Київ не приєднуватиметься до євразійських інтеграційних проектів за будь-яку ціну, і дуже добре підрахує всі "плюси" і "мінуси" такої інтеграції, заявив урядовий уповноважений України з питань співпраці з Росією, СНД та ЄврАзЕс Валерій Мунтіян напередодні проведення в Астані зустрічі президентів країн-членів Митного союзу - Росії, Білорусі та Казахстану.
У цій зустрічі має взяти участь і український Президент Віктор Янукович.
За словами Валерія Мутіяна, очікується, що в Астані може бути підписано Меморандум про надання Україні статусу спостерігача у Євразійському економічному союзі, який має почати свою діяльність із 1 січня 2015 року як вищий ступінь інтеграції країн Митного союзу.
Нині країни Митного союзу, і, особливо, Росія, намагаються переконати Україну у вигідності її приєднання до цього об'єднання. Проте поки що українська влада, зокрема, і Президент Янукович, говорили про можливість участі України у цьому об'єднанні у форматі "3+1", посилаючись на інші міжнародні зобов'язання України. Російське керівництво, так само на найвищому рівні, неодноразово наголошувало, що єдиним можливим форматом співпраці у Митному союзу та подальших інтеграційних проектах може бути повноправне членство, а не статус спостерігача.
На тлі цих суперечок влітку минулого року Київ вже підписав та ратифікував угоду про участь у зоні вільної торгівлі СНД. Тоді і прем'єр-міністр Микола Азаров, і урядовий уповноважений з питань співпраці з Росією, СНД та ЄврАзЕс Валерій Мунтіян говорили, що одним із найбільших позитивних результатів від участі України у ЗВТ з СНД буде початок переговорів про можливість вільного доступу України до транзитних мереж країн-членів договору. Потенційно, як очікували в українському уряді, це може відкрити Україні доступ до середньоазійського газу, який нині може надходити в Україну лише через територію Росії.
Валерій Мунтіян каже, що Україна розпочала ці переговори, але поки що результатів немає.
Відповідаючи на запитання ВВС Україна, Мунтіян визнав, що успішність цих переговорів могла б дати додаткові аргументи на користь приєднання України і до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, і до інших інтеграційних проектів на пост-радянському просторі.
Валерій Мунтіян: Українська сторона доклала великих зусиль, аби провести цю позицію (про вільний доступ до транспортних мереж - ред.) в угоді (про вільну торгівлю між Україною та державами СНД – ред.). На початковому етапі російська сторона навіть не погоджувалася, щоб ця позиція була в угоді. Ми провели 7 чи 8 раундів переговорів. І тільки завдяки наполегливості української делегації, яку я очолював, ми провели у статті 7 про транспорт окремий пункт про те, що ми маємо отримати доступ до транспортної інфраструктури та євразійського газу. Для України це є дуже важливо, бо це дозволяє диверсифікувати наші джерела надходження енергоносіїв. Тепер тривають переговори, вже провели два раунди...
- Але чи є якісь результати? Чи бачите Ви у російської сторони бажання рухатися до підписання якоїсь угоди з цього питання?
- Ну, раз ведуть переговори, то куди вони дінуться від підписання.
- А коли варто очікувати того, що Україна отримає вільний доступ до газотранспортної системи СНД, і, особливо, Росії?
- 29 травня в Астані будуть зустрічатися голови держав, а 30 травня – засідатимуть керівники урядів країн СНД. Думаю, на закритому засіданні між прем'єр-міністрами це питання обов'язково буде порушено. Але хочу сказати, що країни Азії цю ідею підтримують. І зараз все впирається у те, аби Росія погодилася.
- Але чи є в української та російської сторони розуміння, що досягнення домовленості саме у цій сфері є знаковим. Адже якщо ми не можемо домовитися із Росією про те, що вже прописано у договорі про вільну торгівлю в рамках СНД, то який сенс підраховувати якісь зиски від можливого членства України у Митному союзі, чи Євразійському економічному союзі?
- Так, для нас це є знакова угода. Кажу вам як експерт: ціна на газ для України дійсно завищена. Еквівалентного обміну немає. За такою рентабельністю, як росіяни газ, коли ціна у 1000-500 разів завищена, Україна сало чи зерно не продає. Є ж якийсь міжнародний еквівалент. Якщо я вам дам "Жигуль" за Mercedes, ви мені скажете: Валерію Івановичу, це ж не обмін. Дайте мені десять "Жигулів" за Mercedes.
І Росії у цьому питанні треба було б провадити більш гнучку політику. А зараз вони втрачають, бо ми знаходимо інші шляхи (постачання газу – ред.). Ми втрачаємо, і вони втрачають. Тому я і сподіваюся, що вони підуть на компроміс.
Загалом, якою є мета інтеграції? Я з вами об’єднуюсь, щоб мати доступ до тих активів, які я зараз не можу мати.
Що потрібно Україні? У першу чергу, енергоресурси. За якою ціною? За вашою внутрішньою, бо в іншому разі наша промисловість не витримає конкуренції, і буде просто її поглинання. Якщо ціна на газ у Російській Федерації 147 доларів, у Білорусі – 165, то як при нашій ціні зі знижкою у 436 (доларів за тисячу кубометрів) я можу забезпечити конкурентоспроможність, наприклад, у хімічній промисловості? А там і добрива будуть дорожчі, а отже, і врожай. А в України ще й гіпертрофована структура економіки, коли 90% експорту залежить від газу – металургія, АПК, хімія.
Якщо цього немає, то що ж ми від інтеграції отримаємо? Тільки втратити можемо. Тому щоб кудись вступити, ми повинні бачити вигоди, преференції, гарантії та компенсації. Ще й маємо провести консультації із третіми країнами, із якими у нас вже є двосторонні угоди. Тобто, якщо бути відвертим, ми ще ці питання прораховуємо. Прем’єр-міністр визначив термін – до першого липня, тобто, ще місяць.
Джерело: ВВС Україна