Підвищення облікової ставки Федеральною резервною системою США може істотно позначитися на країнах з економікою, що розвиваються, до яких належить і Україна.
Федеральна резервна система США посилює монетарну політику - цього року облікова ставка неминуче підвищиться, хоча поки що точно невідомо, коли і наскільки. Більшість аналітиків сходяться на думці, що протягом 2022 року ставку буде підвищено не менше трьох разів, і перше таке рішення може бути ухвалене вже 16 березня на засіданні ФРС. Це серйозна подія не лише для економіки США, але й для всього світу. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Туманні перспективи
Країни з економікою, що розвиваються, повинні підготуватися до посилення політики Федеральної резервної системи. Владі доведеться задіяти цілу низку політичних важелів, залежно від дій ФРС та їхніх внутрішніх проблем,
попереджає Міжнародний валютний фонд.
Протягом більшої частини 2021 року інвестори розраховували на короткочасне зростання інфляції в США з огляду на нестійке відновлення економіки та повільне усунення перебоїв у постачанні. Але зараз настрої змінилися.
Ціни зростають найшвидшими темпами майже за чотири десятиліття, а ситуація на ринку праці - брак робочої сили та плинність кадрів - сприяє підвищенню зарплат.
Поява штаму Омікрон викликала додаткові побоювання щодо тиску інфляцію з боку пропозиції. Федеральна резервна система посилається на зростання інфляції як на ключовий фактор у своєму рішенні у грудні прискорити згортання покупок активів.
Зміни у світі зробили перспективи ринків, що розвиваються, ще більш невизначеними. Ці країни також стикаються з підвищеною інфляцією та значно вищим державним боргом.
Споживчі ціни в Україні, нагадаємо, за 2021 рік зросли на 10% – це максимальний показник з 2017 року. А держборг на кінець листопада становив 94 мільярди доларів - майже половину ВВП.
Середній валовий державний борг у країнах з ринком, що формується, виріс майже на 10 процентних пунктів з 2019 року, досягнувши, за оцінками МВФ, 64% ВВП до кінця 2021 року, з великим розкидом по країнах.
Але, на відміну від Сполучених Штатів, економічне відновлення країн з економікою, що розвиваються, і їх ринки праці менш стійкі. Хоча вартість доларових позик для багатьох залишається низькою, побоювання з приводу внутрішньої інфляції і стабільного зовнішнього фінансування призвели до того, що минулого року ряд ринків, включаючи Україну, почали підвищувати відсоткові ставки. Докладніше про це - в матеріалі
В Україні подорожчали гроші.
Нові ризики
МВФ, як і раніше, очікує сталого зростання в США. Інфляція, як вважають аналітики, сповільниться наприкінці року, оскільки перебої з постачанням ослабнуть, а бюджетне скорочення позначиться на попиті.
І це хороші новини: якщо облікові ставки підвищаться, а інфляція знизиться, то, як показує досвід, наслідки для ринків, що розвиваються, будуть досить сприятливими. Валюти країн з ринком, що формується, можуть, як і раніше, знецінюватися, але іноземний попит компенсує подорожчання кредитів.
Однак навіть у такому разі вторинні ефекти на ринки, що розвиваються, можуть бути сумними. Зростання заробітної плати у США та перебої у постачаннях можуть призвести до більшого, ніж очікувалося, рівня інфляції. У відповідь на це ФРС може вдатися до різкішого підвищення облікової ставки, що, своєю чергою, вплине на фінансові ринки та посилить фінансові умови в усьому світі.
Ці події можуть супроводжуватися уповільненням попиту та торгівлі в США, що призведе до відтоку капіталу та знецінення валюти на ринках, що розвиваються.
Посилення політики ФРС у такому сценарії вплине на вразливі економіки. В останні місяці в країнах з ринком, що формується з високим рівнем державного і приватного боргу, валютними ризиками і низьким сальдо за поточними рахунками спостерігалися більш значні коливання їх валют відносно долара США.
Складні компроміси
Деякі ринки, що розвиваються, вже почали коригувати грошово-кредитну політику і готуються скоротити бюджетну підтримку для вирішення проблеми зростання боргу та інфляції. У відповідь на посилення умов фінансування країни з ринком, що формується, повинні адаптувати свої заходи залежно від обставин і факторів уразливості, зазначають у МВФ.
Ті країни, де є довіра до політики стримування інфляції, можуть посилювати грошово-кредитну політику поступово, тоді як інші, з сильнішим інфляційним тиском або слабкішими інституціями, повинні діяти швидко і комплексно.
У будь-якому разі країни будуть змушені підвищувати базові відсоткові ставки та дозволяти валютам знецінюватись. У разі виникнення заворушень на валютних ринках центральні банки з достатніми резервами можуть втрутитися – за умови, що це втручання не замінить гарантованого макроекономічного коригування.
Такі дії можуть поставити ринки, що розвиваються, перед важким вибором, оскільки вони компенсують підтримку слабкої внутрішньої економіки збереженням цінової та зовнішньої стабільності.
Аналогічно, розширення підтримки бізнесу понад існуючі заходи може збільшити кредитні ризики та погіршити довгостроковий стан фінансових установ через затримку визнання збитків. А скасування цих заходів може посилити фінансові умови, послабивши відновлення.
Що можна зробити зараз
Щоб впоратися з цими компромісами, країни з ринком, що формується, можуть вже зараз вжити заходів щодо зміцнення основ політики та зниження вразливості. Для центробанків, що посилюють заходи щодо стримування інфляційного тиску, чітке та послідовне інформування про плани може покращити розуміння громадськістю необхідності забезпечення стабільності цін.
Країни з високим рівнем зовнішнього боргу повинні прагнути за можливістю хеджувати ризики. А щоб зменшити ризики пролонгації, термін погашення зобов'язань має бути продовжено, навіть якщо це збільшує витрати. Країнам з великою заборгованістю також може знадобитися якнайшвидше розпочати бюджетне коригування.
Слід також переглянути подальшу фінансову підтримку підприємств, а плани щодо нормалізації такої підтримки мають бути ретельно відкалібровані з урахуванням перспектив та збереження фінансової стабільності.
У країнах, де корпоративний борг та безнадійні кредити були високими ще до пандемії, деякі слабкіші банки та небанківські кредитори можуть зіткнутися з проблемами платоспроможності. Можливі рішення слід продумати заздалегідь.
Зобов'язання та довіра
Крім таких негайних заходів, податково-бюджетна політика може допомогти підвищити стійкість до потрясінь. Ухвалення надійного зобов'язання щодо середньострокової податково-бюджетної стратегії допоможе зміцнити довіру інвесторів та відновити можливості для фіскальної підтримки в умовах економічного спаду.
Така стратегія може включати оголошення комплексного плану поступового збільшення податкових надходжень, підвищення ефективності витрат або проведення структурних фіскальних реформ, таких, як перегляд пенсій і субсидій.
Зрештою, незважаючи на очікуване відновлення економіки, деяким країнам, можливо, доведеться покладатися на глобальну мережу фінансової безпеки. Це може включати використання своп-ліній, регіональних механізмів фінансування та багатосторонніх ресурсів.
Хоча прогнозується, що глобальне відновлення продовжиться в цьому і наступному році, ризики для зростання залишаються підвищеними через пандемію, що вперто відроджується.
Враховуючи, що це може збігтися з більш швидким посиленням політики ФРС, країнам з ринком, що формується, слід готуватися до можливих спалахів економічної нестабільності, попереджає МВФ.
Раніше в Офісі президента України заявили, що на нашу країну, як і інші країни світу, чекає висока інфляція. Максимально допустимий рівень становить 7%. Ймовірно, уряд запропонує нову схему допомоги незахищеним верствам населення - наприклад, аналог американських продуктових талонів. Докладніше про це - у статті
Україна готується до цінового шоку.
МВФ зарезервував для України 5 мільярдів доларів, із яких отримано 2,8 мільярда. Останній
транш на 700 мільйонів було виділено наприкінці листопада. Кошти планують направити на підтримку стабільності фінансової системи та боротьбу з наслідками COVID-19.
Термін дії програми Stand-By, яка мала закінчитися в грудні 2021 року, МВФ продовжив ще на шість місяців.