Київська міська адміністрація розробила Порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості, який, на думку забудовників, дозволить уникнути дублювання адрес і скоротить терміни їх отримання, а значить, і розміри хабарів чиновникам, пише Ділова столиця.
За твердженням київських забудовників, сьогодні у сфері присвоєння поштових адрес панує хаос.
"Найчастіше міські об'єкти мають адреси, що йдуть не по порядку, а іноді одну адресу мають відразу два, а то й три зовсім різних об'єкти: вільна земельна ділянка, житловий будинок і виробниче приміщення. У результаті все це виливається в складності при пошуку тієї чи іншої споруди при отриманні кореспонденції або при підключенні до інженерних комунікацій ", - наголошується в матеріалі.
За словами директора ТОВ Кий-девелопмент Олександра Котенка, ця проблема особливо характерна для промислових зон та околиць Києва, де плутанина з адресами нерідко допомагає рейдерам заволодівати чужою власністю.
"Чинні в столиці правила присвоєння адрес регламентовані ще постановою Ради Міністрів України від 1967 року. Але в ті часи не було такої структури, як Київзем. А узгодженням з ним забудовники найчастіше користуються для отримання поштової адреси ще на етапі оформлення землевідведення. З іншого боку, багато замовників будівництва узаконюють право користування землею вже після зведення об'єкта, тобто отримують поштову адресу від Головархітектури, база даних якої багато в чому не збігається з базою даних Київзему ", - пояснює він.
Видання зазначає, що розроблений фахівцями мерії Порядок присвоєння поштових адрес, проект якого оприлюднений для громадського обговорення, планується затвердити до кінця червня відповідним розпорядженням КМДА. Коротко його основні положення можна описати однією фразою: попередні адреси (на стадії будівництва об'єкта) і остаточні поштові адреси (після його введення в експлуатацію) повинні привласнюватися безкоштовно і в чітко обумовлені терміни.
"Для отримання попередньої адреси замовнику будівництва необхідно звернутися до РДА з заявкою, додавши до неї копію свідоцтва про право власності або договору оренди земельної ділянки, витяг з кадастрового плану, копію дозволу на виконання будівельних робіт, висновки держекспертизи і копію генерального плану розміщення об'єкта", - йдеться в повідомленні.
Як зазначається в матеріалі, РДА протягом семи робочих днів зобов'язана направити пропозицію про присвоєння попередньої адреси будівлі у Головархітектури і БТІ, які за сім робочих днів повинні узгодити присвоєння попередньої поштової адреси або відмовити, вказавши причини. "Якщо ж відповіді від них не буде, адреса буде вважатися узгодженою цими інстанціями і РДА присвоїть її об'єкту протягом трьох днів. Якщо Головархітектура або БТІ направлять до РДА відмову, районна адміністрація протягом семи днів зобов'язана звернутися в ці інстанції з новою пропозицією і максимум через 10 робочих днів все-таки присвоїти попередню адресу будівлі ", - пише видання.
"Схожа процедура прописана і в разі присвоєння остаточної поштової адреси. Різниця полягає лише в тому, що замовникові потрібно додатково надавати в РДА копію акту про введення об'єкта в експлуатацію та копію листа РДА щодо присвоєння йому попередньої адреси. Якщо попередню адресу будівлі було присвоєно на етапі будівництва, РДА своїм розпорядженням затвердить остаточну поштову адресу через 10 днів після звернення. В іншому випадку, навіть якщо об'єкт вже зведений або адреса змінюється в результаті поділу майна, замовнику все одно доведеться пройти процедуру присвоєння попередньої адреси ", - говориться в повідомленні.
Як зазначають забудовники, новаторство мерії має багато переваг. По-перше, обов'язкове, та ще й подвійне узгодження поштової адреси з Київземом і Головархітектурою дозволить припинити дублювання адрес об'єктів нерухомості у місті. По-друге, КМДА чітко встановлює терміни, в які РДА видасть замовнику поштову адресу, що скоротить їх поневіряння, а значить, і витрати на хабарі.
"Зараз процедура узгоджень не має остаточних термінів завершення. Скорочення часу, необхідного для отримання адреси, вимагає неофіційних платежів. Сумніваюся, що їх вдасться повністю уникнути. Але тепер юристи РДА не зможуть до півроку затримувати проходження документів замовника по всіх інстанціях", - говорить Олександр Котенко.
Однак ідеальною цю процедуру теж ніхто не вважає. За словами колишнього заступника начальника Головархітектури Віктора Глєби, в Києві немає містобудівного кадастру, створення якого вже більше 10 років вимагають положення містобудівного законодавства та постанова Кабміну від 1993 р.
"Щоб уникнути будь-якої плутанини з поштовими адресами, потрібно мати єдину картографічну підоснову і чіткий реєстр побудованих і проектованих об'єктів. Але для цього необхідно попередньо розмежувати землі та споруди на державні, комунальні та приватні в складі детальних планів територій для всіх столичних районів", - резюмував він.
Як повідомлялося раніше, Київська міська рада створила комунальне підприємство Інститут генерального плану Києва.