У польському парламенті готуються засудити операцію Вісла, в рамках якої у 1947 році зі східних на західні землі Польщі примусово переселили 140 тисяч українців.
До парламентського комітету з питань національних та етнічних меншин надійшов проект постанови, у якому нижня палата парламенту – Сейм – пропонує дати однозначну політичну оцінку цим подіям.
Однак такі наміри викликали хвилю протестів серед частини польської громадськості, зокрема в середовищі кресов'ян – вихідців з території нинішньої Західної України, Білорусі і Литви, що колись входили до складу Польщі.
На тлі неоднозначних оцінок істориків щодо мотивів та ініціаторів акції ці плани парламенту загострюють протистояння в польському суспільстві.
Уся справа в УПА?
Хоча від проведення операції Вісла минуло 65 років, суперечки довкола цієї теми не вщухають і досі. Щоразу як політики повертаються до її обговорення, в засобах масової інформації та суспільстві зростає невдоволення.
Останні заяви депутатів не стали винятком. Неурядові організації, що об'єднують кресов'ян, такі наміри Сейму вважають неприпустимими й оголосили загальнопольську акцію протесту.
За повідомленням польського каналу TVPinfo, у проекті постанови операцію Вісла названо "порушенням основних прав людини". Однак не це обурило поляків, а відсутність у документі згадки про Українську повстанську армію.
На думку деяких польських істориків та багатьох кресов'ян, операція Вісла була саме наслідком і відповіддю на антипольську, як вони вважають, злочинну діяльність УПА.
Польський священик Тадеуш Ісакович-Залевський – історик та активіст кресових організацій – вважає проект постанови таким, що не відповідає історії.
"Постанова є безглуздою, оскільки видирає з контексту фрагмент історії. Операція Вісла не взялася з нічого. Насамперед слід усвідомити, чим була злочинна система, створена на основі ідеології Степана Бандери, і що робила УПА", – передає тижневик Wprost.
Критика з уст священика також пролунала у бік автора проекту постанови – депутата Мирона Сича, батько якого потрапив до в'язниці за діяльність у лавах УПА.
Відповідаючи на ці звинувачення на каналі TVPinfo, Мирон Сич заявив, що його батько дійсно був членом УПА, але жодного стосунку до злочинів, у яких звинувачують армію, не мав. Він також висловив сподівання, що ухвалення такої постанови може привести до осуду Верховною Радою України діяльності УПА.
Цей аргумент, однак, не переконав поляків. Попри те, що у 1990 році Сенат – верхня палата польського парламенту – засудив операцію Вісла, з українського боку й досі не пролунало жодної відповіді – йдеться у зверненні до маршала Сейму Єви Копач.
Невивчені питання
Польські історики вказують на різних ініціаторів проведення операції Вісла.
Ришард Тожецький з Польської академії наук вважає, що таке важливе політичне рішення могла ухвалити безпосередньо Москва в особі Берії або Сталіна, а Варшава лише виконала кремлівське доручення.
Інший історик, Євген Місило, наголошує, що досі не бачив документального підтвердження такого погляду. У своїй науковій праці він доводить, що радянська влада про наміри Варшави проти українців дізналася від поляків.
Так чи інакше, без згоди Москви подібна акція не могла відбутися, переконує професор Анджей Сова. Адже польська влада зверталася до Сталіна у набагато простіших справах.
Історики також розходяться в оцінках щодо причин та мети операції. Професор Роман Дрозд вважає, що її завданням було не лише знищення Української повстанської армії, а також повна асиміляція українського населення і створення однорідної за національністю країни.
Такий намір, на думку експерта, підтверджує те, що переселення відбувалося в регіонах, в яких не було українського підпілля, зокрема в західній Лемківщині. Депортація торкнулася всіх українців, в тому числі і лояльних до комуністичного режиму, і це є ще одним доказом того, що переселення відбувалося за етнічною ознакою.
Доктор Ґжеґож Мотика, член ради Інституту національної пам'яті, детально вивчаючи українсько-польську боротьбу в 1943-1948 роках, дійшов висновку, що польські комуністи взагалі не цікавилися діяльністю УПА. Для них важливішою була боротьба з польською Армією крайовою та фальсифікація виборів задля зміцнення комуністичного режиму в країні.
За словами історика, пов'язування операції Вісла з трагедією на Волині є наслідком комуністичної пропаганди, яка намагалася переконати суспільство, що успішно вирішує спричинені українськими націоналістами проблеми.
Операція Вісла також моє релігійний контекст. Професор Анджей Сова вважає, що католицька церква не протидіяла такій політиці комуністичної влади та неофіційно її підтримувала. Неофіційно, оскільки з християнської точки зору інакше було неприйнятним. Католицька церква на теренах колишньої Східної Галичини після переселення українців ставала власником греко-католицьких храмів. Ці та інші питання слід детально вивчити, зауважує історик.
Однак навряд чи для цього вдасться ознайомитися з усіма документами, оскільки церковні
архіви і досі залишаються закритими для науковців.
Джерело: ВВС Україна