У світі, де 2,5 мільярди людей й досі не мають доступу до елементарних санітарно-гігієнічних зручностей, внаслідок чого 1,5 мільйони дітей щороку помирають від хвороб, які можна відвернути, існує нагальна необхідність знайти оптимальне вирішення цієї найдавнішої проблеми людства.
Проте у цьому питанні присутня не лише гуманітарна, але й економічна складова.
"За підрахунками ООН, виконання Цілей розвитку тисячоліття із санітарії допоможе людству заощадити 66 млрд доларів у вигляді часу, продуктивності, запобігання хворобам та смертності", - каже Санджей Бхатангар, виконавчий директор компанії WaterHealth International, яка постачає системи очищення води до країн, що розвиваються.
Бхатангар розповідає, що кожен долар, витрачений на покращення санітарних умов, приносить дев’ять доларів прибутку.
Іншими словами, пояснює Бхатангар, це означає, що поліпшуючи санітарні умови та здоров’я людей, можна ще й сприяти економічному зростанню.
Історія і сучасність
Змивні туалети в тій чи іншій формі насправді існували з давніх-давен, а саме приблизно з третього тисячоліття до н.е. Про це свідчать археологічні знахідки часів індської цивілізації.
Проте сучасні змивні туалети, що використовують води в 10 разів більше за добову норму людини, аж ніяк не підходять країнам, де практично відсутні системи водопостачання та каналізації.
А отже провідні науковці та винахідники світу застосовують свої технічні знання та накопичений досвід у аж ніяк не гламурній, проте життєво важливій сфері і знаходять цікаві рішення.
Прикладом, у 2011 році, Фонд Білла і Мелінди Гейтс започаткував конкурс Reinvent the Toilet Challenge, головною метою котрого було створення санвузла із переосмисленою концепцією. На переможця очікував грант у розмірі 3,2 млн доларів. Умови участі у конкурсі були дуже жорсткими. Представлені розробки мали бути гігієнічним, екологічними, дешевими та "автономними" – здатними працювати без підключення до водопроводу, електромережі та каналізації.
В ідеалі, представлені на конкурс винаходи мали б бути виготовлені з перероблених матеріалів, таких як сміття.
Переможець був оголошений у серпні 2012 року. Ним став доктор Майкл Гоффман, професор екології та інженерії у Каліфорнійському технологічному інституті. Група науковців під його керівництвом розробила туалет, що працює на сонячній енергії. Цей винахід приніс його розробникам премією у розмірі 100 тисяч доларів, які Гоффман отримав з рук Білла Гейтса.
Друга премія у розмірі 60 тисяч доларів дісталася команді з Університету Лафборо за туалет, здатний переробляти людські відходи на біологічне вугілля, мінеральні речовини та чисту воду за допомогою технології, яку самі вчені назвали "тривалою гідротермальною карбонізацією".
Вічні питання
І хоча ці технологічні рішення, безумовно, є винахідливими, вони водночас є й доволі складними для реалізації. А отже постає питання, чи вдасться зробити їх доступними та спростити настільки, щоб їх можна було широко використовувати у країнах, які розвиваються?
"Чудово, що є ті, хто інвестує у творчі задуми та інновації, і з цього, безумовно, може вийти щось хороше, але невирішеною лишається проблема, яким чином забезпечити цими винаходами бідні прошарки населення та ще й за прийнятною ціною", - каже Ерік Харві, керівник відділу з підтримки проектів благодійної організації WaterAid.
Проте M Сохейл Хан, професор з Університету Лафборо, розповів ВВС, що прототипи потенційних пристроїв на експериментальних стадіях розробки завжди коштують дорого, але згодом їхня вартість знижується після налагодження виробництва.
Хан переконаний, що відмова від централізованих каналізаційних систем та систем водоочищення, що є доволі складними в обслуговуванні, на користь автономних пристроїв, допоможе скоротити загальні витрати.
"Hi-tech зовсім не обов’язково означає, що це буде коштувати дорого", - каже він.
Професор Хан також впевнений, що запровадження нових "санітарно-гігієнічних пристроїв" відкриє широкі бізнес-можливості для компаній, що будуть займатися встановленням та технічним обслуговуванням таких систем, а також продажем суб-продуктів, які утворяться від переробки людських відходів.
Шокуюча статистика
Та до реальних результатів ще дуже далеко. У доповіді ООН про Цілі розвитку тисячоліття за 2012 рік зазначається, що майже половина населення країн, що розвиваються, а це близько 2,5 мільярди людей, не мають належного санітарно-гігієнічного устаткування.
І хоча кількість людей, які взагалі позбавлені будь-яких санітарних "зручностей" та, так би мовити, ходять в туалет просто неба, знизилася на 271 мільйонів з 1990 року, в умовах відсутності санітарно-гігієнічних зручностей продовжують жити 1,1 мільярда людей, або 15% світового населення.
У це важко повірити, але близько 650 млн людей в Індії і досі не мають туалетів, і це попри той факт, що країна підпадає під категорію економік, що швидко зростають.
Батьки відмовляються відправляти своїх дітей – особливо дівчат – до шкіл, що не мають належних вбиралень. І таких батьків можна зрозуміти.
Але тут виникає інша проблема: діти отримують погану освіту, внаслідок чого не можуть претендувати на високооплачувану роботу і поповнюють лави робітників, які мають меншу цінність для бізнесу в умовах конкурентної світової економіки, де більше цінуються високоосвічені спеціалісти.
Саме з таких міркувань верховний суд Індії цього місяця наказав органам місцевої влади встановити близько 100 тисяч біотуалетів для учнів усіх державних шкіл.
Нещодавно Білл Гейтс написав у своєму блозі, що, окрім встановлення нових туалетів, що є недорогими та екологічними, існує нагальна необхідність більш щільної співпраці з урядами країн, керівництвами компаній та місцевої владою у цьому питанні, що дозволить успішно використовувати інноваційні рішення на практиці.
Гейтс переконаний, що такі різні на перший погляд поняття як санітарія та економічний розвиток насправді дуже тісно пов’язані, і вирішення санітарно-гігієнічних проблем відкриє нові можливості для бізнесу.
Джерело: ВВС Україна