28 жовтня українці підуть на виборчі дільниці, щоб проголосувати за новий склад парламенту з п'ятирічними повноваженнями. Перед виборами постає чимало запитань та чи знайдуться на них відповіді?
28 жовтня українці підуть на виборчі дільниці, щоб проголосувати за новий склад парламенту з п'ятирічними повноваженнями.
Це будуть перші парламентські вибори за час президентства Віктора Януковича і перші від 1998 року, в яких ув’язнений лідер опозиції і колишній прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко не братиме участі як кандидат.
Результат голосування та його хід, безперечно, вплинуть на майбутнє України, зокрема на її відносини із Заходом, і навіть можуть визначити результат президентських виборів, запланованих на 2015 рік.
За якими правилами обирають парламент?
У листопаді минулого року правляча більшість і чимало представників опозиції ухвалили закон, що передбачає повернення до змішаної виборчої системи.
Згідно з чинним законом про вибори, 225 з 450 парламентських місць будуть пропорційно розподілені серед партій (блоки не можуть брати участь у виборах), яким вдасться заручитися підтримкою щонайменше 5% виборців.
Інша половина місць буде розіграна в 225 мажоритарних одномандатних округах, де кандидати можуть балотуватися від партій або як самовисуванці.
Які партії беруть участь у виборах?
У кампанії беруть участь 87 політичних сил. Більшість з них маловідомі та маргінальні. Наприклад, є партія без єдиного кандидата, дві з одним, а ще - Партія пенсіонерів України, в списках котрої пенсіонерів майже немає.
Лише кільком партіям на цих виборах вдасться або подолати п'ятивідсотковий бар'єр за списками, або провести своїх кандидатів до парламенту по мажоритарних округах.
Серед них - два "важкоатлети" і головні суперники української політики: президентська Партія регіонів і Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" Юлії Тимошенко. (Через заборону на блоки впливові представники інших опозиційних партій, в тому числі колишній спікер парламенту Арсеній Яценюк, балотуються за списком саме цієї політичної сили.)
Шанси на успіх мають "УДАР" (Український демократичний альянс за реформи), очолюваний боксером Віталієм Кличком, і Комуністична партія України. А також "Свобода" - націоналістична партія Олега Тягнибока, що має підтримку переважно на Західній Україні, та "Україна - Вперед!" - cамопроголошений опозиційний проект Наталії Королевської, яку було виключено з блоку Юлії Тимошенко на початку року нібито за співпрацю з владою.
"Батьківщина", "УДАР" та "Свобода" ведуть переговори з висунення єдиних кандидатів у мажоритарних округах.
Що кажуть соціологічні опитування?
Результат виборів передбачити складно - головним чином тому, що багато виборців і досі не визначилися, як голосуватимуть.
Опитування громадської думки, що заслуговують довіри, вказують на те, що Партія регіонів посяде перше місце. На другому - "Батьківщина" або "УДАР", а замкнуть четвірку прохідних партій комуністи.
Чи подолають п'ятивідсотковий бар'єр "Свобода" і "Україна - Вперед!" - під питанням.
Як свідчить вересневе опитування компанії СОЦИС, за Партію регіонів готові проголосувати 21,2% виборців, за "Батьківщину" - 17,2%, за "УДАР" - 12,7%, за комуністів - 9,4%. Близько 15% респондентів не визначилися з вибором.
А жовтневе дослідження, проведене Фондом "Демократичні ініціативи" та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), свідчить, що партія Віталія Кличка виходить на друге місце з 16% голосів, обігнавши "Батьківщину" (15,1%). Несподіванкою цього опитування став прохідний результат "Свободи" - 5,1%.
Що обіцяють виборцям?
Передвиборні програми основних партій багато в чому схожі. Всі обіцяють домогтися економічного зростання, підвищити зарплати, пенсії та інші соціальні виплати, реформувати систему освіти та охорони здоров'я. Однак є й деякі відмінності.
Партія регіонів завзято відстоює свої досягнення, протиставляючи "стабільність" останніх двох років "хаосу" під час прем'єрства Юлії Тимошенко в 2007-2010 роках.
Серед помітних обіцянок президентської сили - плани "позбутися залежності від імпорту енергоносіїв" за рахунок збільшення внутрішнього виробництва вугілля, нафти і сланцевого газу, надання російській мові статусу другої державної, а також скасування призову до армії з 2014 року.
Партія Януковича також обіцяє розвивати "стратегічне партнерство" з США, Китаєм, Росією і запевняє, що Україна стане асоційованим членом ЄС, але без вступу до будь-яких військових союзів.
Їхні опоненти, "Батьківщина", заявляють, що "здолають велике зло", втіленням якого є, на їхню думку, нинішня влада, і обіцяють, зокрема, оголосити імпічмент президенту, скасувати недоторканність посадових осіб, розпустити Конституційний суд, звільнити всіх "політичних в'язнів" і "ліквідувати кризу" у відносинах з ЄС, у тому числі через підписання угод про асоціацію та безвізовий режим.
