Опитування: Переважна більшість українських викладачів вважає головною проблемою вищої освіти низьку зарплату

69% викладачів вищих навчальних закладів в Україні вважають головною проблемою вищої освіти в державі низький рівень зарплат, свідчать результати загальнонаціонального соціологічного опитування, які оприлюднив експерт з освітньої політики Центру дослідження суспільства Єгор Стадний.

Причому дослідження показало, що 49% опитаних заявили, що головною проблемою вищої освіти є низький рівень матеріально-технічного забезпечення, 45% переконані, що такою проблемою є перевантаження викладачів паперовою роботою, а 42% назвали погане управління на рівні окремих університетів.

Причому 40% нарікають на незацікавленість студентів в отриманні якісної освіти, а 37% - на перевантаження викладачів навчальною роботою.

22% викладачів головною проблемою вищої освіти назвали погане управління на рівні країни, а 15% вважають, що проблема - у надлишковій централізації управління.

Результати опитування свідчать, що 40% викладачів ВНЗ вважають, що їхні права порушуються на рівні країни, а 12% висловилися за те, що на рівні університету. Цікаво, що лише 7% респондентів відповіли, що порушення їхніх прав відбувається на рівні факультету, а 6% - на рівні кафедри.

Дослідження також показало, що лише 16% викладачів отримують дохід вище 4,5 тис. грн. Водночас жінки-викладачі отримують нижчі доходи, ніж їхні колеги-чоловіки.

"Більше 4,5 тис. отримує 24% чоловіків і лише 12% жінок- викладачок. Є істотні відмінності і за спеціальностями. Найбільші доходи отримують викладачі IT- спеціальностей. Серед них майже третина сказали, що вони отримують доходи понад 4,5 тис. грн. Найбіднішими серед українських викладачів є викладачі технічних спеціальностей. Серед них лише кожен 5-тий отримує доходи понад 4,5 тис. грн і більше половини отримують доходи до 3 тис. грн" , - заявила Совсун.

Результати дослідження також показали, що додатковий дохід найчастіше отримують викладачі IT- спеціальностей (38%), найрідше - технічних (15%) і природничих (8%).

У цілому ж , згідно з результатами опитування, 80% викладачів живуть виключно за рахунок коштів, отриманих від роботи у своїх ВНЗ.

Інші отримують додаткові доходи від викладання в інших ВНЗ (26% опитаних), від проведення досліджень і наукової роботи (25%), від професійної невикладацької роботи за фахом (20%). Менше 10% опитаних викладачів отримують додаткові кошти від невикладацької роботи за іншою спеціальністю - від репетиторства та аспірантури .

Крім того, опитування показало, що існує також істотна залежність між рівнем доходу і науковим ступенем і званням викладача. 75% викладачів без наукового звання заробляють менше 3 тис. грн і лише 4% - більше 4,5 тис. грн.

Тим часом, 41% опитаних викладачів відповіли, що знають про те, що передбачається планом реформ. Опитування також показало, що 16% респондентів ніколи не чули про такий плані .

Однак 43% викладачів вищих навчальних закладів в Україні заявили, що знають про існування плану реформ Президента України у сфері освіти, але не знають його змісту.

Дослідження показало, що 85% опитаних викладачів публікувалися в Україні або у країнах СНД, тоді як лише 17% мають публікації у країнах ЄС або Північної Америки протягом останніх трьох років.

Така сама тенденція простежується і щодо наукових конференцій. Конференції в Україні та СНД відвідують 93% опитаних, Водночас на європейських і американських конференціях виступають лише 14% викладачів ВНЗ. Лише 13% опитаних брали участь у тривалих стажуваннях або дослідницьких проектах за кордоном.

Цікавий і той факт, що, згідно з опитуванням, 48% викладачів, як показали результати опитування, працюють у тому ВНЗ, який закінчували .

Дослідження Професійне та соціально-економічне становище викладачів проводилося від 14 квітня до 19 червня. Польовий етап дослідження тривав від 20 травня до 12 червня. Опитування проходило у 56 ВНЗ у 21 області України, у Криму та Києві. Загалом було опитано 424 викладача.

Як повідомлялося, українські ВНЗ не потрапили в Академічний рейтинг університетів світу (ARWU) складений дослідницьким центром Шанхайського університету Цзяо Тун (Шанхайський рейтинг).