Ситуація в Україні стала предметом слухань, що відбулися 13 березня на сесії Європарламенту в Страсбурзі. Офіційних причин для їх проведення виявилося одразу дві - підсумки лютневого саміту Україна-ЄС та позбавлення депутатського мандата Сергія Власенка. При цьому представники ЄС кажуть, що ситуація в Україні здається їм парадоксальною.
З одного боку – саміт Україна-ЄС, який лише два тижні тому відбувся в Брюсселі, і на якому українська сторона чітко підтвердила бажання виконати всі критерії ЄС для підписання угоди про асоціацію вже у листопаді цього року. А з іншого – останні події в Києві, в результаті яких головний захисник Юлії Тимошенко – Сергій Власенко – рішенням суду був позбавлений депутатського мандата за сумісництво депутатської та адвокатської діяльності.
Український парадокс
Комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле у своїй вступній промові на початку дебатів звернув увагу на те, що "останні події в Україні продовжують представляти для нас парадокс".
"Україна добре знає, що ми повинні побачити рішучі дії та видимий прогрес до часу, що залишився до Вільнюського саміту. Такий стабільний процес важливий, оскільки є кілька стадій між сьогоденням та самітом", – додав комісар.
При цьому, окремий наголос комісар зробив на тому, що без вирішення справ Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, розраховувати на підписання угоди про асоціацію між Києвом та Брюсселем – марно.
"Поки справи Тимошенко та Луценка не будуть вирішені належним чином, і поки не буде достатньої впевненості в тому, що більше не буде використовуватися вибіркове правосуддя, ми навряд чи можемо говорити, що умови є сприятливими для підписання угоди про асоціацію", – наголосив Фюле.
Останнім часом в Брюсселі і Страсбурзі не прийнято в офіційних промовах називати прізвища колишніх українських посадовців, ув’язнених за звинуваченнями у зловживанні владою. Тому виглядає, що такий відступ комісара від наявних правил – не випадковий.
Київ робить зовсім не те, що обіцяє?
Незважаючи на пізній час обговорення – дискусія по Україні розпочалася лише о 21:20 за київським часом – охочих виступити виявилося досить багато.
Представник групи народних партій Гунар Хокмарк (Швеція) висловив переконання у важливості того, що Комісія має чіткі "месиджі" для української влади. Представник "народників" вирішив звернутися до історії. Він зазначив, що свого часу ініціатива ЄС Східне партнерство була започаткована саме тому, що низка країн-східних сусідів ЄС рухалися до демократії та верховенства права.
"Ми бачимо інший розвиток сьогодні. І я ціную те, що ви наголосили, комісаре, що повинна бути впевненість, що не буде більше використовуватися вибіркове правосуддя в Україні, як передумова підписання угоди (Про асоціацію - Ред.). Це – важливо. І, думаю, це – важливе послання для всіх цих країн", – зазначив шведський депутат.
Він наголосив, що справа колишнього українського прем’єр-міністра Юлії Тимошенко вже давно вийшла за рамки виключно гуманітарного питання, і стала ознакою системних проблем демократії в Україні. А рішення щодо позбавлення мандату депутата Сергія Власенка – "це ще одне свідчення того, що правляча партія Януковича не робить того, що потрібно, для того, щоб відповідати зобов’язанням".
Представник соціалістів, депутат від Чехії Лібор Ручек назвав останні повідомлення з України "неоднозначними". Як позитив він назвав схвалення більшістю депутатів Верховної Ради України резолюції щодо європейської інтеграції, підкресливши, що в цьому випадку і провладні, й опозиційні сили працювали з єдиною, загальноукраїнською метою. Водночас депутат також нагадав останні події навколо захисника Юлії Тимошенко.
"Ні позбавлення повноважень, ні блокування парламенту не можуть вважатися демократичними", – наголосив представник соціалістів.
Справа Сергія Власенка домінувала і у виступі співголови групи "зелених", німецького депутата Ребекки Хармс. Під час виступу депутат, яка лише тиждень тому відвідала Київ, зазначила, що запросила Власенка відвідати Страсбург, однак йому не дали можливості залишити Київ.
"І це – не рішення суду", – наголосила Хармс. При цьому вона зауважила, що вирішувати питання складу українського парламенту, як і питання складу українського уряду мали б виключно виборці, а не представники судової влади.
"Відповідно до принципів верховенства права, виборці мають вирішувати, хто буде в парламенті... І виборцям вирішувати, чи проводила Тимошенко гарну енергетичну політику... Виборцям вирішувати, чи проводив Луценко гарну внутрішню політику", – наголосила депутат.
