У Росії формально роботодавці більше не можуть підбирати собі співробітників за віком, статтю, національністю, віросповіданням та місцем проживання.
У Росії формально роботодавці більше не можуть підбирати собі співробітників за віком, статтю, національністю, віросповіданням та місцем проживання.
Від 15 липня набули чинності поправки до закону про зайнятість населення, згідно з яким в оголошеннях про пошук нових співробітників забороняється встановлювати обмеження, не пов'язані із професійними вимогами.
Докладний перелік обмежень, які підпадають під цю заборону, міститься у тексті закону. Автори документа з міністерства праці та соціального захисту Росії прагнули у такий спосіб викорінити дискримінацію під час прийому на роботу за статевою, релігійною та іншими ознаками.
Водночас керівники деяких кадрових агентств незадоволені законом. Вони його вважають, щонайменше, недопрацьованим, щонайбільше, - непрацездатним в принципі.
За їхніми словами, роботодавці зможуть відсіяти непотрібних їм кандидатів у інший спосіб, дотримуючись тексту закону формально.
Більше того, вони вважають, що у підсумку найбільше постраждають робітники, яким тепер буде важче знайти роботу, оскільки вимоги, яким вони відповідають на ринку, будуть для них не настільки очевидними.
Дискримінація
Як заявила у телеінтерв'ю у березні 2013 року директор департаменту зайнятості населення міністерства праці та соціального захисту Світлана Нечаєва, у середньому в Росії на той момент було більше 40% вакансій, які містили "відомості дискримінаційного характеру". У Москві, за її словами, таких оголошень було 60%.
Згідно із текстом федерального закону №162-ФЗ, забороняється розповсюдження інформації про вільні робочі місця або вакантні посади, що містить відомості про встановлення прямих або непрямих переваг залежно від статі, раси, кольору шкіри, національності, мови, походження, майнового, сімейного, соціального і посадового становища, віку, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності або неналежності до громадських об'єднань або будь-яких соціальних груп, а також інших обставин, не пов'язаних із діловими якостями працівників, за винятком випадків, коли право чи обов'язок встановлювати такі обмеження або переваги передбачені федеральними законами.
Причому порушникам загрожують штрафи - відповідні зміни внесено до адміністративного кодексу. За словами Нечаєвої, суми відносно невеликі - від 500 російських рублів (близько 123 грн) до 10 тисяч (близько 2 450 грн).
Мовний бар'єр
"Сама по собі ідея закону хороша і правильна, але її виконання, опрацювання – на дуже низькому рівні", - заявила в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі керівник рекрутингової агенції PRUFFI Олена Володимирська.
За її словами, із проблемами можуть зіштовхнутися, зокрема, іноземні компанії, які мають у Росії філії. Всередині таких корпорацій співробітники зазвичай спілкуються і листуються іноземною мовою, володіння якою, тим не менше, не можна вказувати як професійний навик.
Олена Володимирська вважає, що цей закон вдарить насамперед по тих, хто шукає роботу.
"Коли ви відгукуєтеся на вакансію, ви її заздалегідь приміряєте на себе і розраховуєте, що з вами будуть якось комунікувати. Зараз вимог у вакансіях вказуватиметься набагато менше. Внаслідок цього багатьом претендентам тепер просто не будуть відповідати, або буде відповідати робот, і вони отримають стандартну відписку", - розповіла вона.
Причому, зрештою, будь-якому кандидатові, який за новими законами формально відповідає вимогам вакансії, завжди можна відмовити на підставі профнепридатності - для оцінки професійних навичок компанії мають тести різної складності - аж до майже нездійсненних.
Вік проти навичок
Проблеми також можуть виникнути і в тих випадках, коли компанія шукає собі співробітників певного віку.
За словами Олени Володимирської, часто це неодмінна умова комфортних відносин у колективі.
"Раніше можна було написати, наприклад, що на певну посаду розглядаються кандидати віком до 29 років зі знанням англійської мови. І не завжди це погано - адже якщо керівникові 29 років, то він не візьме на роботу людину старшу 40 років, тому що в них просто не складуться відносини", - вважає вона.
Керівник рекрутингової агенції Superjob.ru Олексій Захаров зазначає, що таку політику часто проводять керівники невеликих компаній.
"Якщо в нас малий бізнес, у нас працює п'ятеро людей і нам усім по двадцять, то ми в компанію собі шукатимемо двадцятирічного, щоб було з ким ходити на дискотеки. А якщо нам усім по п'ятдесят, то ми шукатимемо собі однолітка, щоб можна було про онуків поговорити", - вважає Захаров.
Директор департаменту зайнятості мінпраці Світлана Нечаєва у березні говорила, що саме вікові обмеження непокоять міністерство найбільше. "Стикається із проблемами під час працевлаштування молодь, випускники навчальних закладів, а також ті, кому за 40", - заявила вона в ефірі телеканалу ТВЦ.
Однак, як вважає Олексій Захаров, єдина дискримінація на ринку праці в Росії - за професійним принципом.
"Коли молода людина каже: "Я молодий і мене тому не беруть на роботу", то це треба розуміти як "Я хочу отримувати зарплату, на яку не можу претендувати за рівнем навичок", - вважає він.
За словами Захарова, те саме стосується людей старшого віку.
"Коли на ринок праці приходить фахівець віком 45-50 років, який останні 10 років не підвищував свій професійний рівень і хоче отримувати колишню зарплату, то роботодавець бачить, що претендент не має таких навичок, за які роботодавцю хотілося б заплатити. 10 років тому це був класний фахівець, а тепер ні", - вважає він.
Оминаючи закон
За словами Олени Володимирської, компанії-роботодавці завжди знайдуть шляхи дотриматися букви закону, причому враховуючи і свої інтереси. Найпростіший спосіб - запропонувати здобувачеві пройти складний професійний тест.
"Тести можуть бути неоднакові. Вони можуть бути створені для кожного кандидата - компанії так іноді захищаються, щоб кандидати не передавали один одному результати", - розповіла вона.
А Олексій Захаров вважає, що компаній-роботодавців це взагалі не торкнеться - адже добровільно вказати будь-яку інформацію про себе - в інтересах самого претендента.
Тому серйозно розглядатимуться ті резюме, де вказані всі параметри, перераховані в тексті закону, вважає він.
Закон набув чинності 15 липня, проте, як показала проста перевірка - виконувати його поспішають не всі.
Перший же відкритий навмання сайт невеликої регіональної рекрутингової агенції містив на першій же сторінці оголошення про вакансії для чоловіків віком 18-44 років.
Джерело: BBC Україна