Володимир Фесенко. – На президентських виборах він проявився лише в обмежених масштабах, зате на місцевих виборах 2010 року ми побачили, що тенденція зростання рейтингів Свободи стала спільною для всіх галицьких областей. Більше того, почала збільшуватись її популярність і в центрі України".
Успішний результат Свободи на місцевих виборах також став вагомим чинником подальшого зростання її рейтингів. Виборець, який досі не наважувався підтримати цю партію, оскільки не вірив, що радикальні націоналісти в Україні здатні претендувати на перемогу на будь-яких виборах, переконався, що відданий за Свободу голос зовсім не обов’язково є втраченим.
"Місцеві вибори дали Свободі можливість легітимізуватися у владі", - стверджує засновник компанії R&B Group, соціолог Євген Копатько. Трибуни обласних рад - у першу чергу, галицьких облрад, головами яких стали члени Свободи, - стали для цієї партії плацдармами для подальшого наступу на український парламент.
На користь Свободі зіграла і радикалізація суспільних настроїв. Зростання популярності крайніх політичних сил у часи економічної кризи – явище, в принципі, звичне для усієї Європи. Проте в українському випадку, можливо, навіть більшу роль зіграла поляризація суспільства стосовно болючих для нього гуманітарних питань.
"Ця поляризація нав’язується нинішньою владою, - розповів ВВС Україна науковий директор Школи політичної аналітики Олексій Гарань. – Особливо зараз: вона прагне мобілізувати свій електорат, наприклад, ухвалюючи закон про мови. У відповідь на це поляризується націонал-демократичний, націоналістичний електорат. Така атмосфера сприяє Свободі.
Нарешті, на користь цієї партії зіграв і притаманний їй стиль роботи. Свобода є справді ідеологічною партією. На користь "свободівців" грає їхня щирість. У Свободи є драйв, багато виборців почувають, що ці люди є буйними. Коли вони слухають Ірину Фаріон, Юрія Михальчишина, інших "свободівців", - вони розуміють, що такі люди за свої ідеї і в бійку можуть полізти", - розповідає Володимир Фесенко.
"На відміну від комуністів чи Королевської, які своєю рекламою проводять "килимове бомбардування", Свобода веде дуже цільову роботу зі своїм електоратом, - додає голова Комітету виборців України Олександр Черненко. - Вона непогано працює в соціальних мережах. Адже якщо у Тернопільській та Львівській області виборець Свободи - це галицький селянин, то у Києві чи Черкасах – це патріотична налаштована молода людина, яка активно користується інтернетом".
Під бар’єром чи над бар’єром?
Дані соцопитувань не дають однозначної відповіді на питання про те, чи подолає Свобода п’ятивідсотковий виборчий бар’єр за результатами парламентських виборів 28 жовтня. Проте самі "свободівці" стверджують, що не довіряють цифрам, які нині публікуються ЗМІ.
"Наші рейтинги занижують для того, щоб населення не голосувало, бо, мовляв, Свобода непрохідна. За нашими даними, закриті опитування показують, що у серпні цього року у Свободи було близько 14% підтримки", – заявив ВВС Україна третій номер виборчого списку партії, професор юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка Олександр Шевченко.
Хоча подібних результатів "свободівцям" не прогнозує жодна поважна соціологічна компанія, з тим, що справжній рейтинг цієї партії визначити досить складно, погоджується і Олександр Черненко: "Їхній рейтинг не дуже вимірюється соцопитуваннями. Якщо ми говоримо про галицького селянина, то соціологи туди не завжди доходять, а якщо навіть і доходять, то електорат Свободи не завжди скаже соціологу, що він голосуватиме саме за неї. У них є прихований електорат, який може "вистрілити" на виборах".
На фінішній прямій
Які чинники протягом останніх трьох передвиборчих тижнів впливатимуть на те, яким виявиться підсумковий результат Свободи?
Євген Копатько вважає, що вирішальний вплив на нього матиме успішність фінального етапу кампаній інших опозиційних сил – у першу чергу, партій Батьківщини та УДАРу. "Вони всі працюють на одному електоральному полі, тому багато в чому результат Свободи залежатиме від того, як проведуть кампанію її опоненти", – вважає соціолог.
Принципове значення для "свободівців" матиме і структура явки виборців на дільниці у день виборів. Результати соцопитувань показують, що найбільше громадян, які ще не визначились зі своїми вподобаннями, проживає у східному та центральному регіонах України. "Невизначені" виборці центру країни, стверджує Олександр Черненко, є потенційним ресурсом Свободи, тому в її інтересах – їхня максимальна мобілізація. У східних областях, де ідеї націоналізму користуються меншою популярністю, збільшення кількості громадян, що проголосували, "розмиватиме" результат Свободи у загальнонаціональному масштабі.
Ще один чинник, який вплине на результат партії, – це поведінка влади протягом часу, що залишився до виборів. "Якщо влада робитиме наступні кроки, спрямовані на поляризацію суспільства, це тим більше сприятиме Свободі", – вважає Олексій Гарань.
Власне, судячи зі змісту інформаційних повідомлень, які розміщуються на партійному сайті та розсилаються партійною прес-службою, "свободівці" побоюються, що влада за допомогою адміністративного тиску та фальсифікацій робитиме все для того, аби не допустити їхню політсилу до парламенту. Проте Володимир Фесенко підозрює, що насправді адмінресурс навряд чи буде однозначно налаштований проти Свободи.
"Річ тут не в тому, що Свобода – це проект влади. Я думаю, тут інший інтерес: Свобода потрібна владі у парламенті як націоналістична страшилка. А крім того, чим більше буде у парламенті різних опозиційних сил, тим краще владі буде грати на протиріччях між ними. Тобто якщо Свободі вистачатиме голосів для того, щоб зайти до Верховної Ради, то заважати їм ніхто не буде", – вважає політолог.
Проте, у будь-якому випадку, сьверджує Олександр Черненко, оскільки зараз у Свободи з’явилися реальні шанси подолати 5% виборчий бар’єр, партія спрямує всі можливі ресурси на те, щоб "захистити" свій результат на виборах.
І, власне, тут на користь "свободівцям" напевне зіграє ще один важливий чинник, а саме "пакт про ненапад", укладений цією партією з іншими опозиційними силами, насамперед Батьківщиною та Фронтом змін. Угода про спільні дії об’єднаної опозиції, підписана ще в січні цього року, мала для "свободівців" два важливі наслідки.
По-перше, завдяки їй націоналісти отримали змогу висунути своїх представників у 35-ти мажоритарних округах. Шанси "свободівців" на перемогу у частині з них (у першу чергу, на західній Україні) завдяки відсутності конкурентів з політичних сил Юлії Тимошенко та Арсенія Яценюка є дуже переконливими. По-друге, співпраця з іншими опозиціонерами у рамках цієї угоди дозволить "свободівцям" хоча б частково нівелювати наслідки проведеного ЦВК жеребкування з розподілу місць в окружних виборчих комісіях, внаслідок якого Свободі не дісталося жодного крісла в ОВК.
Попри все, вже сьогодні можна прогнозувати, що атмосфера у штабі "свободівців" буде вкрай напруженою аж до моменту оголошення остаточних результатів виборів Центральною виборчою комісією.
Джерело: ВВС Україна