Сотні тисяч безробітних жителів Угорщини, можливо, незабаром будуть рити канави і підмітати вулиці відповідно до нових планів уряду про боротьбу з безробіттям.
Деже Бара і члени його команди встають о 7:30 ранку.
Близько
десяти чоловіків, озброївшись
бензопилами, йдуть розчищати дорогу біля села Рожали на кордоні з Україною.
Вони відтягують з дороги дерева і колючі кущі ожини, складають розпиляні поліна у великі
металеві контейнери, які тягнуть трактори.
Це і є відповідь Угорщини на безробіття.
За планом, підтриманим парламентом, тисячі угорських безробітних незабаром теж можуть
зайнятися подібною фізичною роботою. Якщо ж вони відмовляться або не будуть
ретельно працювати, то не зможуть отримати допомогу.
24-річний Деже був одним із перших, хто почав працювати за новою схемою після кількох років
життя на допомозі.
"Темп роботи не надто високий, тому для мене і моєї
сім'ї так навіть краще, - каже він -. Але я не думаю, що забирати гроші у тих,
хто не працює, правильно".
Угорщина має один із найнижчих у
Європі показників працюючого населення. Лише 55% працездатного населення має роботу. Через орієнтовану на експорт економіку, Угорщина важко переживає кризу у єврозоні.
Зростання економіки у країні зупинилося, і два провідних кредитних агентства присвоїли країні
"сміттєвий" рейтинг. Однак нинішня економічна ситуація - лише частина проблеми.
У провінційних містечках і селах цілі родини живуть на
соціальну допомогу після падіння комунізму.
"Деякі люди втратили роботу 20 років тому", - каже
статс-секретар уряду Угорщини зі зв'язків із громадськістю Золтан Ковач.
"Ціле покоління людей виросло, не бачачи, як їхні
батьки вранці йдуть на роботу Це процес, який породжує нових безробітних, який
ми повинні якось зупинити", - додає
він.
Весь наступний рік уряд планує платити 200 тисячам угорців
за участь у громадських роботах.
Ідея полягає в тому, щоб створювати нові робочі місця, які
зараз приватний сектор не пропонує. Йдеться про фізичну роботу. А це означає,
що учасники програми будуть рити канави, збирати овочі і фрукти, а також
підмітати вулиці.
Ті, що
працюватимуть, за цією схемою будуть отримувати як мінімум 12 доларів на день - більше, ніж допомога з
безробіття, але менше від
мінімальної зарплати в Угорщині.
"Якщо подивитися на країну, то роботи тут багато -.
Каже Золтан Ковач -. Для деяких людей такого роду робота може стати природним
способом повернення на ринок праці".
Уряд залучає кошти на цю програму, скорочуючи допомоги.
Тепер допомога для тих, хто
шукає роботу, буде виплачуватися лише три місяці замість півроку, критерії для
отримання інших видів допомоги також посилюються.
Ті, що
відмовляться від участі в цій
програмі або будуть погано
працювати, не зможуть отримувати державну допомогу. Ця ідея користується
підтримкою населення, але деякі економісти налаштовані критично.
Один із
них - науковий керівник Інституту центральноєвропейського ринку праці Мартін
Каганець.
"Громадські роботи, що вимагають низької кваліфікації,
можуть поставити свого роду клеймо на цих людях і відбити охоту у приватних
роботодавців наймати їх", - говорить учений.
"Це створить армію незахищених працівників, які
опиняться перед жахливим вибором: або не отримувати допомогу від держави, або
займатися сумнівною роботою", - додає Каганець.
Багато хто також побоюються того, як ці плани уряду
позначаться на помітній циганській меншості країни.
За статистикою уряду, лише чверть циган має
постійну оплачувану роботу.
Влада говорить, що її заходи не спрямовані проти якоїсь громади, але визнає, що саме на циганах найважче позначаться наслідки розширення
схеми громадських робіт.
Адвокат Бюро з
юридичного захисту національних та етнічних меншин Мартон Удварі вважає, що
новий закон збільшує ризик корупції та дискримінації.
"Якщо вас звільняють з громадських робіт, то вас
виключають із системи отримання допомоги -. каже він -. Людина, яка буде відповідати за це, представляє серйозну
загрозу для тих, хто виконує громадські роботи Ніхто не захоче
з ним конфліктувати".
Він також вважає, що учасники проекту повинні щонайменше
отримувати мінімальну зарплату.
Але жителям села Рожали на даний момент важко знайти будь-яку роботу.
49-річна Адам Шандорн
без роботи вже чотири роки з того часу, як закрилася хлібопекарня, у якій вона працювала.
Після довгого періоду залежності від допомоги
вона стала виконувати громадські роботи, і в холодний зимовий день підмітає
вулицю.
"Якби у мене був вибір, я, звісно, повернулася б у пекарню, - говорить вона -.. Я сумую за
нею навіть зараз, але для мене не проблема робити те, що я роблю Я розумію, що
повинна заробляти на життя".