У другій половині дня в середу 19-річний Джохар Царнаєв, якого звинувачують у вибухах на фініші бостонського марафону, з'явився на публіці вперше з 19 квітня, коли його заарештували в передмісті Бостона, пише Володимир Козловський з Нью-Йорка у матеріалі для Російської служби Бі-бі-сі.
Незабаром після арешту він пройшов процедуру початкового оформлення, яку федеральний суддя-магістрат Меріенн Боулер провела в палаті бостонської лікарні Beth Israel, де Царнаєв загоював від численні поранення.
Нещодавно прокуратура оголосила обвинувачувальний висновок, в якому Царнаєва звинувачують, зокрема, у застосуванні зброї масового ураження, чотирьох вбивствах та використанні вогнепальної зброї під час скоєння злочину.
Страта чи довічне?
Обвинувачувальний документ налічує 30 пунктів, за 17 з яких йому може загрожувати страта.
У Массачусетсі, який вважається настільки прогресивним штатом, що консерватори іронічно прозвали його Народною Республікою Массачусетс, вища міра не застосовувалася вже 66 років.
Але вона існує на федеральному рівні, де верховний суд США знову санкціонував її 1988 року. З того часу федеральні суди засудили до страти лише трьох осіб. На даний момент стратили лише одного, Тімоті Маквея, засудженого за терористичний вибух 1995 року в Оклахома-Сіті, що забрав 168 життів.
Двоє інших смертників чекають результату своїх апеляцій, які в таких випадках подаються автоматично, іноді навіть всупереч бажанню засудженого.
Багато хто вважає, що Царнаєв заслуговує на вищу міру. "Якщо у вас є смертна кара, і ви не застосовуєте її в разі, коли людина кладе бомбу в натовпі мирних громадян, то в якому ж випадку ви тоді її взагалі застосуєте?!" – запитує Алан Гелман, один з обвинувачів на процесах Маквея і його спільника Террі Ніколса. Останній був засуджений до кількох довічних термінів і відбуває їх у в'язниці "супармаксимального" режиму у Флоренсі (штат Колорадо), куди тюремники спочатку збиралися помістити росіянина Віктора Бута. Ці плани зірвала суддя Шира Шендлін, яка головувала на його процесі.
За кілька місяців до початку суду над Царнаєвим, який відбудеться не раніше майбутнього року і, як заявив на слуханні прокурор, триватиме до чотирьох місяців, міністр юстиції США Ерік Холдер оголосить, чи буде прокуратура вимагати смертної кари. Цьому рішенню передуватиме багатоступінчастий процес.
Для початку Массачусетська федеральна прокуратура повинна вирішити, чи хоче вона вимагати вищої міри. У Вашингтоні це питання буде розглядати прокурорський "Спецвідділ щодо злочинів, за які може загрожувати страта". Він повідомить свої рекомендації аналогічному комітету при міністрі юстиції, який розгляне це питання і проконсультує Холдера. Останнє слово - за ним.
Якщо присяжні визнають Царнаєва винним, вони знову зберуться для того, щоб вирішити питання про міру покарання. Рішення теж має бути одностайним. Коли вирішувалася доля учасника підготовки терактів 11 вересня Закаріаса Муссауї, всі присяжні, крім одного, висловилися за вищу міру. В результаті засуджений отримав довічний термін.
Вибираючи між життям і смертю, федеральні присяжні висловлювалися за довічне ув'язнення вдвічі частіше, ніж за смертну кару (144 рази проти 73).
Царнаєв також може врятувати своє життя, погодившись співпрацювати з прокуратурою. З іншого боку, неясно, чи є у нього, що їй запропонувати.
Два табори
Натовп біля будівлі бостонського федерального суду почав збиратися о 7.30 ранку і, крім репортерів і зівак, складався із двох таборів. Десятки поліцейських прийшли до суду, щоб вшанувати свого 26-річного товариша Шона Коллієра, якого його ровесник Тамерлан Царнаєв, за словами слідчих, вбив, вистріливши йому в голову з 9-міліметрового Ругера, коли той сидів у своїй патрульній машині. До кінця зміни Коллієра залишалося всього 35 хвилин.
Після цього, якщо вірити слідству, Джохар спробував забрати табельний пістолет вбитого, але не зумів розстебнути кобуру з незвичним замком.
Інша група включала юних прихильниць Джохара, які звуть його Джахаром, і його принципових захисників, які вважають, що братів Царнаєвих підставили американські спецслужби, які мали потребу у приводі для ущемлення народних вольностей.
