Головна позитивна риса саміту Україна-ЄС, який відбувся 25 лютого у Брюсселі, – це те, що він відбувся взагалі, напівжартома кажуть експерти.
Втім, саме з цього дня починається останній відрізок шляху Києва до отримання (або неотримання) асоціації з Європейським Союзом.
Якщо до травня Україна не виконає взяті на себе зобов’язання, про асоціацію доведеться забути щонайменше на кілька років.
Що робити, якщо підписання угоди з ЄС у листопаді зірветься, схоже, не знають ані в Києві, ані в Брюсселі.
Аналізуючи підсумки саміту, експерти закликають передусім не перебільшувати його значення.
"Журналісти, політики, експерти – всі разом зробили з цього саміту епохальну подію, якою він насправді не є", – сказав ВВС Україна заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.
Експерт каже, що чи не головна особливість цього заходу – що він взагалі відбувся (адже минулого року вперше за історію двосторонніх стосунків саміт перенесли), і що в ньому взяв участь український Президент, який останнім часом є рідкісним гостем у Брюсселі.
Для оцінки ж реальних наслідків саміту потрібно проаналізувати текст спільної заяви, підписи під якою поставили Віктор Янукович, президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей та голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
Головний сигнал цього документу такий: якщо Україна хоче підписати Угоду про асоціацію з ЄС на вільнюському саміті Східного партнерства у листопаді цього року, вона повинна продемонструвати "конкретний прогрес" до початку травня.
Йдеться про кроки, які українська влада має вжити у трьох сферах – ліквідація вибіркового правосуддя, зміни до виборчого законодавства та здійснення системних реформ.
Травень як час Х
Перше, на чому наполягає Євросоюз, – перетворення в Україні необхідно починати негайно.
Кінцевий термін, коли влада має продемонструвати Брюсселю справжнє, а не "намальоване" покращення – початок травня.
"(Фіксація цього терміну у спільній заяві – ред.) знімає багато дискусій і спекуляцій на тему того, коли і що треба робити", – каже науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.
За його словами, представники української влади часто закидали до публічного простору ідею про те, що для підписання угоди про асоціацію достатньо буде вжити якісь демонстративні заходи напередодні вільнюського саміту, ближче до осені. Тепер президент сам підписався під заявою, у якій фактично йдеться: не буде перетворень у травні – не буде угоди в листопаді.
Другий важливий момент заяви – письмова фіксація трьох пріоритетних сфер, які Україна має реформувати відповідно до європейських стандартів.
Експерти кажуть, що перші кроки, спрямовані на здійснення системних реформ, влада почала вживати ще перед брюссельським самітом.
Валерій Чалий зазначив, що 13 лютого з’явилося розпорядження Кабміну щодо першочергових заходів у євроінтеграційній сфері. Здається, налаштована на конструктивну роботу у цьому напрямку і парламентська фракція Партії регіонів.
"Україна чітко дала зрозуміти, що планує не зупинятися у реформуванні виборчого законодавства, а також завершити судову реформу... Я переконана, що на момент підготовки Угоди до підписання, законопроекти щодо реформування судової системи будуть предметом розгляду парламенту. Наскільки мені відомо, уряд України має намір внести на розгляд парламенту ряд законопроектів, котрі стосуються реформування фінансової системи", – сказала ВВС Україна перший заступник голови комітету з питань євроінтеграції Ірина Бережна.
Інша перший заступник цього ж комітету, Ірина Геращенко з партії УДАР, каже, що опозиція тиснутиме на владу з тим, аби потрібні для поглиблення європейської інтеграції закони були якомога більш якісними та ухвалювалися якнайшвидше.
"Ми пропонуємо провести спеціальне засідання комітету з питань євроінтеграції за участю керівників усіх фракцій і на ньому розробити поденний план (ухвалення законів – ред.), щоб парламент виконав цю домашню роботу до травня", – сказала вона ВВС Україна.
Проблема політв’язнів
Якщо влада та опозиція декларують готовність спільно напрацьовувати реформаторські законопроекти, то питання ліквідації вибіркового правосуддя і пов’язана з нею "проблема політв’язнів" потребують більш тонкого підходу.
Перше питання, яке може виникнути після прочитання спільної заяви брюссельського саміту: як ЄС розуміє поняття "конкретного прогресу" стосовно ситуації з Юрієм Луценком та Юлією Тимошенко?
