За попередніми даними Центрвиборчкому, близько 40 відсотків громадян України не пішли на вибори. Для багатьох із них це був свідомий вибір.
Близько 40% громадян України не пішли на вибори. Як показало опитування ВВС Україна, причини, через які виборці відмовилися голосувати, дуже різні: це і об'єктивні обставини, і проблеми із можливістю проголосувати не за місцем проживання. Проте для чималої частини людей не йти на вибори - це був свідомий вибір.
Вони вважають, що голосування нічого не змінить у їхньому житті, а бути "електоральним чоловічком, про якого згадують у певний час", як висловився один із опитаних, не надто хочеться.
Вікторія Фіщук, Луганськ, 25 років, працювала бухгалтером на оптовій базі, зараз - домогосподарка, у відпустці із догляду за дитиною:
"Я не пішла голосувати, не хочу витрачати на це час. Я вважаю, в цьому немає сенсу, бо від мене нічого не залежить. На мою думку, всі голоси підрахують ще до дня голосування. У тому сенсі, що протоколи заповнять так, як потрібно тим, хто має владу. І немає значення, де і як проголосують насправді.
Це не залежить від регіону. У нас це буде на користь тих, хто є владою тут. А в західних областях – на користь тих, хто є владою там. Тому я у виборах взагалі не беру участі, жодного разу, з того часу, як отримала паспорт".
Марія, Луцьк, 54 роки, геодезист:
"Мій голос не змінить у цьому світі. Нічого. То колись я думала, що він щось може змінити.Тепер я дожила до такого віку, але нічого не маю такого, щоб твердо стояти на ногах. Хоча колись думала, що буду добре жити у цій країні і діти мої будуть добре жити. Та все не так склалось...
І на попередні вибори не пішла. Голосувала останній раз, коли обирали Віктора Ющенка президентом, коли була революція. Я дуже вірила тоді Ющенку. Зараз я у нього теж вірю, але вже не як у політика (бо він уже не має тієї сили), а вірю, що він — добрий сім'янин. Його жінці і його дітям добре з таким батьком, він - достойний чоловік, який дбає про свою сім'ю.
Наталія Коцкович, Івано-Франківськ, 26 років, журналіст:
"Дуже хотіла взяти участь у цьогорічних виборах до парламенту. Навіть визначилася, за кого голосуватиму. Проте, проаналізувавши, з якими проблемами стикнулася на минулих виборах, цього разу на ті самі граблі наступати не хотіла. Постійно проживаючи в Івано-франківську, але маючи в паспорті прописку в Чернівцях, як виявилося, віддати свій голос не так просто.
Два роки тому, коли були вибори до місцевих рад, за два тижні до їх проведення поїхала до Чернівців, щоб отримати відкріпний талон. Звернулася із паспортом до виборчої дільниці, проконсультувалася. Гадала, що відкріпний талон - це маленький папірець - на зразок запрошення на вибори, була впевнена, що проблем на дільниці у Івано-Франківську не буде. Прийшовши в день виборів на дільницю у Івано-франківську, де я вже була вже у списках виборців, виявилось, в пакеті усіх документів не вистачає ще чогось. Проголосувати мені так і не вдалося. Досі не знаю, чого в тих паперах бракувало. Тому вирішила - уся ця біганина із відкріпними талонами - невиправданий пшик. Ніби голосувати можеш, а в останній момент, виявляється, чогось бракує".
Сергій Кардаш, Острог Рівненської області, 27 років, аспірант:
"На жаль, цього разу проголосувати не зможу: приписаний у гуртожитку у Львові, де нині навчаюся в аспірантурі. Але працюю і фактично живу в Острозі. Спершу сподівався, що візьму відкріпний талон, однак ЦВК дозволяє їх брати лише в межах округу, і то - з вмотиваних причин.
Поїхати в день виборів до Львова не вийшло, бо був у Харкові по справах, тому вперше в своєму свідомому житті не проголосував на виборах. Якби голосував, то підтримав би "Свободу" і її кандидата. Про потенційну можливість сфальсифікувати мій голос думав, але вважаю, що тут, на Львівщині адмінресурс не так поширений, як на Сході, тому видається, що все-таки фальсифікацій буде набагато менше.
Микола Федорович, Дніпропетровськ, ветеран правоохоронних органів:
"Я не маю бажання голосувати на виборах, бо не вірю в можливість змін. Мені не подобається жодна із наявних політичних партій і їхні кандидати. По-перше, я розчарований результатами правління тих, хто сьогодні перебуває в опозиції. Після Майдану вони не виконали своїх обіцянок і нічого не зробили для простих людей. За нинішньої влади Партії регіонів стан в країні став стабільнішим, але вона теж не виконує своїх обіцянок про "покращення життя", зарплати і пенсії залишаються дуже низькими. Нічого не робиться для боротьби з корупцією і встановлення соціальної справедливості. До того ж президент Віктор Янукович ніяк не може визначитися куди йому треба йти – в Європейський Союз або на союз з Росією.
Я впевнений, що не тільки партії, але й депутати, які балотуються за мажоритарними округами, після завершення кампанії та обрання в Верховну Раду забудуть дорогу до виборців. Звичайно, я розумію, що сидіти вдома і не брати участі у виборах – це не вихід. Можливо в Україні треба було ухвалити закон, який зобов’язував би громадян голосувати на виборах, а за неучасть – карати грошовим штрафом. Таким чином, значення голосування виборців підвищилася би, а фальсифікувати результати виборів було б складніше. А поки цього немає – можливі різні маніпуляції, які спотворюють волю виборців.
Окрім того, за всіма чинними партіями стоять олігархи, які непрозоро фінансують виборчу кампанію. Тобто від голосування в сучасних умовах, майже нічого не може змінитися.
Олександр Лиховоз, Суми, 36 років, майстер ЖЕКу:
"Все перевернулося. Моя дружина тримає рід з Нейдригайлівщини, як тоді усі гордилися належністю до цього краю. Скільки сподівань було на нашого земляка. І що маємо? У цій кампанії ти всього лише "електоральний чоловічок", про якого згадують у певний проміжок часу. Нікому не вірю, ні в що не вірю, і не бачу потреби ходити на вибори".
Олександр Коробов, Чернівці, 29 років, менеджер з продажу металовиробів підвищеної складності:
"Не піду на вибори, тому що мешкаю і працюю в Росії, у Новосибірську. Раніше завжди ходив на вибори, мало того, на попередніх президентських виборах був спостерігачем від громадської організації, а на місцевих виборах навіть був розпорядником виборчого фонду місцевого осередку однієї з політичних сил. Якби жив тут – обов’язково пішов би на вибори.
Зараз приїхав на весілля двоюрідного брата, але маю повертатися назад. В Росії більше роботи, там кращі зарплати. До кризи я жив і працював у Києві, менеджером з продажу комп’ютерної техніки. Але через кризу залишився без роботи і змушений був повернутися додому.
Потім познайомився через Інтернет зі своєю тепер уже дівчиною, поїхав до неї в гості до Новосибірська – там і залишився. Хотілося би згодом повернутися до України разом з нею".
Коментарі зібрали Ярослава Угринюк, Сергій Павлов, Денис Булгак, Микола Костинян, Оксана Коваленко, Вадим Рижков, Олег Притикін.
Більше про вибори читайте у спецпроекті ВВС Україна
"Парламентські вибори 2012"
Джерело: ВВС Україна