Російська сторона готова пустити газ по своїй новій трубі вже 1 жовтня. Але на шляху Північного потоку-2 ще є перешкоди.
Поставки газу по першій нитці спірного російського трубопроводу Північний потік-2 планується почати вже з 1 жовтня, дізналося агентство Bloomberg. Але перед оператором проекту Nord Stream 2 AG досі стоїть питання технічної сертифікації газопроводу.
На шляху російської труби ще можуть стати новий уряд Німеччини, німецькі екологи, а також строгі вимоги Єврокомісії. Створити додаткові перешкоди Північному потоку-2 намагається і Україна. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Добудований - не означає, що запрацює
Російський концерн Газпром хоче почати транспортування газу по першій гілці газопроводу Північний потік-2 вже 1 жовтня 2021 року, повідомило агентство Bloomberg і посилається на неназваних інсайдерів у газовому монополісті.
Мова, втім, іде про технічну готовність транспортування - строки фактичного підключення трубопроводу до газової мережі Європи досі залежать від рішення німецьких наглядових органів: щоб почати поставки, необхідно пройти сертифікацію оператора і технічну сертифікацію.
2 вересня на селекторній нараді, яку було присвячено Дню працівників нафтової та газової промисловості, глава Газпрому Олексій Міллер говорив, що до кінця 2021 року заплановано почати поставки.
6 вересня оператор будівництва Nord Stream 2 AG оголосив про зварювання останньої труби в Балтійському морі. Повідомлялося, що незабаром трубоукладальна баржа Фортуна занурить цю секцію другої нитки на дно Балтійського моря в німецьких водах, потім буде стикування із секцією, яка йде від берега Німеччини.
Спочатку трубопровід планували добудувати наприкінці 2019 року, але будівництво гальмувалося через санкції з боку США. Вашингтон розцінює Північний потік-2 як загрозу енергетичній безпеці Європи.
У липні канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент США Джо Байден уклали угоду, яка мала дозволити Росії добудувати ПП-2.
Договір передбачає, що Берлін муситиме виступити за введення санкцій проти РФ, якщо вона використовуватиме транзит газу як інструмент тиску на інші країни, зокрема Україну. Наприкінці серпня на зустрічі із Президентом України Володимиром Зеленським Меркель підтвердила такий намір.
Перешкоди на шляху запуску Північного потоку-2
Як і раніше, основною проблемою Північного потоку-2 є технічна сертифікація, яку ускладнюють санкції США, а також сертифікація Nord Stream 2 AG як незалежного оператора, яку має провести німецький регулятор. Без неї російський газопровід не можна буде завантажити більш ніж на 50 відсотків потужності.
У червні 2021 року компанія Nord Stream 2 AG подала у Федеральне агентство по мережах Німеччини заявку на її сертифікацію в якості "незалежного оператора транспортної системи". Термін розгляду заявки - чотири місяці, відлік яких досі не почато, бо компанія не подала всіх необхідних документів.
Потім проект рішення передадуть Єврокомісії на вивчення. Брюссельські чиновники матимуть ще два місяці, щоб зробити свої висновки. Крім того, Єврокомісія може взяти ще два місяці, якщо потребуватиме додаткової інформації.
А після того, як Федеральне агентство по мережах отримає висновок Брюсселя, воно матиме ще два місяці, щоб прийняти остаточне рішення. Так процес сертифікації може забрати вісім-десять місяців, причому відлік терміну почнеться тільки після того, як Nord Stream 2 AG подасть усі необхідні документи.
На сертифікації оператора історія не закінчується. Щоб бути введеним в експлуатацію, газопроводу також необхідно пройти технічну сертифікацію. Під час цієї процедури перевіряється, чи відповідає трубопровід усім технічним вимогам і проектній документації.
Цю сертифікацію проводять незалежні експерти, яких призначає Гірське управління німецького міста Штральзунд. І саме воно вирішуватиме, чи давати дозвіл на введення в експлуатацію.
У цьому питанні Північноток-2 також має проблеми. Наприкінці минулого року через загрозу санкцій з боку США норвезька компанія DNV-GL, яка готувала технічну сертифікацію, припинила співпрацю з Nord Stream 2 AG. Чи знайшли їй заміну - невідомо.
Як відзначає німецька газета Handelsblatt, на зміну геополітичній битві за завершення будівництва газопроводу прийшла нова битва - за введення в експлуатацію та юридичну сертифікацію.
Видання припускає, що зміна влади в Німеччині здатна підштовхнути США до нових санкцій проти трубопроводу, а також вплинути на рішення суду за позовом Німецької екологічної організації, яка виступає за анулювання дозволу на будівництво й експлуатацію Північного потоку-2.
Крім того, відзначає видання, якщо федеральний уряд відвернеться від цього проекту, то Єврокомісії "можна буде не боятися конфлікту з Німеччиною, і вона зможе схилитися до того, щоб наполягти на виконанні вимог Газової директиви до Газпрому в повному обсязі".
Нагадаємо, наприкінці серпня Nord Stream 2 AG програв суд з Газової директиви ЄС. Це означає, що російська труба може бути заповненою тільки наполовину, а управляти проектом має незалежна від Газпрому компанія. Як відзначають експерти, це посилює позиції України. Детально в матеріалі
Нове гальмо ПП-2.
Як Україна має намір протидіяти сертифікації
"Позиція Нафтогазу і позиція України - боротися із проектом до кінця", -
заявив DW директор інтегрованих комунікацій Нафтогазу Максим Білявський. Він уточнює, що українська компанія діє як у політичній, так і в юридичній площині.
Нафтогаз має намір протидіяти обом сертифікаціям Північного потоку-2. "Nord Stream 2 AG не пройшла анбандлінг, як того вимагає європейське законодавство і як це зробила Україна", - впевнені в Нафтогазі.
Білявський вважає, що модель ITO не виключить дискримінаційного ставлення до інших учасників ринку, це можливо за моделі ISO.
Що ж стосується технічної сертифікації, то в Києві хочуть скористатися тим фактом, що після того, як із проекту вийшла швейцарська трубоукладальна компанія Allseas, газопровід добудовувало російське судно Фортуна.
Allseas застосовує систему автоматичного позиціонування. "А Фортуна використовує систему якорів, що в умовах навіть спокійного Балтійського моря не може гарантувати виконання умов проектної документації", - впевнений Білявський.
У Нафтогазі вважають, що це створило загрози стресостійкості трубопроводу, і хочуть домагатися обмеження робочого тиску, тобто пропускної здатності ПП-2.
Білявський вирішив не розповідати, які саме судові позови Нафтогаз планує подавати. Але, судячи з позиції України і Польщі, можна очікувати, що доля сертифікацій Північного потоку-2 остаточно може вирішуватися в судах, відзначає DW.
Показовим тут є приклад газопроводу OPAL - наземного продовження першого Північного потоку.
Якщо в 2018 році Європейський суд загальної юрисдикції відхилив позов Нафтогазу щодо обмеження потужностей цього газопроводу, то в липні цього року вища інстанція Суду Європейського Союзу залишила в силі рішення, яке було прийнято в 2019 році на користь Польщі, що Газпром може використовувати OPAL тільки на 50 відсотків.