Коли опівдні його привезли до суду в білому фургоні служби федеральних приставів, за яким їхав чорний всюдихід Хамві з озброєною охороною, члени цієї фракції почали кричати "Вимагаємо справедливість до Джахара!" та "Поверніть йому свободу!", а одна дівчина підняла плакат з написом "Свободу Джахару!".
23-річна Лейсі Баклі, яка приїхала на церемонію з далекого штату Вашингтон, заявила агентству АР, що впевнена, що він не винен.
"Я вважаю, що було порушено багато його прав, - сказала вона. - Вони мало не вбили в човні беззбройного хлопчину!".
"Я бачу нуль доказів, що він це зробив, - продовжувала Баклі. - ДНК немає, відбитків пальців немає. У них нічого немає!".
"Я співчуваю потерпілим, я розумію їх точку зору, - сказала прихильниця Царнаєва мешканка Бостона Дженніфер Мек. - У той же час я в своїй країні, я можу підтримувати, кого завгодно".
Її однодумці прийшли в майках з написами "Звільнити лева!" і "Джахар не винний!".
"Мене від них нудить!" - поділилася з газетою Boston Herald одна жінка в натовпі глядачів.
У черзі з раннього ранку стояла група членів шкільної борцівської команди, капітаном якої був Царнаєв. Один з них, 19-річний Хенк Альварес, сказав, що в школі Царнаєв був спокійним, миролюбним й аполітичним хлопцем.
"Я його знав, і в мене насилу вкладається в голові, що він міг таке зробити", - зауважив Альварес.
Шрам, гіпс і крива посмішка
Влада запросила на засідання потерпілих і родичів загиблих в результаті інкримінованих Царнаєву вибухів. Прийшли три десятки людей. Деякі були у фірмових майках бостонського марафону. Магістрат запропонувала їм виступити, але всі поки утрималися.
Багато потерпілих відмовилися приїхати на слухання. Серед них була сім'я 8-річного Мартіна Річарда, у чиїх ніг Джохар, за словами прокурорів, поклав рюкзак з бомбою. Мартін загинув, його 7-річна сестра Джейн втратила ногу, мати Деніз осліпла на одне око, а батько Білл, який був поранений уламками й отримав опіки ніг, майже повністю оглух.
Царнаєва ввели до зали в наручниках і кайданах на ногах. На ньому був помаранчевий тюремний комбінезон, з-під якого виглядала чорна майка. Копиця кошлатого волосся виглядала точно так, як на його фотографіях.
Журналісти розгледіли шрам у нього на шиї і припустили, що у нього пошкоджена щелепа, оскільки він посміхався кривувато. Інша травма проглядалася у Царнаєва на лівій частині обличчя, але на відстані журналісти не могли її як слід розгледіти.
Нарешті, його ліва рука була в гіпсовій пов'язці.
Увійшовши до зали, він озирнувся і криво посміхнувся своїм сестрам, одягненим в мусульманське плаття. Одна схлипувала, інша тримала маленьку дитину. Виходячи з залу, він послав їм повітряний поцілунок.
Батьки Царнаєва на засідання з Махачкали не приїхали.
Оскільки його мати Зубейдат була арештована в Массачусетсі за крадіжку з магазину, її, за словами прокурорів, повинні були б заарештувати біля трапа літака.
Прокурор Вільям Вайнреб не зачитував обвинувачувальний висновок на 74 сторінки, а коротко виклав 7 пред'явлених підсудному звинувачень. Магістрат Боулер щоразу запитувала Царнаєва, чи визнає він себе винним. Захисниця Джуді Кларк, запрошена в його адвокатську команду через її багатий досвід щодо порятунку підзахисних від смертної кари, зголосилася відповідати за нього, але суддя не дозволила, і Царнаєв, що сидів спиною до глядачів, сім разів повторив з помітним акцентом, що він невинний.
"Царнаєв продовжує озиратися, щоб побачити, хто в залі, - пише Джим Армстронг з бостонського телеканалу WBZ. - Моє загальне враження було, що це верткий молодик, який, на мій погляд, виглядав так, ніби він був напханий ліками. Він був якийсь осоловілий".
Як зазначила нью-йоркська газета Daily News, слухаючи звинувачення, Царнаєв "навіть позіхнув і потер собі обличчя".
Після 7-хвилинного засідання Царнаєва відвезли назад в тюремну лікарню у Форт-Дівенсі під Бостоном. Наступне засідання призначено на 23 вересня.
Джерело: ВВС Україна