Як дві компанії з ФРН потрапили на санкції в КримуСюжет

Корреспондент.biz, 9 липня 2018, 16:58
0
299
Як дві компанії з ФРН потрапили на санкції в Криму
Фото: Marine Traffic
Судно HHL Мississippi компанії Hansa Heavy Lift стало на якір у Керченській протоці

Дві судноплавні компанії з Німеччини підозрюються в нелегальних поставках стратегічної руди з Норвегії в Крим.

 
Минулого тижня Євросоюз у четвертий раз продовжив заборону і обмеження на поставки певних товарів у Крим і Росію.
 
У Німеччині досі не затих скандал навколо компанії Siemens, яка всупереч санкціям поставила в Крим турбіни. Тепер під підозру потрапили ще дві німецькі компанії - судноплавні Hansa Heavy Lift з Гамбурга і Heinz Corleis KG зі Штаде.
 
За даними журналістського розслідування Deutschlandfunk, ці компанії забезпечили доставку до Криму з Норвегії занесеної до санкційного списку стратегічної руди. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
Як санкційна руда опинилася в Криму
 
Дві німецькі пароплавні компанії підозрюються в тому, що вони обходять санкції ЄС проти Росії і Криму.
 
Hansa Heavy Lift і Heinz Corleis KG мали поставити ільменіт - титанистий залізняк, який застосовується у військовій сфері, у Росію, але замість цього він опинився в Криму.
 
Судно HHL Мississippi компанії Hansa Heavy Lift стало на якір у Керченській протоці 23 листопада 2017 року з 10 тисячами тонн титанової руди на борту. Воно прямувало в російський порт Кавказ, однак занадто низький Кримський міст його не пропустив.
 
Тому 10 тисяч тонн ільменіту були прямо в морі в декілька прийомів перевантажені на російське судно Нафторудовоз-2. Точно така ж процедура повторилася декілька днів по тому із суховантажем Callisto судноплавної кампанії Heinz Corleis KG.
 
 
Як заявив офіційний представник Hansa Heavy Lift Ганс-Йорг Симон журналістам Deutschlandfunk, пароплавство попередньо все перевірило і дотримувалося пам'ятки уряду ФРН з контролю за експортом.
 
 
"Ільменіт для Росії не підлягає жодним обмеженням. Адже ми не в Криму відправилися, і ми не знали, що кінцевий споживач знаходиться в Криму", - сказав він.
 
Титанова руда використовується для виготовлення високоякісних фарб, використовуваних у військовій промисловості. До Криму через санкції ЄС вона ні в якому разі доставлятися не повинна, зазначають німецькі журналісти.
 
Судно MS Callisto компанії Heinz Corleis KG декількома днями пізніше, у грудні 2017 року, доставило ще більший вантаж у порт Кавказ поблизу Криму. Теоретично цей вантажний корабель може взяти на борт 25 тисяч тонн.
 
Обидва німецьких судна ходили під ліберійськими прапорами. Навантажена на них титанова руда була перевантажена на рейді на російський вантажний корабель Нафторудовоз-2, який потім відправився не в бік російського материка, а в місто, що знаходиться лише у 20 кілометрах від кримського порту, - Камиш-Бурун.
 
Зрештою, розташована на другому місці в списку заборонених товарів титанова руда все-таки потрапила на анексований півострів.
 
Німці нічого не знали
 
Але, як стверджують у пароплавстві Hansa Heavy Lift, вони нічого не знали.
 
"Звісно, ми нічого про це не знали, бо якби знали, то тут же все припинили. Ми й не могли знати, адже по тому, що корабель повернувся через пару годин, не можна зробити висновок про те, у якому напрямку він рухався. А так як ми, як уже було сказано, стояли на рейді, то до Криму було так само близько, як і до порту Кавказ", - сказав він.
 
За транспортуванням руди в Крим стежили активісти недержавної організації Black Sea News, яка стежить за тим, які кораблі і з якими вантажами наближаються до Криму.
 
Імовірно, у цьому випадку мова йшла про таємну угоду, під час якої російська сторона ввела в оману норвезького виробника і німецькі пароплавства, яким належать обидва величезних вантажних судна, пише Deutschlandfunk.
 
Їм повідомили, що вантаж мав бути доставлений у російський порт Кавказ. Судноплавні компанії мали перевірити, що в РФ найближчий завод, на якому переробляють ільменіт, знаходиться за 3 тисячі кілометрів від порту Кавказ - на південному Уралі, де його добувають.
 
 
У Криму таке підприємство ще з радянських часів знаходиться в Севастополі, де базуються кораблі російського Чорноморського флоту. Переробне підприємство - один з найбільших платників податків регіону, йдеться в матеріалі.
 
 
Heinz Corleis KG підтверджує, що наприкінці 2017 року виконало замовлення на транспортування вантажу з Норвегії на Кавказ.
 
"Куди після розвантаження був доставлений вантаж далі, нам невідомо, і це не входить у зону нашої відповідальності. У цій справі немає ознак порушення санкцій", - говорить компанія.
 
Третя фірма, яка, імовірно, брала участь у нелегальній торгівлі титановою рудою для Криму і тим самим порушила санкції ЄС, - норвезька Mine Titania Kronos, що видобуває титанову руду недалеко від Єссинг-фіорду.
 
Тобто там, де взяли вантаж на борт обидва німецьких судна. Проти Mine Titania Kronos уже ведеться розслідування, як повідомило міністерство закордонних справ в Осло, так як Норвегія приєдналася до санкцій ЄС щодо Росії та Криму.
 
Проти обох німецьких пароплавних компаній відкриті кримінальні справи. Прокуратура Гамбурга перевіряє на цей час обставини справ, так як порушення санкцій ЄС повинні каратися національними державами.
 
Санкції не подобаються не тільки бізнесу
 
Прес-секретар німецького міністерства економіки і енергетики Беате Барон на урядовій прес-конференції 6 липня нагадала, що залишаються в силі обидва санкційних приписи ЄС - і щодо Криму, і щодо Росії.
 
"Обидва приписи адресовані підприємствам, які зобов'язані перевіряти свої угоди на відповідність діючим правилам і їх дотримуватися", - заявила вона і додала, що порушення режиму санкції загрожує судовим покаранням.
 
Порушникам загрожують істотні штрафи, розмір яких залежить від конкретного випадку.
 
 
Санкції ЄС не подобаються не тільки німецьким комерсантам, а й багатьом політичним діячам Німеччини, особливо в її східних землях, тобто колишній НДР, що мали традиційно великі ділові зв'язки з партнерами в Росії, пише DW.
 
 
До їхнього числа належить, наприклад, Андреас Леммель зі східнонімецької Саксонії. Він депутат бундестагу від Християнсько-демократичного союзу - партії Ангели Меркель, але однаково критикує санкційну політику канцлера.
 
"По-перше, санкції легко обходити, по-друге, ми поступаємося ринками конкурентам, а, по-третє, я не знаю жодного випадку, де санкції досягли б тієї мети, заради якої вони були введені", - говорить він.
 
Леммель хоч і не вимагає негайно скасувати санкції, але закликає розпочати публічну дискусію про те, що робити з ними далі. Офіційний Берлін до таких закликів несприйнятливий, оскільки санкції вводив ЄС, а не Німеччина.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.
ТЕГИ: УкраинаКрымГерманияАзовское море
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах