Увага політиків та оглядачів прикута передусім до виконання Україною політичних та законодавчих умов підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі із Європейським Союзом, хоча і сама угода про вільну торгівлю викликає певні запитання.
Після її підписання українські виробники отримають доступ до найбільшого єдиного ринку у світі та долучаться до більш цивілізованих та прозорих правил ведення бізнесу - кажуть прибічники підписання угоди як в самій Україні, так і представники європейських керівних органів.
Проте є і ті, хто вважає, що угода, якщо її укладуть, працюватиме переважно в одному напрямку - зробить український ринок ще більш відкритим для європейських експортерів.
Кому вигідна вільна торгівля?
Як нагадує директор Інституту української політики Кость Бондаренко, економічна частина угоди набуде чинності одразу після підписання, на відміну від політичної, що потребуватиме подальшої ратифікації у парламентах усіх 27 країн Євросоюзу. І саме ця частина угоди, на думку політолога, є цікавішою для Брюсселя, бо вона, фактично, повністю відриває український ринок для європейських виробників.
"Здається, праві були ті, хто казав, що угода про асоціацію є вигіднішою для Брюсселя, ніж для Києва, і Брюссель є більше зацікавлений у її підписанні, чи радше європейський бізнес тиснутиме на політичні структури, аби угоду було підписано. Брюссель потроху скорочує перелік умов, іде на компроміс. Ще трохи, і до листопада залишиться лише одна вимога - приїдьте і підпишіть", - каже Бондаренко.
Водночас керівник торговельно-економічної секції Представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж наголошує, що ніхто у Брюсселі не нав'язує Києву підписання угоди, а тривалий процес переговорів має свідчити, що й Україна бачить у ній щось цінне для себе.
Як будь-яка угода про вільну торгівлю, договір між Україною та ЄС передбачає ліквідацію або суттєве зниження мит, тарифів та квот. Після підписання близько 95% імпортних мит для України у ЄС будуть нульовими. Завдяки цьому українські виробники щороку зможуть економити до 487 млн євро на експорті промислових товарів та близько 330 млн євро на аграрній продукції, переконує Ніколас Бердж. Що ж до нетарифних обмежень та технічних вимог до українського експорту, то тут, як каже представник ЄС, він є більшим оптимістом щодо можливості виходу українських виробників на європейський ринок, ніж вони самі.
"Я переконаний, що підписання угоди відкриє величезні можливості для українських підприємців на європейському ринку. Звісно, більше можливостей на українському ринку отримають і європейські виробники. Але Україна нині складає лише 1% у всьому європейському експорті, тоді як ринок ЄС для України - це третина експорту", - каже Ніколас Бердж.
Що ж до нетарифних торговельних бар'єрів та готовності українських виробників задовольняти і підтверджувати дотримання європейських стандартів якості, то, як каже урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій П'ятницький, ті українські виробники, хто хоче продавати свою продукцію на європейському ринку, навіть до підписання угоди про вільну торгівлю доклали зусиль до виконання європейських вимог. За словами П'ятницького, про нинішні та майбутні проблеми здебільшого говорять ті, чия продукція не те, що на європейському, але й навіть на українському ринку не є конкурентноздатною.
"У мене немає якихось песимістичних очікувань щодо того, що Україна буде завалена якимсь неякісним імпортом з Європи, а ми до Європи вже нічого не зможемо експортувати або станемо сировинним додатком. Я, все ж таки, думаю, що це змусить зарухатися ті підприємства, які не хочуть модернізуватися й адаптуватися до сучасних вимог", - каже Валерій П'ятницький.
Як приклад він наводить автомобілебудування. За його словами, у проекті угоди про ЗВТ із ЄС передбачений тривалий перехідний період для того, аби галузь змогла адаптуватися до умов конкуренції у Європі, але, як каже П'ятницький, у нього "немає внутрішньої упевненості, що навіть за 15 років захисту і сприяння, Україна почне випускати Mercedes, BMW чи Volkswagen".
Усе як із СОТ чи краще?
Утім, саме Валерій П'ятницький, який нині веде переговори щодо підписання угоди про вільну торгівлю із ЄС, був головним переговорником від України щодо її приєднання до СОТ. Нині цю угоду, підписану у 2008 році, багато оглядачів називають вкрай невигідною для України. На підтвердження критики угоди із СОТ звертають увагу на безпрецедентну за історію об'єднання подію, коли у вересні минулого року Україна
ініціювала переговори щодо перегляду тарифів на 371 вид продукції.
Сам П'ятницький каже, що і досі вважає: вступ України до СОТ є однією із знакових подій за роки незалежності країни.
"Тоді Україна приєдналася до певної системи правил, за якою працює практично весь світ. Це дозволяє нам не тільки працювати за цими правилами, але й впливати на їхнє формування і використовувати їх для захисту власних економічних інтересів", - каже Валерій П'ятницький, і наголошує, що і приєднання України до зони вільної торгівлі із ЄС також матиме позитивні результати.
"Коли ми вступали до СОТ, то всі казали, що село обов'язково загине. Але з того часу аграрний експорт зріс не просто на відсотки, а у рази, і наша присутність на світових аграрних ринках є на порядок вищою",- наводить аргументи на захист міжнародних угод Валерій П'ятницький.
У Києві очікують, що угоду про вільну торгівлю, яка є складовою більш ширшої угоди про асоціацію між Україною та ЄС, підпишуть у листопаді у Вільнюсі під час саміту держав Східного партнерства.
Джерело: ВВС Україна