Найважливіші закони, ухвалені Верховною Радою шостого скликання: від "харківських угод" до заборони куріння
За п’ять років своєї роботи Верховна Рада шостого скликання ухвалила майже півтори тисячі законів. Принаймні таку цифру назвав Володимир Литвин у своїй промові на заключному засіданні Ради минулого четверга.
Цифра, з одного боку, вражає. З іншого – обиватель може зауважити, що особливого ефекту від настільки ефективної праці законотворців він не відчув.
ВВС Україна пригадує найважливіші ухвалені за останні п’ять років закони, які найбільше вплинули на життя України та українців.
Добре чи погано?
Депутати парламенту, що минулого тижня відійшов у вічність, оцінюють результати своєї роботи неоднозначно.
Члени провладних фракцій можуть довго перелічувати закони, які покращили життя співгромадян, не забуваючи при цьому додавати, що робота над системними реформами не завершена – її продовжать у наступному скликанні парламенту.
Опозиціонери натомість оцінюють набутки Ради шостого скликання набагато критичніше. Вони надовго замислюються, пригадуючи такі законопроекти, ухвалення яких вважали б однозначним позитивом для країни, і розлого розповідають про рішення, які називають епохальними у негативному сенсі.
Що характерно, при цьому вони перелічують фактично ті самі закони, якими хваляться їхні політичні опоненти.
Зате в чому сходяться і ті, й інші – то це в тому, що абсолютну більшість знакових рішень парламент шостого скликання ухвалив після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича та формування у ньому пропрезидентської більшості. До початку 2010 року Рада функціонувала фактично у безкоаліційному режимі, а уряд Юлії Тимошенко був класичним урядом меншості.
До НАТО більше не вступаємо
За ці роки парламент ухвалив кілька законів, які, можливо, не вплинули безпосередньо на повсякденне життя українців, проте кардинально змінили (або потенційно можуть змінити) її позиції на міжнародній арені.
Ратифікація "харківських угод" у квітні 2010 року супроводжувалась кривавими бійками та жбурлянням димових шашок. Цим документом було продовжено на 25 років термін базування російського Чорноморського флоту в Криму. Взамін Україна мала отримати вирішення проблеми надвисокої ціни на російський газ. У результаті, сьогодні представники влади і далі називають ціну на газ завищеною, а опозиціонери досі стверджують, що "харківські угоди" є антиконституційними.
Ухвалений у липні 2010 року закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики поклав край одній з найпринциповіших геополітичних дискусій, що точилися в Україні, проголосивши її безблоковий статус. Раніше законодавство передбачало як одну з цілей зовнішньої політики Києва вступ України до НАТО, проте вагома частина українського політикуму та суспільства виступали проти такої геополітичної орієнтації держави.
Нарешті, нещодавно підписаний президентом закон про референдум, кажуть спостерігачі, вже у найближчій перспективі може стати головним інструментом зближення України з Митним союзом Росії, Білорусі та Казахстану. Ще до оприлюднення експертизи цього закону з критикою на його адресу
виступив секретар Венеціанської комісії Томас Манкерт. За його словами, внесення змін до конституції внаслідок референдуму, без участі парламенту, є неприпустимим.
Неоднозначні та резонансні
Значно більше стосунку до побуту пересічного українця мали ухвалені Верховною Радою рішення, які отримували суперечливу реакцію як у політичному середовищі, так і серед найширших мас українського суспільства.
Представники Партії регіонів називають поки не завершену судову реформу одним з найважливіших перетворень, ініційованих президентом Януковичем. Натомість опозиція
каже, що передбачені нею зміни "нищать незалежний суд".
Радикально протилежні оцінки на свою адресу збирають Податковий кодекс та пенсійна реформа, ініційовані економічним блоком нової влади та проголосовані провладною більшістю парламенту.
Так само неоднозначно можна оцінити повернення України до мажоритарної складової виборів – як на парламентському, так і на місцевому рівнях. З одного боку, пропорційна система закритих списків викликала на свою адресу чимало нарікань як всередині країни, так і ззовні. З іншого – останні парламентські вибори зайвий раз підтвердили, що саме їхня мажоритарна складова в українських реаліях потенційно генерує найбільше порушень та маніпуляцій волевиявленням громадян.
Суспільне збурення влітку цього року викликало ухвалення парламентом та підписання президентом нового мовного закону. Практично одразу після набуття ним чинності глава держави створив робочу групу, яка мала удосконалити цей документ, проте парламентські вибори та післявиборчі події відтіснили мовне питання на другий план.
Чимало питань викликає до себе новий Кримінальний процесуальний кодекс, який набув чинності 20 листопада. Його розробники
називали цей день початком принципово нової системи функціонування правоохоронної та судової системи в Україні. Натомість опозиціонери звертають увагу на його слабкі сторони, а лідер партії "Батьківщини" Юлія Тимошенко, за словами її захисника Сергія Власенка, взагалі
закликає скасувати це "суцільне порушення української Конституції, суцільне порушення прав громадян".
Нарешті, 6 грудня цього року набув чинності ще один суперечливий закон – про біометричні паспорти. Його прихильники кажуть, що
запровадження таких документів – це необхідна умова для отримання Україною безвізового режиму з країнами Євросоюзу. Опоненти дорікають тим, що ухваленням цього закону відкривається дорога до надприбутку конкретних приватних структур, котрі виготовлятимуть ці паспорти.
Менше говориться про те, що тим самим законом в Україні передбачається створення так званого Єдиного демографічного реєстру – безпрецедентної бази даних на кожного громадянина України, інформація з якої теоретично може бути використана у неналежних цілях.
Не грати, не пити, не курити
Насамкінець, результати деяких рішень, ухвалених Верховною Радою, видно неозброєним оком. Їхня реалізація досить сильно змінила (або уже досить скоро змінить) обличчя українських міст і сіл.
У травні 2009 року після пожежі в одному з залів ігрових автоматів у Дніпропетровську, внаслідок якої загинули 9 осіб, парламент ухвалив закон про заборону грального бізнесу в Україні, найголовніша зі статей якого так і звучала: "В Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх".
І хоча експерти
вказують, що повністю цей закон не запрацював, позірно залів для гри та ігрових автоматів, що часом стояли просто на вулицях, в Україні стало значно менше.
У травні 2010 року Верховна Рада ухвалила зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, які поставили поза законом розпивання пива та інших слабоалкогольних напоїв у громадських місцях. За вуличне розпивання пива, яке було звичною картиною для українських міст, міліція почала штрафувати.
Хоч критики закону часто вказують на те, що цей документ насправді лише дав правоохоронцям зайву можливість "збити копійку" з тих, хто не може собі дозволити випити дорогого пива у барі, факт залишається фактом: локального колориту у вигляді алкогольних вечірок прямо на вулицях, у скверах, парках та у дворах в Україні поменшало.
Нарешті ще одне рішення парламенту, ухвалене аж півроку тому, почне реально діяти лише цієї неділі. Йдеться про повну заборону паління в закладах громадського харчування.
Цей закон доповнить
інший документ – закон про повну заборону реклами тютюну в Україні, який набрав чинності ще у вересні цього року.
І хоча критиків у такого кроку вистачає, прихильники антитютюнових законопроектів кажуть, що в тому числі послідовна позиція парламенту дозволила добитися відносних успіхів у боротьбі з палінням: за даними Держслужби статистики за останні п’ять років кількість курців в Україні зменшилася майже на 15%.
Джерело: ВВС Україна