Україна зробила протилежну ЄС заяву за підсумками зустрічі щодо бізнес-клімату - Ъ

Україна та ЄС провели перший раунд нового формату переговорів з питань бізнес-клімату. Насамперед йшлося про проведені Україною заходи щодо підтримки автопрому, встановлення квот на імпорт коксівного вугілля, плани Києва щодо перегляду умов свого членства у СОТ, а також проблеми, що виникають у європейських компаній, які працюють в Україні.

Як пише Коммерсантъ-Украина у свіжому номері, делегації сторін очолили заступник гендиректора директорату Торгівля Єврокомісії Пітер Балаш і міністр економічного розвитку і торгівлі України Ігор Прасолов.

Про підсумки першого раунду переговорів сторони повідомили в п'ятницю. Як повідомляв Корреспондент.biz, в ЄС висловили сподівання, що діалог приведе до вирішення чинних проблем, але ці очікування так і не були реалізовані, оскільки українська сторона виявилася нездатною запропонувати повне рішення за жодною з тем, що турбують ЄС.

Видання же додає, що заява української сторони була протилежною за змістом. Так, в Мінекономрозвитку заявили про надзвичайно позитивні підсумки зустрічі. "Прогрес у вирішенні проблемних питань, про які говорять наші іноземні партнери, очевидний", - заявив Прасолов, висловивши впевненість, що переговори "будуть сприяти збільшенню двостороннього товарообігу".

Крім того, визнавши "невелике поліпшення в законодавчій сфері", чиновники наголосили на "серйозній стурбованості погіршенням бізнес-клімату в Україні".

Коммерсантъ-Украина констатує, що в Брюсселі виявилися вкрай незадоволені підсумками зустрічі. Настільки критичні висловлювання не звучали від дипмісії з літа 2012 року, коли її очолив Ян Томбінський. Колишній посол ЄС Жозе Мануел Пінту Тейшейра в останні роки роботи на цій посаді був відомий більш частою критикою на адресу української влади.

Однак, кілька співрозмовників газети запевнили, що певні результати досягнуті. "Щодо спецмита на імпорт автомобілів ми отримали чіткі запевнення, що Україна готова обговорювати його зниження і навіть скасування. Обговорюється як варіант поступове зниження до нуля через три роки", - розповів один з представників Єврокомісії.

Разом з тим, позитивні очікування є і в питанні утилізаційного збору на автомобілі - закон про його введення чекає підпису глави держави. Однак в Єврокомісії сподіваються, що документ не набуде чинності, оскільки Україна приєдналася до консультацій щодо аналогічного кроку Росії.

Дата наступного раунду переговорів у форматі діалогу з питань бізнес-клімату поки не визначена, але узгоджено графік міжраундових консультацій. За словами співрозмовників газети, до 5 серпня Україна повинна представити пропозиції щодо усунення дискримінації автоімпортерів, а до 20 серпня ЄС скерує до Києва у варіант у відповідь.

"Ми хотіли б, щоб до кінця вересня заяви і наміри переросли в конкретні рішення, які набудуть чинності. Але проблема в тому, що ми занадто часто чуємо від Києва обіцянки і декларації про наміри без подальших дій. У нас немає впевненості, що зараз буде інакше", - зазначив єврочиновник.

Дипломати ЄС також наголосили, що перенесення переговорів на більш пізній термін неможливий. Вирішення спору про торгівлю автомобілями, на думку ЄС, є необхідною умовою підписання угоди про асоціацію, а рішення щодо цього буде прийнято Брюсселем у жовтні.

Раніше повідомлялося, що Україна, яка приєдналася до консультацій, ініційованих Євросоюзом щодо застосування в Росії з 1 вересня 2012 року утилізаційного збору на автомобілі іноземного виробництва, погрожує таким же розглядом з ЄС у разі прийняття аналогічного закону.