Фото: АР
Путін різко розкритикував принципи "третього енергопакету" ЄС
Президент Росії Володимир Путін різко розкритикував принципи "третього енергопакету" ЄС та намагання європейських компаній відмовитися від довгострокових газових контрактів, у яких міститься умова "бери або плати".
Як заявив російський президент, відмова від прив'язки ціни на газ до цін на нафту в довгострокових контрактах, а також скасування умови "бери або плати", яка визначає чіткі обсяги газу, що їх має викупити покупець газу у його постачальника, може "підірвати енергетичну безпеку країн-імпортерів газу".
"Безумовно, нові технології видобутку і транспортування вуглеводнів підвищують еластичність пропозиції на газовому ринку, з'являються нові цінові орієнтири, зокрема, і спотові, проте це не є приводом для відмови від перевірених часом та ефективних інструментів, таких, як довгострокові контракти та принци "бери або плати", - заявив Володимир Путін.
Президент Росії також назвав принципи нового європейського енергетичного законодавства "дискримінаційними" відносно традиційних постачальників газу.
"Введення в дію відповідної газової директиви серйозно обмежує діяльність традиційних постачальників газу на ринок Євросоюзу, - постачальників, які десятиліттями інвестували свої кошти у розвиток європейської газової інфраструктури", - заявив Володимир Путін під час форуму країн-експортерів газу, що проходить у Кремлі. Російський президент закликав країни-експортери газу до солідарності у "протидії неправомірному тиску" з боку покупців.
Проте, як каже партнер російської консалтингової агенції RusEnergy Михайло Крутіхін, за роки свого існування форму країн-експортерів газу так і не став "газоми ОПЕК", як на те очікували у Росії, а його учасники мають надто різні інтереси, аби діяти спільно:
"Фактично, всі вони мають дуже різні ринки, різні інтереси. Росія, наприклад, виступає категорично проти короткострокових, спотових контрактів, і наполягає лише на довгострокових угодах. А інші постачальники газу працюють саме на короткострокових контрактах. Є великі протиріччя між трубопровідними проектами та проектами постачання скрапленого газу. Тобто, протиріч так багато, що сформувати єдину політику просто неможливо", - заявив Михайло Крутіхін в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі.
Він також звертає увагу, що "на європейському ринку вже понад 40% контрактів є короткостроковими, тобто розрахованими на менше, ніж чотири роки, та спотовими, та й самі довгострокові контракти змінюються, оскільки формули ціни стають гнучкими і прив'язуються не до цін на нафту, а до цін на газ на спотовому ринку".
З монополією - просто, з конкуренцією - важче
Ухвалений у 2009 році так званий "третій енергетичний пакет" законодавчих норм Євросоюзу передбачає відокремлення функцій видобування та постачання газу у компаніях, що працюють на європейському ринку. У ЄС вважають, що такі принципи дозволять позбутися "диктату" продавців енергоресурсів, а також знизити ціни на газ для кінцевих споживачів.
Росія, яка постачає до чверті газу на європейський ринок, відмовилася приєднуватися до "третього енергопакету", про те його запровадження у самому ЄС вже стало відбиватися на діяльності російського Газпрому на європейському ринку.
Впродовж останніх років Газпром був змушений піти на суттєві поступки своїм європейським клієнтам - від зниження цін до зменшення контрактних обсягів газу. Там, де Газпром не погоджувався на поступки, європейські компанії домагалися знижок через комерційні арбітражі.
Все це відбувається на тлі докорінних змін на газовому ринку, де формування цін тепер залежить від дешевого сланцевого газу, видобутого у США та можливостей постачання скрапленого газу із країн Близького Сходу та Північної Африки.
До 80% російського газового експорту до Європи до недавнього часу здійснювалося через територію України. Тепер Україна різко скорочує імпорт російського газу, посилаючись на його дорожнечу, а Росія активно шукає та втілює обхідні маршрути постачання газу до Європи.
Україна зобов'язалася повністю запровадити вимоги "третього енергопакету" до 2015 року, зокрема, і через реформу поки що державної енергетичної компанії Нафтогаз, розділивши функції видобутку, постачання та транспортування газу.
Саме норми "другого" та "третього" енергопакетів Євросоюзу дозволили Україні почати отримувати газ за реверсною схемою від європейських компаній. Ці поставки, які наразі є дуже невеликими у порівнянні із обсягами імпорту російського газу, вже наразилися на жорстку критику з боку російського Газпрому, де ці поставки називають незаконними.
Джерело: ВВС Україна