Пакистанець, який зізнався в тому, що втопив свою півторарічну дочку, каже, що тепер про це шкодує. Його родина пояснює цей вчинок тим, що він хотів сина, пише Алім Макбул з пакистану для BBC News.
Цей випадок знову привернув увагу до серйозної проблеми всієї Південної Азії – вбивства малолітніх дівчат.
Ми зустрічаємось з 28-річним Умаром Заїбом на подвір’ї суду, поки він чекає, закутий у наручники.
"Це була помилка, – каже він мені, – я зробив велику помилку. Не знаю, про що я думав, коли це робив".
Ці слова стосуються злочину, який він скоїв проти власної доньки Зейнаб. Дівчинці було всього півтора роки.
Поліцейські штурхають його до зали судових засідань. Умара заарештували, але ще не висунули йому офіційне звинувачення. Проте він вже зізнався поліції, що справді втопив свою дочку. Він наполягає, що зробив це в нападі люті, але його дружина описує цей жахливий випадок зовсім інакше.
"Був уже пізній вечір, але мій чоловік сказав, що всі ми маємо відвідати його сестру. Ми вийшли з дому і зупинились на березі річки, – розповідає 24-річна Сумера. – Зі мною були обидві наші дочки. Чоловік сказав, що я погано тримаю Зейнаб, і забрав її від мене. В мене на очах він жбурнув її у річку. Я почувалася безпорадно і почала плакати. Зейнаб кричала у воді, але коли я спробувала її витягти, він мене побив".
Благання про допомогу
Ми відвідали околицю Лахора – те саме місце на могутній річці Раві, де Умар Заїб, згідно з його власними показаннями перед слідчими, вбив свою дочку.
Над річкою височіє міст, з якого побожні люди кидають м'ясо хижим птахам, сподіваючись натомість отримати благословення. Птахи кружляють тут зграями. На брудному березі, де сморід бурої води змішується із запахом гнилого м'яса, Сумера востаннє бачила маленьку Зейнаб, що борсалась у воді і благала про допомогу.
Сумера: "Зі мною були обидві наші дочки"
Трохи нижче за течією, два водолази все ще шукають її рештки у стрімкій воді. В них дуже погане спорядження, і вони зізнаються, що майже втратили надію знайти тільце Зейнаб, адже минуло вже багато часу.
Сумера каже, що чоловік погрожував вбити її також, якщо вона розкаже комусь про його вчинок; кілька днів вона була надто налякана, щоб іти до поліції. Врешті-решт вона наважилась розповісти про злочин своїм батькам. Надалі вони будуть підтримувати дочку і її маленьку дитину.
Сумера не має сумнівів щодо причини вбивства: "Відколи народилася наша перша дочка, він був незадоволений, бо хотів сина. Він погрожував, що, якщо в нас народиться ще одна дівчинка, він уб’є старшу, Зейнаб. Коли два місяці тому я таки народила другу дочку, він знову і знову це повторював – а тоді зробив це".
Як пояснює Сумера, її чоловік (рикша за професією), а також всі його родичі зневажають дівчаток і вважають їх прокляттям. І вони не одні такі.
"Моє життя спорожніло без Зейнаб, – побивається вона. – А він її вже забув. Він сказав мені, що вона відправилась, куди слід".
Вбивство через суспільний тиск
Ця надзвичайно тривожна і широко розповсюджена в даному регіоні тенденція, – вбивати немовлят лише тому, що вони дівчатка, – вже зафіксована багатьма дослідженнями.
У Пакистані цю проблему досліджує спеціальна робоча група Дитячого фонду ООН (UNICEF). За її даними, дівчат вбивають здебільшого через суспільний тиск і бідність.
Разом з тим, правозахисні групи у Пакистані вже багато років закидають звинувачення у бік правоохоронних органів, які не сприймають проблему серйозно.
"Так, подібні випадки в Пакистані трапляються", – каже Башарат Алі, слідчий у справі вбивства Зейнаб. Але далі він натякає, що матері Зейнаб теж слід поставити кілька запитань. "Як може мати, що бачить, як її дочку вкинули у річку, просто піти звідти і цілий тиждень не повідомляти про це в поліцію?"
Попри те, що Умар Заїб нині за ґратами і навіть зізнався, що втопив дочку, в Пакистані немає гарантій, що він понесе належне покарання за вбивство власної дитини – лише з тої причини, що вона була дівчинкою.
Джерело: ВВС Україна