"Чому Україна така важлива"
Втім, нинішні дебати в Європарламенті запам’ятаються, очевидно, і кількома не зовсім звичними оцінками, що їх було виголошено під час розмови. Так, голова делегації Європарламенту зі зв’язків з Україною, представник групи Європейських консерваторів та реформістів Павел Коваль (Польща) зазначив, що відносини з Україною – питання не лише економічне, але й політичне.
"Ми – політики, і нам треба пам’ятати про це. Ми маємо певні цілі, певні орієнтири. Ми маємо велику мету – ми хочемо показати, що ЄС не перебуває в кризі, що ЄС може і здатен відкрити двері для українців, незважаючи на те, хто є президентом чи прем’єр-міністром", – сказав він.
При цьому, Коваль зазначив, що великі проекти завжди мають великих ворогів, і побажав європейським та українським політикам терпіння для того, щоб здійснити всі необхідні кроки для підписання угоди про асоціацію восени цього року.
Свій варіант бачення українських проблем запропонував і голова Парламентської Асамблеї ЄвроНЕСТ (ЄС – країни Східного партнерства) Крістіан Вігенін (Болгарія).
"Чому Україна така важлива для нас? Тому що ми піклуємося про країну та її народ, тому що це – найбільша країна у східному сусідстві, тому що вона відіграє важливу роль для безпеки в регіоні", – сказав депутат.
Він зазначив, що ЄС та Україна завершили переговори про угоду про асоціацію, яка має стати найамбітнішим документом, який ЄС колись підписував з пострадянськими країнами, а також додав, що останній саміт Україна-ЄС став ще однією підбадьорюючою подією.
"Разом з тим, щоближчими ми стаємо, тим складніше робити маленькі кроки, які поставлять Україну на незворотній шлях наближення до інтеграції з ЄС. Де проблема?" – запитав Вігенін, і сам відповів: проблема у внутрішній політичній боротьбі між правлячими та опозиційними партіями.
"Чи дійсно так складно для президента та уряду звернутися до вирішення чітко визначених ЄС пунктів, коли таке велике досягнення поставлене на карту? Чому судова система знову й знову схвалює рішення, які матимуть передбачувані негативні наслідки в Брюсселі?... Як адвокат, який захищав Тимошенко, не міг передбачити, якими будуть результати його невідповідності законам? Я би хотів звернутися до моїх колег у Верховній Раді, незалежно від того, чи є вони членами більшості чи меншості: будь ласка, припиніть цю самогубчу війну", – наголосив болгарський депутат. "Вибори закінчилися... поважайте один одного, якщо хочете, щоб Україну поважали", – додав він.
Колишній міністр закордонних справ Румунії, а нині депутат Європарламенту Адріан Северін у своєму виступі звернув увагу на геополітичний аспект відносин Брюсселя та Києва, зазначивши, що ЄС має бути більш гнучким: "Ми можемо побачити, що Україна не розділить наші цінності і підпише угоду з іншою організацією, що буде нашою геостратегічною ганьбою".
Межі гнучкості
Досить несподіваною за змістом стала і підсумкова промова комісара Фюле. У ній він вирішив провести паралелі між трансформаціями, що відбувалися в країнах Центральної Європи та в Україні. Комісар зазначив, що в цих процесах є дві різниці.
"Було світло в кінці тунелю для Центральної Європи. Членство в НАТО та членство в ЄС було чітко визначено. І для громадян цих країн, для політиків, було набагато легше пояснити якісь реформи, які мали бути здійснені, тому що мета була попереду. Це по-перше. І по-друге, не потрібно недооцінювати різницю між тим, щоб бути частиною соціалістичного табору та частиною Радянського Союзу. У нас були різні стартові умови", – сказав комісар, який є громадянином Чехії.
Фюле зазначив, що виходячи з різниці у стартових умовах, навряд чи варто дивуватися тому, що процес трансформацій в пострадянських країнах відбувається набагато складніше і триваліше. При цьому він висловив переконання в тому, що підписання угоди про асоціацію з Україною стане першим і дуже конкретним кроком в завершенні проекту об’єднаної, процвітаючої та стабільної Європи, про що до цього часу так багато розмовляють.
Штефан Фюле наголосив, що останні роки переговорів ЄС намагався продемонструвати готовність бути активним, підтримуючим та гнучким партнером України.
"Але є одна сфера, в якій не буде гнучкості, в якій не може бути компромісів, і це питання спільних цінностей та принципів", – наголосив Фюле.
Чи не вперше комісар ЄС виступив так відверто під час публічної промови, звертаючись до колег в Україні. І це не дивно. Для того, щоб угода про асоціацію між Києвом та Брюсселем була підписана у листопаді – вже у травні Комісія має подати свої пропозиції Раді ЄС для запуску внутрішніх бюрократичних процедур Євросоюзу. А до цього часу залишилося трохи більше ніж 6 тижнів.
Джерело: ВВС Україна