У Брюсселі закінчився діалог між Белградом та Приштиною щодо надання автономії етнічним сербам у Косові.
Мирне вирішення майже "замороженого конфлікту" на півночі Косова вважають "історичним" і таким, що відкриває дорогу інтеграції Сербії та Косово до Європейського Союзу.
Прем’єр-міністри Сербії Івіца Дачич та Косова Хашим Тачі досягли компромісної угоди та парафували текст, де йдеться про автономію етнічних сербів на півночі Косова. Ця угода повинна покласти край існуванню території майже "замороженого конфлікту" у Косові, яка перебувала під прямим впливом Белграда від часу, коли Косово перейшло під міжнародний протекторат ООН у 1999 році.
Діалог між Белградом та Приштиною у Брюсселі проходив на найвищому рівні за посередництва високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон. Діалог тривав з жовтня 2012 року, а 10 раундів переговорів пройшли у динамічній та драматичній обстановці, нагадуючи оглядачам Дейтонські мирні переговори 1995 року та переговори у Рамбує 1999 року.
Прем’єр-міністри Сербії та Косова часом імпульсивно переривали діалог, давали ЗМІ суперечливу інформацію, кілька разів погрожували припиненням діалогу, а баронеса Ештон заявляла про кінець обговорення, після чого знову закликала сторони повернутися за стіл переговорів.
Часові обмеження суттєво вплинули на динаміку діалогу між Белградом та Приштиною, а його результат був прямо пов’язаний із перспективами євроінтеграції і Сербії, і Косова. Від звіту, який пані Ештон оприлюднить перед Радою міністрів ЄС у понеділок, залежить, чи Сербія у червні цього року отримає дату початку переговорів про членство у ЄС, а Косово розпочне підготовку Угоди про стабілізацію й приєднання до ЄС та візову лібералізацію.
У четвер Європарламент також вирішив рекомендувати Єврокомісії надати Сербії дату початку переговорів з ЄС.
"Історична" угода
Новину про досягнення згоди між Косовом та Сербією оприлюднила висока представниця ЄС Кетрін Ештон, яка привітала обох прем’єр-міністрів "з хоробрістю та докладанням багатьох зусиль" до цього діалогу:
"Для обох сторін це крок зроблений у напрямку Євросоюзу", - сказала Кетрін Ештон.
Прем’єр-міністр Сербії Івіца Дачич після парафування угоди сказав, що остаточне рішення щодо підписання документу мають найближчим часом ухвалити уряди та парламенти країн-учасниць угоди.
Прем’єр-міністр Косова Хашим Тачі назвав угоду "історичною" і такою, що "зцілить рани". Перед тим, Тачі сказав, що конфлікт між сербами та албанцями у Косові, який триває ціле століття, має завершитися цим діалогом.
Мирний шлях
Оглядачі також назвали ці переговори "історичними" та такими, де вперше після розпаду Югославії сторони мирним шляхом і за допомогою діалогу та компромісу дійшли згоди.
Втім, політикам доведеться відповісти на деякі "незручні" запитання своїх виборців. Журналіст та редактор сербської щоденної газети Дневник Александр Саванович сказав ВВС Україна, що Белграду та Приштині на даному етапі було не вигідно змінювати статус-кво на півночі Косова, але до діалогу їх підштовхнув Брюссель а точніше - прагнення продовжити євроінтеграцію.
"Провідним політикам у Белграді та Приштині зараз буде важче пояснити своїм консервативним виборцям успіх діалогу, аніж якби переговори провалилися. Чому вони пішли на поступки іншій стороні та ЄС? Белград вирішив кинути політику збереження Косова в рамках Сербії і сфокусувався на збереженні лише сербської автономії на півночі Косово", - вважає Саванович.
Сербія та Косово почали з технічного діалогу ще 2011 року, але сутички на півночі Косова між місцевими сербами та косівськими силами безпеки його сповільнили. Тодішній центристський уряд та президент Сербії Борис Тадіч неохоче вирішували цю проблему у Косові, побоюючись звинувачень з боку консервативно налаштованих виборців і проводили політику під лозунгом - "і Косово, і ЄС".
Минулого року, після парламентських виборів у травні, уряд сформувала ліва Сербська прогресивна партія, це - колишні соратники Слободана Мілошевича. Хоча її політику вважають проросійською, коаліція з партій та політиків, які упродовж 90-х років проводили політику "антиєвропейства", вирішили обрати політику - "автономія для сербів у Косові, а для Сербії – ЄС".
Лише за тиждень до закінчення діалогу офіційний Белград отримав статус спостерігача в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), яку очолює Росія і яка вважається "Східним НАТО". Сербія таким чином стала першою постсоціалістичною і європейською країною поза межами колишнього СРСР з таким статусом в ОДКБ.
Втрати і надбання
Окрім вирішення технічно-бюрократичних питань, як-от облаштування митниці, питання з паспортами, страхуванням, найбільшою проблемою виявилося питання статусу сербських муніципалітетів (районів), які не визнають владу у Приштині і фінансуються з Сербії.
Через невирішене питання сербської "самопроголошеної" автономії у Косові Белград наприкінці минулого року не отримав дату початку переговорів з ЄС.
Брюссель, а зокрема і Німеччина, навчені досвідом Кіпру вимагають, щоб у Косові не існувало "подвійних структур" і що за їхнього існування Сербія та Косово не можуть інтегруватися до ЄС.
Що у діалогу "отримали", а що "втратили" у Белграді та Приштині в сенсі внутрішньо-політичних інтересів?
Белград та серби на півночі Косова з центром у північній частині поділеного міста Косівська Мітровіца отримали автономію, тобто Спільноту чотирьох муніципалітетів (районів), які територіально прив'язані до Сербії, де для етнічних сербів будуть існувати окремі суди та судді, начальники поліції, система освіти та охорони здоров’я, а НАТО подав гарантії, що на цій території не будуть розміщені сили безпеки офіційної Приштини.
Згідно з парафованою угодою Сербія також зобов'язалася, що не буде зупиняти процес євроінтеграції Косова до ЄС.
Наскільки важливою для сербів є автономія на півночі Косова, свідчать і сутички, які відбулися між етнічними сербами та миротворцями ООН. Тоді, 17-го березня 2008 року на півночі міста Косівська Мітровіца, під час штурму майже сотнею службовців поліції ООН приміщення суду були поранені кiлька десяткiв цивiльних та миротворцiв, серед яких - 20 українських поліцейських у складі ООН. Внаслiдок поранень один український миротворець загинув.
Приштина де-юре новою угодою отримала контроль над усією територією, яка в майбутньому буде дедалі більше інтегруватися у державну систему Косова. Водночас, Косово отримало територію на півночі Косова, яка будь-якої миті може стати джерелом політичної нестабільності, як ось автономія етнічних сербів у Боснії-Герцеговині – Республіка Сербська.
Свідченням ризиків є референдум, який торік провели на півночі Косова і на якому етнічні серби підтвердили невизнання владних інститутів у Приштині.
У Косові проживає понад 1,7 мільйона мешканців, здебільшого албанського походження, без сербської меншини на півночі, яка не провела перепис населення 2011 року.
Серби живуть у двох анклавах: у чотирьох районах на півночі Косова їх близько 60 тисяч, та у анклавах на сході та півдні Косова їх близько 70 тисяч. І після досягнутої угоди вони, напевне, будуть змушені ще більше інтегруватися в інституції Косова.
Отож, угоду можна вважати такою, що вимагатиме більше поміркованості та збалансованості від усіх трьох сторін: Белграда, Косівської Мітровіци та Приштини.
Джерело: ВВС Україна