Після новорічно-різдвяної перерви українські тижневики пишуть про можливу безславну долю партії Батьківщина, посилення тиску на журналістів перед парламентськими виборами, вертикаль влади, що її вибудував Віктор Янукович, та - традиційно - про газ.
Українська труба
Тижневик Дзеркало тижня. Україна (№ 1 від 14 січня) припускає, що черговий сплеск напруги у газових взаєминах між Києвом та Москвою - "відволікаючі маневри, покликані прикрити реальну суть того, що відбувається", та "лише привід згладити враження від майбутньої здачі вітчизняної ГТС".
Автор каже, що "поки ще прем'єру" Володимиру Путіну перед президентськими виборами потрібна беззастережна перемога на переговорах з Україною, а не нічия, і що він, вочевидь, прямо озвучив це бажання під час перемовин з Миколою Азаровим.
Видання пише, що глава російського уряду "зажадав контрольного пакета" ще й тому, що він, "схоже, розгніваний і, можливо, навіть ображений тим, що його колегу за газовою угодою від 2009 року посадили на сім років за перевищення повноважень прем'єр-міністра України". "І не в Юлії Володимирівні справа, образило інше - адже він так само, як і вона, освятив контракти...", - пише тижневик.
І винний у ситуації, що склалася, насамперед чинний Президент України, підсумовує Дзеркало тижня.
Без Ю
Тижневик Корреспондент (№ 1 від 13 січня) аналізує події, що відбуваються в партії екс-прем'єра Юлії Тимошенко.
"Після ув'язнення Юлії Тимошенко її політичну силу почали покидати найбільш перевірені соратники", - пише автор, нагадуючи, що лише в грудні парламентська фракція БЮТ стала меншою на чотири "багнети". "У підсумку Батьківщина ризикує втратити лідерство в опозиції і навіть розсипатися".
На думку політолога Володимира Фесенка, якого цитує видання, єдність Батьківщини залежить від строку перебування Тимошенко за ґратами. З ним погоджується колега Вадим Карасьов, який вважає, що "партія лідерського типу без лідера не може бути єдиною та згуртованою".
Водночас Корреспондент зазначає, що її рейтинг зростає попри всі негаразди.
"І вибори покажуть, чи зможе Батьківщина консолідуватися та залишитися провідною політсилою, чи вона відкотиться на другорядні ролі в українській політиці. Поки шанси на обидва кінці рівні", - пише журнал.
Стоп цензурі?
Тижневик Фокус (№ 1-2 від 13 січня) стверджує, що українська влада "пішла війною" на свободу слова та що "головний удар готують до передвиборчої парламентської кампанії".
Автор ілюструє своє твердження прикладами та підкріплює його статистикою. "Згідно з даними профільного інтернет-видання Телекритика, якщо в липні 2010-го на провідних вітчизняних каналах замовчувалося 56 важливих новин на місяць, то в вересні 2011-го - у вісім разів більше, 456. [...] Якщо на початку президентства Віктора Януковича, у лютому 2010 року, в теленовинах центральних каналів було зафіксовано 46 випадків матеріалів з ознаками цензури, то у вересні 2011-го цей показник зріс майже у 18 разів", - каже він.
Фокус, однак, зазначає, що "схопити провладних цензорів за руку непросто" і додає, що влада "жорстко реагує" на критику медіа-спільноти, звинувачуючи експертів в упередженості , а журналістів - в наклепі.
Видання резюмує, що, оскільки рівень довіри до ЗМІ в Україні, згідно з дослідженням компанії TNS, вище 50 відсотків, "бонуси від телевізійної цензури влада отримає вже у жовтні, на майбутніх парламентських виборах".
Піраміда Януковича
Тижневик Комментарии (№ 1-2 від 13 січня) пише, що за два роки свого президентства Віктор Янукович побудував чудернацьку вертикаль влади, яка не схожа на свій "сумнозвісний" російський прототип.
"Насправді вийшла перев'язана безліччю паралелей та меридіанів дев'ятиповерхова піраміда, поміж складовими якої нерідко ускладнені як горизонтальні зв'язки, так і суто вертикальні", - каже автор.
Найбільш впливовими людьми в країні після президента, за версією тижневика, є генпрокурор Віктор Пшонка та депутат Юрій Іванющенко, які "уособлюють старше покоління "донецької родини"". "Поверхом нижче" йде "молоде покоління": глава НБУ, міністр МВС та головний податківець. На четвертому щаблі - так звана група РосУкрЕнерго та прем'єр-міністр Азаров. Нижче, зокрема, міністр юстиції та віце-прем'єри Андрій Клюєв та Борис Колесніков. Потім йдуть переважно "хлопчики для биття" - серед них Сергій Тігіпко, спікер Володимир Литвин та глава Міносвіти Дмитро Табачник. На трьох найнижчих сходинках - інші високопосадовці, регіональні глави силових відомств та губернатори.
Автор додає, що в цій вертикалі, яку він жартома називає "йолка Януковича", "не передбачено жодних напівдемократичних стримувань та противаг".
Огляд підготував Андрій Кондратьєв, Служба моніторингу Бі-Бі-Сі