Наприклад, демонтаж камер спостереження з палати екс-прем’єра – це "конкретний прогрес", який дає Києву підстави сподіватися на успішне завершення вільнюського саміту, чи цього все-таки замало?
"Те, що ми зараз не знаємо всіх чітких параметрів, свідчить про те, що частина домовленостей відбулася за зачиненими дверима, вона є непублічною. Питання виправлення ситуації з вибірковим правосуддям обговорювалося на найвищому рівні", – каже Валерій Чалий.
"Щодо Тимошенко та Луценка – все абсолютно зрозуміло. (З Віктором Януковичем – ред.) це питання обговорювали президенти Польщі та Словаччини (під час недавнього візиту Президента України до Польщі – ред.), і Барозу з Ван Ромпеєм (під час переговорів на брюссельському саміті – ред.). Мінімум, який зараз обговорюється, – це лікування Тимошенко за кордоном і звільнення Луценка за станом здоров’я. Повірте, Віктор Янукович знає, що вважатиметься значним прогресом", – каже керівник аналітичного центру Відкрита політика Ігор Жданов.
У тому, що Брюссель "дасть добро" на підписання угоди про асоціацію, якщо доля ув’язнених екс-урядовців не зміниться, експерти сумніваються.
План "Б"
Що станеться, якщо Україна до травня продемонструє "конкретний прогрес" у трьох сферах, які цікавлять Євросоюз, – більш-менш зрозуміло. У такому разі на вільнюському саміті буде підписано угоду про асоціацію, і сторони візьмуться за її ратифікацію – вона має відбутися у Верховній Раді та у парламенті кожної країни-члена ЄС. Цей процес не буде простим, одначе у кінці цього шляху перед Україною стоятиме чітка перспектива здобуття омріяної політичної асоціації з Євросоюзом.
А от що буде, якщо продемонструвати прогрес Україні не вдасться? Якщо у становищі Тимошенко та Луценка не наступить жодних змін, реформи у парламенті забуксують, а робота над зміною виборчого законодавства не розпочнеться?
Офіційну відповідь влади на це питання напередодні озвучив посол України при ЄС Костянтин Єлісєєв.
"Плану "Б" не існує – ми налаштовані підписати угоду на саміті, що буде 28-29 листопада у Вільнюсі", – сказав він.
"Плану "Б" немає і у Європейського Союзу, – каже Ігор Жданов. – У Брюсселі теж не розуміють, що відбуватиметься, якщо Україна не підпише Угоду про асоціацію у 2013 році".
Один з варіантів розвитку подій – відкласти підписання угоди щонайменше до 2015 року, коли в Україні внаслідок президентських виборів теоретично може змінитися влада, каже експерт.
Інша можливість – Україна та Брюссель можуть приступити до напрацювання нової Угоди про асоціацію, яка фіксуватиме іншу реальність та матиме принципово нове наповнення.
У будь-якому разі, кажуть експерти, непідписання угоди на вільнюському саміті Східного партнерства у листопаді відтермінує цей прорив у стосунках між Україною та ЄС на невизначений час.
А це, в свою чергу, може активізувати зусилля Росії, спрямовані на втягування Києва до Митного союзу, каже Ігор Жданов.
"Зміна природи"
Так чи інакше, стверджують експерти, реалізація реформ, яких вимагає від Києва Євросоюз, потрібна в першу чергу не Брюсселю, а самим українцям. Саме вони першими відчують наслідки справжньої, а не декларативної боротьби з корупцією, зміни системи державних закупівель, реформи судоустрою, саме звичайні українці мали б бути найбільш зацікавленими у запровадженні в Україні прозорої виборчої системи.
Однак у цьому і полягають найбільші ризики поглиблення взаємодії між Україною та Європейським Союзом, каже Олександр Сушко.
"Ґрунтовне виконання всіх вимог ЄС насправді означатиме зміну природи нинішнього українського режиму. У цьому полягає найбільша проблема, адже система наразі не демонструє потенціалу зміни самої себе", – каже експерт.
Чи згодна українська влада мінятися, реформувати країну, водночас сама неминуче набираючи дедалі більше європейських рис, – можна буде дізнатися вже на початку травня, коли Брюссель оцінить результативність вжитих Києвом заходів.
Джерело: ВВС Україна