Корреспондент.biz,
15 листопада 2018, 08:33
Китайські винищувачі з українськими двигунами виконали фігури вищого пілотажу на міжнародній виставці.
Китайські ЗМІ позитивно відгукнулися про українські двигуни, представлені на авіасалоні в Чжухаї минулого тижня.
Видання Гуаньча, авторами статті якого є китайські вчені та дослідники, розповіли про те, як двигуни, вироблені компанією Мотор Січ, позитивно вплинуть на розвиток авіапромисловості Китаю.
У США засуджували Україну за співпрацю з Китаєм у цій сфері, називаючи його "ударом в спину". Корреспондент.net розповідає подробиці.
Китай вчиться у Мотор Січі
6 листопада Китай вперше показав випробувальний зразок винищувача з векторним керуванням J-10В власного виробництва.
"Він виконав фігури вищого пілотажу, довівши успішне освоєння Китаєм технологій, пов'язаних з двигунами на векторному керуванні і стрімке просування у сфері авіаційних двигунів", - зазначає видання.
Йдеться про двигуни, які випускає українська компанія Мотор Січ. У матеріалі "Д-436 - найвигідніше придбання Китаю" вона називається "знаменитою компанією".
"З огляду на досвід, накопичений цією компанією, Китаю є чому у неї повчитися", - зазначає автор.
На виставці були представлені чотири авіадвигуни: турбовентиляторні двигуни АІ-25ТЛК з малим ступенем двоконтурності, вертолітні двигуни ТВ3-117ВМА-СБМ1В, турбовентиляторний двигун Д-436-148ФМ, а також турбогвинтові двигуни МС-500В-C.
Найзначнішим серед цих двигунів є "нічим не примітний на вигляд" турбовентиляторний двигун Д-436-148ФМ, який використовується в цивільних літаках.
Особливості цього трикаскадного двигуна ефективно скорочують споживання пального, а, отже, підвищують його експлуатаційні характеристики. Подібні двигуни також виробляються англійською компанією Rolls-Royce.
Оволодіння китайською авіаційною промисловістю технологіями, пов'язаними з двигуном Д-436, може принести чимало плюсів, зазначається у статті.
Наприклад, він може замінити американський CF34-10A, вироблений компанією General Electric, в китайських регіональних пасажирських літаках ARJ-21.
Також у разі розробки військового зразка кращої альтернативи, ніж Д-436, Китаю не знайти, йдеться в статті. Д-436 значно перевершує свого конкурента за вагою, витратою пального і тягооснащенністю.
Цей двигун також може стати альтернативною силовою установкою для широкофюзеляжного пасажирського літака CR929, що спільно розробляється Росією і Китаєм.
На виставці також представили Xian Y-20 - перший китайський важкий військово-транспортний літак. Розроблений спільно з українським Антоновим / Фото EPA
За словами представника компанії Тянцзяо, що займається інвестиціями в авіабудівній сфері, чотири представлених двигуни можуть вироблятися в Китаї.
"Є надія, що для сфери виробництва авіаційних двигунів це стане такою ж гарною можливістю, як впровадження українського газотурбінного двигуна ГТД 25000, що дозволить заповнити прогалини в галузі виробництва тривальних, важких турбовальних і гвинтовентиляторних двигунів і сприяти бурхливому розвитку цієї галузі", - підбиває підсумок автор статті.
Удар у спину США
Реактивні двигуни були головною слабкістю китайської авіаційної промисловості як мінімум десятиліття, зазначає Washington Times.
Влітку цього року Китай поставив на озброєння один авіаносець і планує поповнити свій арсенал ще як мінімум трьома в процесі масштабного посилення своїх військових можливостей.
На ньому працюватимуть навчально-бойові літаки JL-10, за допомогою яких пілоти військово-морських сил Народно-визвольної армії КНР навчатимуться приземлятися на його борту.
Як зазначала тоді газета China Daily, перші 12 літаків оснащені двигунами українського виробництва.
Колишній радник комітету Сенату у закордонних справах Вільям Тріплетт наголосив, що Україна допомагає Китаю вирішити багаторічні проблеми.
"Ми ні за що не хочемо допомагати китайським пілотам вчитися приземлятися на авіаносцях швидкими темпами", - сказав він.
Інформація про те, що Китай починає використовувати JL-10 з українськими двигунами, з'явилася саме тоді, коли Пентагон оголосив про передачу військової допомоги для Збройних сил України на 200 мільйонів доларів.
"В цілому українці беруть гроші американських платників податків однією рукою, а іншою - б'ють американські військово-морські сили ножем у спину", - сказав Тріплетт.
Друга причина для Вашингтона натиснути на Київ полягає в тому, що вперше за багато десятиліть уряд США визнав Китай стратегічним суперником, зазначає Washington Times.
Угоду про постачання двигунів для JL-10 було укладено з українською компанією Мотор Січ у 2016 році. Тоді ж відбулася поставка перших 20 двигунів, хоча загалом, згідно з домовленостями, їх має бути 250. За це Китай заплатить 380 мільйонів доларів, пише газета.
Пізніше в
Мотор Січ відповіли, що критика пов'язана з "лобіюванням інтересів російських виробників".
"Це довгоочікувана допомога військово-промислового комплексу Росії. Такі методи мають всі ознаки недобросовісної конкуренції ", - йдеться в заяві Мотор Січі.
Відмова від ринку збуту в Китаї не вплине на боєздатність китайських ВПС, але призведе до погіршення ситуації в українській авіагалузі і звільнення фахівців з Мотор Січі, зазначається в повідомленні.
Українська зброя для Китаю
Китай залишається одним з головних покупців української зброї. Крім двигунів для тренувальних літаків, Київ продав Пекіну 50 дизельних двигунів для танків, а також газові турбіни для ескадрону міноносців Luyang-2 і Luyang-3.
У 2009 році Китай купив два українських малих десантних кораблі на повітряній подушці класу Зубр. Їхня поставка відбулася незадовго до початку вторгнення Росії в Україну й анексії Криму, зазначає Washington Times.
Ще два таких кораблі будуть побудовані на території Китаю під наглядом українських фахівців.
У 2016 році Пекін також заплатив 45 мільйонів доларів Укроборонпрому за три літаки-заправники Іл-78м.
Китай купив в України авіаносець Варяг, який став гордістю китайського флоту під назвою Ляонін / Фото Getty
Крім того, свій перший авіаносець Китай
купив в України в 1998 році і назвав його
Ляонін. Спочатку цей корабель у 1985 році закладався в Миколаєві під назвою
Рига, але після розпаду Радянського Союзу отримав ім'я
Варяг.
Флагман Ляонін увійшов до складу китайського військово-морського флоту у 2012 році і вважається перлиною ВМФ Китаю.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet