У Національному банку кажуть, що серйозно беруться за впровадження політики "дедоларизації" української економіки. Проте банкіри та експерти вказують на те, що економічна політика української влади, і, зокрема, Нацбанку, не сприяє довірі до гривні.
Населення України зберігає "у трилітрових банках" від 30 до 50 мільярдів доларів готівкою, заявив голова комітету НБУ з протидії спекулятивним валютним операціям Юрій Горшков.
Залучити ці кошти в економіку і "відучити" українців заощаджувати у доларах, а не гривнях, у комерційних, а не трилітрових банках, допоможе, як розраховують в НБУ, і ухвалення закону про стягнення 15% податку на продаж валюти.
Відповідний
законопроект розробив і подав на розгляд парламенту депутат від Партії регіонів Віталій Хомутиннік. Проте парламент відправив цей законопроект на доопрацювання. Утім, як каже Юрій Горшков, НБУ також брав активну участь у підготовці документа, і тепер розраховує на те, що його не лише ухвалять найближчим часом, але й практично не внесуть змін до первинного варіанту.
Проте колишній віце-прем'єр з питань економіки, а нині радник Альфа-банку Роман Шпек, закликає керівництво НБУ не
підозрювати населення України у масовій схильності до валютних спекуляцій, а спробувати зрозуміти, чому українці віддають перевагу заощадженням у валюті.
"Коли в офіційному прогнозі є "технічний показник" 8,5, а на сьогодні офіційний курс - 7,99, а ринковий - 8,19, то що б ви робили на місці населення?" - каже Шпек.
Проблеми не тільки із трилітровими банками
Водночас голова Ради НБУ Ігор Прасолов каже, що надмірний інтерес до валюти та валютного курсу є не тільки у населення України, але й у банків. Саме цим нездоровим інтересом у Раді НБУ пояснюють доволі жорстку монетарну політику.
"У нас сьогодні всі орієнтуються, яким буде курс валюти наступного року. Те, що наш народ так сильно звертає увагу на валютний ринок, - це психологія, сила звички. Тому Національний банк сьогодні намагається проводити політику на зниження доларизації економіки і починає робити у цьому практичні кроки. А те, що стосується зменшення грошової маси у банків, то і тут всі чудово розуміють, із чим це пов'язано. Одна із причин полягає у тому, що тільки-но у банків з'являється хоч якась надмірна ліквідність, гроші, як правило, виходять на валютний ринок, і починається розгойдування курсу з усіма наслідками для панічних настроїв населення", - каже голова Ради НБУ.
Проте у комерційних банках вважають, що у даному випадку НБУ намагається побороти радше наслідок, а не причину проблеми.
"Позиція Нацбанку полягає у тому, що вони дають гроші комерційним банкам, а комерційні банки використовують їх не для кредитування, а виходять із ними на валютний ринок, збільшуючи тиск на курс. Але мають бути чіткі правила гри. Банки мають розуміти, що вони отримують рефінансування під певні реальні програми, які існують або будуть розроблені. Якщо буде хоч якийсь інструмент, що дозволить спрямовувати гроші не на купівлю валюти, то це і дасть поштовх до збільшення кредитування економіки", - каже Сергій Мамедов, голова правління Укргазбанку.
Банкір також нагадує, що успішне кредитування відбувається тоді, коли у банків є гроші, а в економіці є потенційні позичальники, здатні повертати кредити. Проте нині у банків немає грошей через жорстку монетарну політику Нацбанку, а населення та підприємства не можуть повертати кредити, що коштують понад 35% річних.
Серед інших причин того, що кредити коштують надто дорого і не надходять в економіку, банкіри називають також і високі девальваційні очікування населення та учасників ринку, і відсутність економічних прогнозів від уряду, який на кінець листопада не має навіть бюджету на наступний рік.
"У нас така ситуація, що плани на рік вже називають стратегією. Не можна жити у такому бізнес-кліматі, коли 10 місяців говорили про виконання бюджету на 100 і більше відсотків, дефіцит бюджету 1,7%, а потім раптом у якийсь понеділок - день прозріння, всі урядовці виходять і
кажуть, що бюджет точно не буде виконано, що
ВВП падає, а дефіцит бюджету вже 5%. Ну який бізнес можна будувати у такій економіці, і які розумні люди інвестуватимуть у таку економіку?" - каже Роман Шпек.
На те, що економічна політика уряду та НБУ не дозволяє банкірам правильно розрахувати ризики, а відтак, визначитися із можливими напрямками та обсягами кредитування, вказує і старший банкір представництва ЄБРР в Україні Олександр Павлов.
"Для фінансового сектора дуже важливою є передбачуваність - і валютного курсу, і кредитних ставок, доступності кредитних ресурсів. Саме тому банкам в Україні дуже важко вибудувати якусь стратегію. Вони просто живуть рік за роком, як вийде. Відповідно, через це ми і маємо дуже слабке кредитування економіки. А це вже відбивається на темпах зростання промисловості та економіки в цілому", - каже представник ЄБРР. Він наголошує, що через ці проблеми саме міжнародні фінансові інституції залишаються чи не єдиними інвесторами у великі інфраструктурні об'єкти в Україні.
Збій у системі - банківській чи державній?
Колишній міністр економіки, а нині радник української філії Сбербанку Росії Василь Роговий каже, що ситуація, коли наприкінці листопада уряд не визначився навіть із головними економічними показниками та бюджетом на наступний рік, є ненормальною, і продукує подальше погіршення стану справ в економіці.
"На календарі сьогодні кінець листопада 2012 року. Ми щойно дізналися урядові прогнози макропоказників на 2013 рік. Більше того, представники Нацбанку кажуть нам, що ще не бачили макропоказників, затверджених урядом. Як на мене, це є колосальний збій у роботі всієї державної машини. Нацбанк не знає показників, які затверджує, а уряд не знає хоча б головні засади грошово-кредитної політики Нацбанку!" - каже Василь Роговий. Банкір додає, що його не дивує, що населення країни цікавиться винятково валютним курсом, а Нацбанк пояснює цей інтерес винятково спекулятивними намірами.
Економіст також прогнозує, що у разі, якщо такий підхід до вирішення економічних проблем збережеться, то у 2013 році на Україну можуть чекати ще більші проблеми.
На засіданні 28 листопада уряд затвердив головні макроекономічні показники на 2013 рік, на основі яких розраховуватиметься новий проект бюджету наступного року. Згідно із Бюджетним кодексом, проект бюджету наступного року має бути подано до парламенту до 15 вересня попереднього року. Уряд так і зробив,
подавши проект на розгляд парламенту до цього терміну. Але через кілька днів без розгляду депутати повернули проект на доопрацювання урядові.
У попередньому проекті бюджету на 2013 рік уряд прогнозував зростання ВВП на 4,5%. Проте за підсумками третього кварталу цього року стало відомо, що ВВП України
скоротився на 1,3% у порівнянні із відповідним періодом минулого року. Тепер уряд прогнозує, що у 2013 році українська економіка зросте на 3,4%.
Джерело: ВВС Україна