Низка громадських організацій, а також група депутатів Верховної Ради України просять Президента ветувати закон, яким запроваджуються нові паспорти та інші документи із біометричними даними про особу. Вони вважають, що закон Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України порушує конституційні норми про право на приватну інформацію.
Верховна Рада ухвалила вказаний закон минулого тижня. Президент Віктор Янукович заявив 10 жовтня, що підпише закон лише після того, як йому буде надано експертні висновки. Водночас, він схиляється до введення в дію цього закону, оскільки Україна має виконати вимоги Європейського Союзу та інших міжнародних організацій.
Давня проблема
Законопроекти про біометричні документи український парламент намагався ухвалити протягом кількох років. Головна претензія до них полягала у тому, що виготовлення таких документів доручалося монополісту - концерну ЄДАПС, який пов'язують із депутатом фракції Партії регіонів Василем Грицаком.
Окрім того, багато депутатів Ради твердили, що запропоновані проекти законів передбачають обов'язкову чіпізацію (вмонтовування чіпа із біометричною інформацією) не лише закордонних паспортів, як того вимагає Європейський Союз, але й інших документів громадян України - внутрішніх паспортів, пенсійних, водійських посвідчень тощо.
Президент застосовував право вето до закону про біометричні паспорти, наголошуючи саме на відсутності гарантій захисту приватної інформації про особу, а також на необґрунтованих фінансових витратах, які ляжуть на плечі громадян через необхідність змінювати старі документи на біометричні.
Утім, виявилося, що ті самі претензії виникли і до нового закону. Відповідно до документу, біометричні дані та інша інформація на спеціальних носіях мають з'явитися на 14-ти видах документів.
Як заявив під час круглого столу 11 жовтня депутат фракції Реформи заради майбутнього Володимир Каплієнко, закон Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України за змістом не відрізняється від
закону Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України, що був ухвалений у вересні минулого року і який президент Янукович ветував.
Каплієнко назвав його "корупційним" та таким, що "порушує права людини".
"Передбачено встановлення тотальної системи електронного контролю над громадянами. Закон задовольняє фінансові інтереси монополіста - концерну ЄДАПС, який отримає пожиттєве право на друк усіх документів", - заявив депутат, фракція якого не голосувала за закон 2 жовтня.
Як сказав Каплієнко, він сподівається, що позиція Президента буде "послідовною" і під час ухвалення рішення стосовно нового закону.
Тотальний контроль?
Олег Щербанюк, експерт у галузі фінансів і оподаткування, який представляє громадську організацію Батьківський комітет України, заявив, що закон передбачає "збір необмеженої інформації про людину як у самому чіпі, так і в демографічному реєстрі". Він твердить, що ідеться не лише про біометричні параметри - відбитки пальців чи фото сітківки ока.
"Використовувати таку інформацію реєстру можна буде фактично для будь-яких цілей, чим повністю нівелюються норми закону Про захист персональних даних. У законі немає жодних гарантій безпеки і захисту приватної інформації, як і немає відповідальності за неправомірне використання таких даних", - заявив Олег Щербанюк.
Водночас, один із авторів закону і керівник концерну ЄДАПС Василь Грицак заявив, що твердження опонентів не відповідають дійсності. За його словами, виняткове право на виготовлення і видачу документів, зберігання інформації про особу матиме Міністерство внутрішніх справ і міграційна служба.
"Жодна приватна структура не матиме доступу до баз даних, це буде прерогативою МВС", - запевнив депутат.
Василь Грицак також нагадав, що згідно із зобов'язаннями, які Україна взяла перед ЄС, ОБСЄ та міжнародною організацією ICAO (International Civil Aviation Organization), до 1 січня 2015 року вона має перейти на використання біометричних закордонних паспортів.
Депутат розповів, що новий біометричний закордонний паспорт коштуватиме 350 гривень. Новий біометричний внутрішній паспорт видаватиметься безкоштовно, але після закінчення 10-річного терміну дії громадянин має сплатити за новий 65 гривень.
Василь Грицак, а також члени комітету парламенту з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин пояснюють запровадження біометричних документів для внутрішнього користування потребою навести лад у реєстрах різних категорій громадян, що допоможе скоригувати соціальну і економічну політику уряду.
Грицак висловив переконання, що Президент Віктор Янукович найближчим часом підпише закон, однак не виключив, що новий парламент за потреби зможе внести до нього поправки.
Джерело: ВВС Україна