Водяний салат – рослина, яка нині поширена переважно у тропіках та субтропіках. В Україні раніше зустрічалася в акваріумах та штучних ставках, де її використовують як декоративну рослину, але тепер вона заполонила Сіверський Донець, пише Ганна Силаєва у матеріалі для ВВС Україна.
Екологи наводять дві версії, як вона потрапила до річки. Це могло статися випадково: хтось вилив у водойму акваріумну воду або, наприклад, зливою її вимило зі ставка. Друга гіпотеза – конспірологічна, передбачає чийсь злий намір, але біологи не виключають і такої можливості.
За три місяці (уперше рослину помітили в Донці в середині травня) водяний салат окупував ділянку річки у 50 кілометрів і не зупиняється. Бур’ян швидко розмножується, мігрує по течії річки, накопичується у "вузьких" місцях або там, де рух води повільніший. Рослина-загарбник вкриває поверхню води щільним шаром, створюючи ефект зарослого травою лугу.
Шкода для екології і господарства
Водяний салат, або пістія (Pistia stratiotes), як його ще інколи називають, завдає Сіверському Донцю неабиякої шкоди, це справжня загроза екологічної кастарофи, розповідає кандидат біологічних наук Олег Горбулін, який спеціалізується на гідробіології.
"Ця рослина створює для водойми щонайменше 4 проблеми, і кожна – складна сама по собі, не кажучи про комплекс. По-перше, пістія активно вилучає з води кисень, й інші рослини та організми швидко відчувають його нестачу. По-друге, вона збільшує швидкість випаровування води в 4 рази. Невеличкий ставок вона здатна осушити за сезон. По-третє, з початком холодів рослина відмиратиме, осяде на дно і почне гнити. І останнє: вона створює ідеальні умови для розвитку малярійних комарів та москітів", - розповідає експерт.
Люди, які живуть на берегах Сіверського Донця у Зміївському, найбільш ураженому районі Харківщини, екзотичному "прибульцю" спершу дивувались. Кажуть, виглядає рослина нарядно, краще, ніж "місцева" ряска. Назвали рослину капустою - за зовнішньою подібністю.
Але коли заросла вода попід берегом, місцеві збентежились. Шукали застосування, пробували годувати свійських тварин. Місцеві мешканці розповідають, що вівці й корови їсти водяний салат відмовились, а свині їдять, але не встигають за "промисловими обсягами", з якими розповсюджується рослина. Коли бур’ян застелив усю поверхню річки, місцеві мешканці почали обурюватися.
"Люди не знають, що з нею робити. І здається, нікого це не хвилює", - розповідає Олексій Павлов, мешканець села Задонецьке (Зміївського району). На жартівливу пропозицію донецького губернатора "виписати" бегемотів, щоб знищили зарості, чоловік реагує також з гумором, сміється: "Це ж для них потрібно буде створювати ферми! На літо – випускати в річку. А зимою - знов ховати в тепло… Насправді це не смішно. Уявіть, що тут буде, коли ця "капуста" почне відмирати… У нас хлопці спробували почистити річку, скільки змогли – повитягували на берег. Вона гнила і смерділа".
Олексій Павлов перераховує незручності від "водного окупанта": Зміївщина – курортна зона, люди приїздять сюди відпочивати, але цьогоріч купатися в Донці через пістію неможливо. Туристи на байдарках змушені виходити на берег і кілька кілометрів переносити човни на руках. Рибалки їздять ловити рибу на інші водойми.
Кілька днів тому голова Донецької обласної державної адміністрації Андрій Шишацький заявив, що область сподівається на державну підтримку програм з очищення Сіверського Донця.
Шишацький заявив, що місцева влада буде добиватися виділення на це "серйозних коштів" з бюджету.
Труїти чи вибирати?
Гідробіолог Олег Горбулін каже, що є три шляхи лікування річки, але прийнятний з них лише один.
Американці, розповідає експерт, отруюють її гербіцидами, але це шкідливо для всього живого, не тільки для водяного салату: "Крім того, в неї є два природних вороги: південноамериканський жук-довгоносик, який її залюбки вживає. І є в Таїланді міль, личинки якої їдять листя пістії. Але "впровадження" двох нових видів – небезпечно для екосистеми. І взагалі, вони її з’їдять, а далі чим вони харчуватимуться?".
Тому вчений пропонує третій – повільний і виснажливий, але надійний засіб: "Видаляти її механічно. Ми ж виловлюємо рибу сітками масово? Чому б не вилучити й цю біомасу?".
Експерти по-різному оцінюють шанси водяного салату перезимувати у Сіверському Донці. Так, Олег Горбулін попереджає, що рослина, хоч і походить з тропіків, спроможна пережити місцеві зими. Натомість у Харківському зоопарку, де водяний салат поселили як прикрасу у місцевих ставках, твердять, що в українському кліматі "вона не переносить морозної зими".
Як розповідають фахівці зоопарку, у позаминулому столітті до регіону потрапила інша водна рослина - елодея, яку ще інколи називали "водяною чумою". До середини ХХ століття вона стала наймасовішою рослиною басейну Сіверського Донця, але потім її кількість різко скоротилася: "можливо, якось стала відновлюватися рівновага у місцевих водних екосистемах".
Джерело: ВВС Україна