Уряд подав до парламенту законопроект Про продовольчу безпеку України, де пропонує визначати обсяги запасів зерна в країні.
Зокрема, йдеться про те, що державні запаси зерна в країні мають бути не меншими, аніж 17% від річного споживання, що відповідає двом місяцям споживання. В середньому українці споживають 6-7 мільйонів тонн продовольчої пшениці на рік (при загальному споживанні пшениці всіх сортів близько 12 мільйонів тонн).
За два дні до подання цього законопроекту до парламенту міністр аграрної політики Микола Присяжнюк заявив, що з 15 листопада Київ може знову зупинити експорт зерна.
"Буде повна заборона з 15 листопада. Буде постанова Кабміну про це. Ми не граємо в ігри, у нас просто немає іншого виходу", - заявив міністр аграрної політики.
За день до цього віце-прем'єр Сергій Тігіпко заявляв, що в уряді "жодні розмови про запровадження квот або заборону на експорт (зерна - ред.) не ведуться".
"Ми мали далеко не найкращий рік за обсягами, і треба дати виробникам скористатися високими цінами на зовнішніх ринках, вони повинні компенсувати свої втрати врожайності. Я вважаю, що держава зараз не повинна втручатися сюди", - заявляв Сергій Тігіпко.
Утім, про те, що десь всередині листопада Україна може вичерпати безпечний ліміт на експорт зерна - близько 5-5,3 мільйонів тонн - Міністерство агарної політики попереджало і раніше, повідомляючи про те, що "кожен місяць обсяги експорту складають близько 1,3 мільйонів тонн, що майже удвічі більше обсягів минулого року". За інформацією міністерства, на 19 жовтня обсяг експортних контрактів на зерно становив вже 5,4 мільйонів тонн, а до середини жовтня зерновий експорт вже склав 7,1 мільйонів тонн від початку нового маркетингового року, тобто від липня.
При цьому цьогорічний врожай є приблизно на третину меншим за врожай минулого року, який сягнув рекордні 56,7 мільйонів тонн.
Україна знову "підставить" світові ринки і своїх фермерів?
Раніше український уряд заявляв, що цьогорічний врожай є цілком пристойним, і що обмежувальні заходи щодо експорту зерна запроваджуватися не будуть. Тим більше, що через надзвичайну посуху у США та неврожай ціни на зерно на зовнішніх ринках зросли, а тому, мовляв, українські аграрії можуть щось заробити на цьому. Про це
говорив в інтерв'ю ВВС Україна прем'єр-міністр Микола Азаров.
Крім того, саме через загальносвітове подорожчання харчів до України, як одного із найбільших виробників зернових, прикута і увага на світових ринках. Минулого разу, коли після неврожаю 2008 Україна слідом за Росією заборонила експорт зерна, це призвело до суттєвих недопоставок харчів на традиційні ринки на Близькому Сході та Північній Африці, які згодом називали серед причин соціальних заворушень у країнах регіону.
Тепер у Брюсселі вже заявили, що "глибоко розчаровані" намірами Києва призупинити експорт зернових. "Воно (це рішення - ред.) додасть непотрібний тиск на міжнародних агарних ринках", - заявив комісар ЄС з питань сільського господарства Дачіан Чіолош.
Представник ЄС також заявив, що розуміє бажання української влади захистити внутрішню продовольчу безпеку, але закликав при цьому брати до уваги і харчову безпеку на міжнародному рівні, адже Україна входить до десятки найбільших світових постачальників зерна.
Водночас Олексій Вадатурський, власник компанії Нібулон, що є одним із найбільших українських зернотрейдерів, вважає, що від заборони експорту постраждають, перш за все, фермери, які не встигли продати свої зерно трейдерам.
"Відбудеться зниження цін на пшеницю на внутрішньому ринку. Постраждає, перш за все, той, хто вирощував цю пшеницю", - заявив Олексій Вадатурський. Бізнесмен також звертає увагу на те, що хоч цьогорічний врожай є меншим за врожай 2011 року, але його якість є кращою. Тому заборона на експорт нічого не змінить у продовольчій безпеці, адже Україні не потрібна така кількість продовольчої пшениці. Відтак, при забороні на експорт "гарне зерно, врешті-решт, піде худобі".
Не тільки експортні обмеження
Серед інших пропозицій, що містяться у розробленому урядом законопроекті про продовольчу безпеку, є і наміри визначити "індикатори безпеки", серед яких добова енергетична цінність раціону українців та економічна доступність харчів. При цьому продукти пропонується вважати доступними, якщо витрати на них не перевищують половини сукупного доходу родини.
Згідно із даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, у 2010 році 41,2% українців витрачали 60% своїх доходів на продукти. Зараз їхня частка зросла до 41,5%.
Крім того, у законопроекті пропонується встановити граничні рівні забезпечення країни окремими харчами широкого вжитку, імпорт яких не повинен перевищувати 20% від загального споживання.
Джерело: ВВС Україна