Уже за два дні після саміту Україна-ЄС до Києва завітала людина, від якої не в останню чергу залежить, яку оцінку від Брюсселя отримають зусилля української влади у одній з трьох пріоритетних сфер, що їх тримає у своєму полі зору Євросоюз.
Йдеться про колишнього президента Польщі Олександра Кваснєвського – представника місії спостерігачів Європейського парламенту за перебігом справ ув’язнених українських екс-урядовців.
Перші після брюссельського саміту заяви стосовно справ Юлії Тимошенко та Юрія Луценка Кваснєвський озвучив на інвестиційній конференції, що проходила у Києві 27 лютого.
Якщо "конкретний прогрес" України у впровадженні системних реформ та змінах виборчого законодавства ЄС оцінюватиме на початку травня, то, як виявилось, проблеми Тимошенко та Луценка влада має вирішити ще швидше.
Уже в середині квітня місія Кваснєвського-Кокса звітуватиме перед Європейським парламентом про вирішення проблеми вибіркового правосуддя в Україні. Якщо висновки спостерігачів будуть невтішними, роботу місії просто припинять. З відповідними негативними наслідками для українсько-європейського діалогу.
Доля Луценка
27 лютого стало
відомо, що Олександр Кваснєвський та Пет Кокс звернулися до Віктора Януковича, аби той використав своє право помилувати ув’язненого екс-главу МВС Юрія Луценка.
Підстави для такого кроку, за словами колишнього президента Польщі, – відбуття Юрієм Луценком більшої частини терміну свого ув’язнення, а також те, що справа, за якою його засуджено, є не настільки серйозною.
Згодом Кваснєвський уточнив, що прогресом, якому віддасть належне Брюссель під час оцінки готовності України до підписання Угоди про асоціацію, є винятково звільнення Юрія Луценка.
"Він відбув понад половину строку, стан його здоров’я поганий, йому потрібно лікуватися… Кожен день, проведений Луценком у в’язниці, – це втрата для українського іміджу", - сказав колишній президент Польщі.
З юридичної точки зору незрозуміло, на яких підставах громадяни іноземних держав можуть клопотати про помилування для засудженого, який не визнає своєї вини з принципових міркувань. Тим більше, що напередодні дружина ув’язненого колишнього міністра, депутат парламенту Ірина Луценко теж заявила, що не просила про помилування для свого чоловіка.
Однак юристи кажуть, що існують інші, менш суперечливі з правної точки зору вирішення проблеми екс-глави МВС.
На думку адвоката Валентини Теличенко, якщо йдеться про перспективи звільнення Юрія Луценка, то найкращі шанси для реалізації має сценарій, у якому головну роль відіграє Вищий спеціалізований суд, який вже понад півроку не розглядає касаційну скаргу екс-міністра.
"Вищий касаційний суд може скасувати вирок (яким засуджено Луценка – ред.), адже він винесений судом, який перебував під політичним тиском. Це (політичний тиск на суд – ред.) зафіксовано рішенням Європейського суду, яке вже набрало законної сили", – каже Теличенко.
Головна перешкода для реалізації такого сценарію – відсутність конкретної дати, коли може розпочатися розгляд касації за справою Луценка: наразі суддя, на яку розподілено цю справу у Вищому спеціалізованому суді, перебуває на лікарняному.
Співрозмовники ВВС Україна кажуть, що варто цій судді вийти на роботу – і звільнення Юрія Луценка, за наявності відповідної політичної волі, може статися буквально протягом кількох днів.
Справа екс-прем’єра
Ситуація з ув’язненою Юлією Тимошенко, визнає Олександр Кваснєвський, є іншою.
По-перше, вважає екс-президент Польщі, українська влада повинна забезпечити продовження лікування Юлії Тимошенко у харківській лікарні німецькими лікарями.
По-друге – виконати рішення Європейського суду з прав людини у її справі. Кваснєвський спрогнозував, що це рішення з’явиться уже "наступного місяця" та наголосив, що його стовідсоткове виконання є одним з елементів, на яких будується довіра у відносинах України з ЄС.
Колишній президент Польщі, який відмовився спілкуватися з пресою під час інвестиційної конференції, не конкретизував, яким може бути рішення Європейського суду з прав людини у справі екс-прем’єра України.
Однак у середовищі українських експертів ходять чутки, що вирішенням "проблеми Тимошенко", на якому наполягає Брюссель, є дозвіл їй виїхати для лікування за кордон.
"Щодо Тимошенко та Луценка – все абсолютно зрозуміло. (З Віктором Януковичем – ред.) це питання обговорювали президенти Польщі та Словаччини (під час недавнього візиту Президента України до Польщі – Ред.), і Барозу з Ван Ромпеєм (під час переговорів на брюссельському саміті – ред.). Мінімум, який зараз обговорюється, – це лікування Тимошенко за кордоном і звільнення Луценка за станом здоров’я. Повірте, Віктор Янукович знає, що вважатиметься значним прогресом", – заявив напередодні керівник аналітичного центру Відкрита політика Ігор Жданов.
Стурбованість у Кваснєвського натомість викликають нові звинувачення, висунуті Юлії Тимошенко, зокрема, стосовно організації вбивства Євгена Щербаня.
"Політично це (справа про можливу організацію Тимошенко вбивства Щербаня – ред.) – гол у власні ворота", – сказав екс-президент Польщі.
У будь-якому разі, можна констатувати: те, як Брюссель визначатиме, наскільки вагомим є прогрес України у вирішенні "проблеми Тимошенко", наразі незрозуміло.
Колишня захисниця Юлії Тимошенко Валентина Теличенко каже ВВС Україна, що головним індикатором, з якого можна буде зробити висновок про готовність української влади вирішувати цю проблему стане розвиток ситуації навколо касаційної скарги Юрія Луценка.
І пояснює: якщо рішення Вищого спеціалізованого суду звільнить Луценка, сторони переговорів зможуть приступити до обговорення, як далі чинити з Юлією Тимошенко. Якщо ж результатом розгляду скарги Луценка буде продовження його ув’язнення, обговорювати будь-які сценарії щодо Тимошенко буде просто неактуально.
"Це означатиме, що влада більше зацікавлена якимось хибним честолюбством, ніж перспективами євроінтеграції країни в цілому", – каже Теличенко.
Часу обмаль
У своєму виступі на інвестиційній конференції Олександр Кваснєвський наголосив: свою думку стосовно виконання Україною своїх зобов’язань у сфері боротьби з явищем вибіркового правосуддя Брюссель складе не на початку травня, а раніше.
Уже в середині квітня місія Кваснєвського-Кокса звітуватиме перед Європейським парламентом, і негативні оцінки спостерігачів можуть приректи українські спроби отримати Угоду про асоціацію цьогоріч на невдачу.
Екс-президент Польщі припустив, що Європарламент може навіть відкликати мандат його місії, якщо вона не засвідчить прогресу України у вирішенні проблем, якими вона опікується.
Фактично це означатиме провал України в одній з трьох пріоритетних сфер, зобов’язання у яких взяв на себе у ході брюссельського саміту офіційний Київ. Тобто – мінімізацію шансів на підписання Угоди про асоціацію на вільнюському саміті Східного партнерства у листопаді.
Проте наразі Олександр Кваснєвський залишається оптимістом.
"Ці дві справи (Луценка і Тимошенко – ред.) можна вирішити, і прийшов час зробити це", – заявив він.
Тепер, схоже, усі чекають на дії української влади.
Джерело: ВВС Україна