Корреспондент: Україна щорічно втрачає сотні пам'яток архітектури

3 грудня 2010, 12:53
0
10

України щорічно втрачає сотні пам'яток архітектури - на їх місці ростуть будівлі зі скла і бетону. Як пише видання Корреспондент, не всі старі споруди заслуговують бути довгожителями, намагаються захистити забудовників архітектори.

Належний головному архітекторові Києва початку ХІХ століття Андрію Меленському, творцю першого генплану міста, колись двоповерховий особняк на Подолі в кінці жовтня був затягнутий зеленою сіткою, а у дворі будинку з'явилася будівельна техніка. Тут планується звести чотириповерховий готельно-офісний центр.

Історики обурені: пам'яток архітектури, як цей, побудованих в стилі класицизму, в Києві залишилися одиниці. Проте в архітектурно-будівельній компанії Еліт Груп, яка розробила проект реконструкції садиби, запевняють, що не будуть переробляти будівлю.

Втім у борців за збереження архітектурної спадщини впевненості в тому, що забудовники говорять правду, немає: дуже часто їх колеги порушують у столиці своє слово. До того ж зовсім неподалік, на Набережно-Хрещатицькій, незадовго до цього знесли будівлю першої київської водопровідної станції, побудовану 200 років тому, яка  до 2009 року мала статус пам'ятки архітектури.

На цьому місці компанія Будсервіскомплект, власником якої є австрієць Вольфганг Мюллер, збирається побудувати стилізований під морський лайнер офісно-готельний комплекс з підземним паркінгом, вклавши в нього близько $ 100 млн.

За даними Миколи Пархоменка, першого заступника голови Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, в Україні близько 20 тисяч будівель зі статусом пам'ятки архітектури, і кожен рік близько сотні з них країна втрачає.

Як пише Корреспондент, забудовники йдуть у наступ на пам'ятки архітектури через брак вільних земельних ділянок у центральних частинах міст і при цьому в один голос заявляють: займатися реставрацією їм невигідно. Держава не заохочує таке прагнення і навіть навпаки - створює бюрократичні перепони.

Член президентської ради Національної спілки архітекторів України та колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба знаходить в цій дилемі позитивний момент. У тому, що історичний центр модернізується, він бачить прогресивну тенденцію. За словами Глеби, наприклад, у Києві всього близько 600-700 пам'яток архітектури, які можна і потрібно зберегти, а інше - без жалю знести.

Детальніше про знищення сотень пам'яток архітектури читайте в № 46 видання Корреспондент від 3 грудня 2010 року.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі
Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах