Солодкі газовані напої подорожчають: в Україні можуть запровадити податок на цукор. Такий акциз уже діє у десятках країн світу, хоча критиків у нього також вистачає.
Україна планує приєднатися до інших країн, де запроваджено акциз на солодкі газовані напої. З такою ініціативою виступив голова Комітету Верховної Ради зі здоров'я нації та медичної допомоги Михайло Радуцький. За його словами, закордонний досвід показав добрі результати, і в нашій країні ідея отримала позитивний відгук. Що таке податок на цукор, і навіщо він нам, розповідає Корреспондент.net.
"У суспільства є розуміння"
Радуцький наприкінці грудня запропонував депутатам спільно з економічними експертами, освітянами та представниками батьківських організацій, а також дієтологами обговорити питання обмеження споживання солодких газованих напоїв.
"У багатьох країнах світу вже було введено так званий спеціальний податок на цукор. Як результат, виробники знижують вміст цукру в напоях, а споживачі (особливо діти та підлітки) починають віддавати перевагу більш корисним продуктам", - написав він у соцмережах.
За його словами, пропозиція була сприйнята позитивно - судячи з відгуків та коментарів у ЗМІ. "Суспільство має розуміння, що постійне вживання солодких газованих напоїв шкодить здоров'ю. І це дуже добре", - зазначає Радуцький.
...Але є й питання
Експерти порушують два питання щодо реалізації ініціативи.
Перше - на що будуть направлені кошти від акцизу і чи не станеться так, що під виглядом турботи про здоров'я влада просто запровадить ще один податок для наповнення бюджету.
Радуцький вважає, що основна частина коштів, отриманих від сплати акцизу на напої з підвищеним вмістом цукру, має розподілятись через Національну службу здоров'я на програми лікування та профілактики діабету, а також здорове харчування школярів.
"Завдяки акцизу ми зможемо, наприклад, профінансувати постачання до шкіл фермерського молока, - пояснив голова парламентського комітету. - Сьогодні більшість сімей не в змозі купити цей продукт, адже крафтове молоко, здебільшого, навіть не потрапляє на полиці магазинів і супермаркетів. Замість справжнього молока. нам пропонують "молочні напої" із дешевих інгредієнтів незрозумілого походження".
Ще одне питання – як організувати ефективний контроль за сплатою акцизу, адже сьогодні саме у сфері підакцизних товарів (тютюнові вироби, алкоголь, паливо) фіксується найбільше тіньових схем.
Для обговорення цього питання буде залучено "шановних колег з фінансового Комітету ВРУ", запевнив Радуцький.
"Але технічна сторона запровадження акцизу - це не привід зупинитися і нічого не робити. Якщо 65 країн світу змогли ввести податок на солодкі газовані напої та відчути позитивний ефект, невже ми з цим не впораємося?" – написав голова комітету зі здоров'я.
ВООЗ рекомендує
Підвищення цін на напої з високим вмістом цукру за рахунок введення додаткового акцизу теоретично має призвести до того, що громадяни купуватимуть більш корисні напої. Це призведе до зниження медичних витрат та збільшення тривалості трудового життя.
Лікарі попереджають, що надто часто вживання напоїв з високим вмістом цукру загрожує довгостроковими проблемами зі здоров'ям - такими, як надмірна вага, діабет, хвороби серця, карієс і, щонайменше, 12 видів раку.
Всі ці захворювання пов'язані з ризиком передчасної смерті, і пандемія COVID-19 наочно показала, наскільки серйозними є ці наслідки для здоров'я.
Всесвітня організація охорони здоров'я
рекомендує введення акцизу на солодкі напої для зниження поширення ожиріння та хронічних захворювань - особливо це стосується країн із рівнем доходів, нижчим за середній та низький.
На сьогодні у всьому світі, щонайменше, 65 національних та місцевих урядів, включаючи Велику Британію, Францію, Португалію, Фінляндію, Польщу, Норвегію, Канаду та кілька великих міст США, запровадили спеціальний акциз на підсолоджені напої.
Різний досвід
В інтернеті можна знайти безліч даних, що свідчать про негативний досвід країн, які в різний час вводили у себе акциз на напої. Щоправда, Світовий банк стверджує, що це переважно дослідження, проплачені виробниками.
Так, перший у світі акциз на солодкі газовані напої був запроваджений у Данії у 1930-х роках, однак у 2014 році його довелося скасувати разом із таким найбільш непопулярним податком на жир, щоб допомогти місцевій економіці. Критики стверджували, що через високий акциз данці закуповували напої у сусідніх Німеччині та Швеції.
У США такий акциз першим запровадив штат Західна Вірджинія у 1951 році, за ним пішов Арканзас – у 1992-му. Проте новий податок не надто сприяв боротьбі з ожирінням: за даними
дослідження за 2009 рік, Західна Вірджинія посідала третє місце в країні за кількістю людей з ожирінням (31,1%), Арканзас – десяте (28,6%).
Ще одне дослідження 2010 року, проведене в США,
показало, що запровадження великих податків (20% і 40%) не має позитивного ефекту з точки зору боротьби із зайвою вагою, оскільки люди переходять на аналогічні дешевші, але не менш калорійні продукти.
Центральний інститут економіки та менеджменту в'єтнамського уряду підрахував, що запровадження 10-відсоткового акцизу на солодкі газовані напої в країні призвело до додаткових надходжень до бюджету в сумі 8,46 мільйона доларів і одночасно до сумарних втрат в економіці на суму 52,6 мільйона доларів.
Акциз на цукровмісні напої критикують, зокрема, через те, що він захоплює інші шкідливі продукти - такі, як фруктові соки, снеки і солодощі.
Ще одна претензія полягає в тому, що високі ціни впливають, насамперед, на найбідніші верстви населення. Цьому можна протидіяти, якщо зібрані податкові надходження направлятимуть на субсидування для придбання корисних продуктів, вважають експерти.
Крім того, жителі країн та регіонів, де діє акциз, можуть купувати напої у сусідів, де такого податку немає – це ще один аргумент не на користь податку.
Промислове лобі
Світовий банк у своїй
аналітичній записці за 2020 рік стверджує, що дослідження, що вказують на негативний вплив таких податків на бізнес, зайнятість та зростання економіки, спонсоруються промисловістю та успішно використовуються, щоб підтримати доводи проти податків та вплинути на політику у сфері охорони здоров'я.
"Ці дослідження, як правило, засновані на сумнівних припущеннях і дають лише часткову картину економічного впливу. Свідчення незалежних досліджень з оцінки та моделювання, що з'являються, незмінно вказують на чистий позитивний економічний вплив податків на цукромісткі напої, у тому числі на загальне зростання зайнятості і продуктивності, а також на збільшення державних видатків за рахунок додаткових надходжень", - стверджують експерти Світового банку.
Міжнародний досвід оподаткування солодких напоїв показує, що зниження попиту на них у відповідь на введення акцизу зазвичай компенсується збільшенням попиту на інші напої, зокрема дієтичні, а також бутильовану воду.
У багатьох країнах ті ж компанії, що виробляють газовані напої, також випускають бутильовану воду та дієтичні напої, тому не зіштовхнуться із сильним падінням попиту, вважають експерти СБ. Крім того, виробники можуть відреагувати на зміни, оновлюючи асортимент та адаптуючи маркетингові стратегії.
Щодо зайнятості, то інформація про втрату робочих місць у виробництві напоїв або у роздрібній торгівлі не підтверджується. Навпаки, дані Світового банку вказують на зростання зайнятості.
СБ стверджує, що вживання солодких напоїв є довгостроковою загрозою для продуктивності праці, оскільки держава зазнає втрат, коли через хвороби громадяни працюють менш продуктивно.
Так, в Австралії податок на напої з високим вмістом цукру призвів до підвищення продуктивності праці протягом трудового життя у розмірі 2% витрат на охорону здоров'я або 0,2% валового національного продукту.
Незалежні дослідження вказують на те, що податки на солодкі напої, найімовірніше, забезпечать суттєві надходження до бюджету.
"Хоча це може бути лише невелика частина всіх державних податкових надходжень, ці доходи можна використовувати для компенсації витрат перехідного періоду або короткострокового заміщення праці в галузях, на які впливає цей податок", - йдеться в записці Світового банку.