Тверський суд Москви в четвер визнав юриста фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського, який помер у СІЗО у 2009 році, і главу фонду Вільяма Браудера винними в ухилянні від сплати податків, пише Артем Кречетніков з Москви у матеріалі для ВВС.
Відразу після оголошення вердикту справу проти Магнітського припинили у зв'язку з його смертю. Практичних правових наслідків рішення не матиме. Наслідки будуть політичні.
Нечуваний випадок
Справа Магнітського - єдиний за всю радянську і пострадянську історію приклад суду над мертвою людиною з ініціативи влади.
Зазвичай у зв'язку зі смертю обвинуваченого справи припиняються автоматично. Класичний приклад - порушена в 1992 році справа про розстріл в Новочеркаську, яку було припинено у зв'язку з тим, що Микита Хрущов, Фрол Козлов, Анастас Мікоян і ще вісім фігурантів до того часу відійшли в інший світ.
"Це була ініціатива генпрокуратури, ніхто з родичів про це не просив, а відновлення справи може бути тільки на вимогу родичів", - заявив представник вдови Магнітського адвокат Дмитро Харитонов, який відмовився брати участь у слуханнях.
Мер Лондона Борис Джонсон раніше порівняв суд над мертвим Магнітським з середньовічними процесами над тваринами.
"Єдиний наслідок, який це може мати, на мій погляд - подальше повернення все глибше й глибше до середньовічних зразків. Тоді судили небіжчиків, тварин і малих дітей", - вважає російський політолог Михайло Глобачов.
Дмитро Харитонов бачить у безпрецедентному розгляді невдалу спробу поставити в справі крапку, заручитися можливістю посилатися на судовий вердикт, коли надалі хто-небудь стане називати провину Магнітського недоведеною, а його самого жертвою.
"Тільки для цього процес і потрібний, щоб сказати всьому світу - ось, дивіться, суд визнав Магнітського винним", - заявив він.
Пропагандистський козир
Другий підсудний, Вільям Браудер, засуджений до дев'яти років колонії загального режиму, живий і здоровий. Росія заявляє, що не залишить спроб домогтися його екстрадиції з Британії.
Як і у випадку з Магнітським, російська влада чекає від засудження Браудера не практичного результату, а пропагандистського ефекту, впевнений Михайло Глобачов.
"Резонно припустити, що головною мішенню був не Магнітський, а Браудер. Звичайно, ніхто його не видасть, у нас на зоні його не побачать, займатися підприємницькою діяльністю в Росії він, нескладно припустити, і так не став би. Найсмачніше тут - привід у відповідь не визнавати рішення західних судів, відмовляти в проханнях про екстрадицію, звинувачувати Захід у русофобії і подвійних стандартах", - вважає експерт.
Своїм все, чужим - закон
Суперечки про справу Магнітського точилися здебільшого навколо того, чи винен він в чому-небудь, і як його лікували в СІЗО. Практично за рамками дискусії залишилася, ймовірно, найголовніша тема: чому підозрюваний в ухилянні від податків взагалі опинився в камері, а не під підпискою про невиїзд, як, наприклад, деякі фігуранти справи Оборонсервіс?
На думку багатьох, головна проблема полягає не в недосконалостях російського законодавства, яких не позбавлене жодне суспільство, і навіть не в його суворості, а у виборчому використанні.
Право часто передбачає "вилку", в рамках якої можна обійтися з людиною дуже по-різному. Російська юстиція занадто явно слідує приписуваній чи то Муссоліні, чи то комусь з латиноамериканських диктаторів XIX століття формулі: "Своїм все, чужим - закон".
"Російський закон сам по собі не такий жахливий, як жахливе його застосування", - заявив Російській службі Бі-бі-сі Михайло Глобачов.
Криза довіри
Якщо посмертний процес і принесе моральний ефект, то негативний. Внутрішні критики Кремля і світове співтовариство російському правосуддю не вірять в принципі, і словами тут не допоможеш. В американців є приказка: "Твої справи говорять так голосно, що я не чую, що ти кажеш".
Якщо вдуматися, це трагічна ситуація. Як боротися з реальною злочинністю і корупцією, якщо від самого початку немає довіри до слідства та судів, а будь-яка хоч трохи гучна справа політизується?
"Довіра вже невідновна, - каже Михайло Глобачов. - 90% населення все байдуже, поки не торкнеться їх самих, і щодо них про довіру або недовіру взагалі не йдеться. А жодна освічена людина при цьому режимі, поки при владі Путін, юстиції довіряти не буде".
Теоретично, нічого фатального в ситуації, що склалася, немає. Відновити довіру можна.
Чому б не помріяти?
Наприклад, про те, щоб практично кожен опозиціонер, який голосно про себе заявив, не виявлявся за дивним збігом корупціонером. Щоб тривіальна бійка не подавалася як кимось заздалегідь сплановані масові заворушення і мало не спроба перевороту. Щоб Ходорковський і Лебедєв без всяких прийомів вийшли на свободу в передбачений термін. Щоб "чужі" не очікували суду за ґратами, а "свої", які лише злегка оступилися, в елітних апартаментах.
Джерело: ВВС Україна