Комуністична партія, що була членом правлячої більшості в парламенті з моменту приходу Віктора Януковича до влади у 2010 році, засуджує "диктатуру олігархії" і пропонує "альтернативу капіталістичному занепаду". Комуністи також обіцяють підвищити статус російської мови (щоправда, на всенародному референдумі) і хочуть "зміцнити державний суверенітет" шляхом вступу до економічного об'єднання з Росією, припинивши співпрацю з МВФ і переглянувши "дискримінаційні" угоди в рамках СОТ.
"УДАР" у своїй програмі уникає делікатних питань - таких як мова або зовнішня політика, обіцяючи натомість те, що позитивно сприйме більшість виборців. Партія, зокрема, проголошує, що викоренить корупцію та ухвалить закони, що дозволяють українцям брати активну участь у політиці - наприклад, накладати вето на рішення влади або звільняти чиновників на референдумі.
Кандидати-мажоритарники, зокрема самовисуванці, переважно зосереджені на проблемах конкретних виборців та як правило дистанціюються від партійної риторики.
Чи будуть вибори чесними і демократичними?
Президент Віктор Янукович неодноразово заявляв (востаннє на вересневій сесії Генеральної асамблеї ООН), що вибори будуть проведені на такому ж високому рівні, як і попередні 2007 року, коли їх визнали міжнародні спостерігачі.
Він назвав майбутнє волевиявлення "іспитом на зрілість" для України і зажадав, щоб усі партії та кандидати мали можливість проводити кампанію в рівних умовах. Можливо, маючи намір довести, що він дійсно зацікавлений у тому, щоб вибори відповідали міжнародним стандартам, Янукович навіть підписав закон, що передбачає встановлення на всіх виборчих дільницях веб-камер, які транслюватимуть голосування в режимі реального часу.
Виборча кампанія, однак, відбувається з явними порушеннями. Характерними рисами передвиборної агітації стали: застосування адміністративного ресурсу на користь Партії регіонів, надмірне висвітлення діяльності уряду на загальнонаціональних та багатьох регіональних телеканалах, а також повсюдний непрямий підкуп виборців у вигляді подарунків або продуктових пайків. Хоча це і протизаконно, Центральна виборча комісія часто заплющує очі на подібні порушення.
Що ж до веб-камер, то більшість українців, як показало нещодавнє опитування, вважають, що вони не дозволять запобігти можливій фальсифікації і навіть можуть вплинути на виборців. Більше того, камери будуть вимкнені під час підрахунку голосів.
Опозиційні ЗМІ писали, що безпосередній процес голосування пройде без порушень, а проблеми можуть початися під час підрахунку голосів, особливо в окружних виборчих комісіях, де більшість членів прямо або опосередковано представляють владу, а не опозицію.
Квітневе соцдослідження показало, що більше половини українців сумніваються в чесності майбутніх виборів: 37% сказали, що результат може бути перекручений і майже чверть респондентів заявили, що не мають у цьому жодного сумніву.
Не виключено, що всі ці факти спонукали Жан-Клода Міньйона, президента Парламентської асамблеї Ради Європи, висловити стурбованість тим, що "вибори можуть пройти не так гладко, як ми сподіваємося".
Можливо, загальнонаціональний екзит-пол, запланований Фондом "Демократичні ініціативи", КМІС і Центром Разумкова, зможе запобігти грубим порушенням під час голосування та підбивання його підсумків.
Які сценарії можливі після виборів?
Деякі експерти вважають, що Віктор Янукович знову матиме ручний парламент завдяки підтримці багатьох самовисуванців (більшість з них - бізнесмени), яких можуть змусити вступити до пропрезидентської більшості через шантаж, залякування чи підкуп.
Інші, натомість, вважають, що саме самовисуванці зроблять законодавчий орган набагато незалежнішим, ніж останнім часом, коли депутати бездумно штампували рішення за вказівками згори.
Якщо перший сценарій стане реальністю, є побоювання, що президент Янукович, чия популярність останнім часом падає, зрештою збере достатньо голосів за скасування прямих президентських виборів, щоб його переобрали на другий термін у парламенті.
Якщо вибори, на думку Заходу, не будуть справедливими, прозорими і демократичними, Україна може опинитися в ще більшій міжнародній ізоляції. Брюссель уже попередив Київ, що двосторонні відносини, особливо підписання угоди про асоціацію, можуть опинитися під загрозою, якщо голосування не відповідатиме міжнародним стандартам.
Хоча деякі українські ЗМІ повідомляли, що США можуть ввести санкції проти українських високопосадовців - приміром, заборонивши їм в'їзд до країни або заморозивши банківські рахунки, - Держдепартамент нещодавно заявив, що не розглядає таку можливість і надає перевагу діалогу з Україною.
Після виборів можливі протести, але вони навряд чи будуть масштабними. За повідомленнями деяких ЗМІ, влада розробляє плани з протидії можливим заворушенням.
Джерело: BBC Україна