Пан або пропав. Як позначиться ЗВТ з ЄС на різних галузях

Корреспондент.biz, 26 січня 2016, 16:42
1
527
Пан або пропав. Як позначиться ЗВТ з ЄС на різних галузях
Фото: Getty Images
Закріпитися на європейському ринку українським виробникам буде непросто

Як позначиться дія зони вільної торгівлі на розвитку українського бізнесу, Корреспонденту розповіли представників низки галузей.

Сергій Боровик, директор з маркетингу групи компаний АІС

Угода про ЗВТ між Україною та ЄС у сфері автомобільного транспорту має на увазі поступове зниження ввізного імпортного мита на автомобілі. Зокрема, щодо легкових машин воно зведеться до нуля протягом десяти років – уже з 1 січня 2016 року ставка дорівнює 9,1% замість 10%.

Крім того, знижується експортне мито, і вже через п'ять років наші виробники зможуть експортувати в ЄС автомобілі з митом 0% за умови рівня локалізації виробництва в Україні понад 60%. Тому в середньо- і довгостроковій перспективі всі сторони тільки виграють. Імпортери зможуть знижувати ціни для покупців, а у виробників з'явиться шанс отримати інвестиції та випускати машини як на експорт до ЄС, так і за більш доступними цінами для внутрішнього ринку.

Домовленості з ЄС включають гармонізацію технічних стандартів і сертифікаційних процедур, а також введення з 1 січня 2016-го екостандартів Євро-5 (імпорт і реалізація автомобілів, вироблених не раніше 2010 року), а з 1 січня 2018-го – Євро-6 (для вироблених не раніше 2015 року). Тому імпорт старих б/в машин буде обмежений, що також є позитивним моментом.

Саме імпорт б/в автомобілів сьогодні – головна проблема для розвитку як офіційних імпортерів/ дилерів, так і виробників. Багаторазове заниження митної вартості, ухилення від сплати податків, порушення вимог щодо екостандартів, розсадник корупції, десяток різних схем контрабанди – все це процвітає в останні роки в напівлегальному бізнесі з б/в-імпорту.

Прес-служба корпорації УкрАвто

Підписання економічної частини угоди договору про вільну торгівлю з ЄС означає, що на більшість товарів, що імпортуються з країн Євросоюзу, в тому числі і на автомобілі, ввізне мито буде зменшене або взагалі обнулене. Відповідно, машини вітчизняного виробництва опиняться в більш складних конкурентних умовах.

На жаль, зняття митних обмежень на переміщення товару ще не означає, що наш товар, у тому числі автомобілі, отримають перевагу на європейському ринку. Крім жорсткого технічного регламенту український виробник, по-перше, перебуває в нерівних умовах на фінансовому ринку: вартість кредитних ресурсів в Україні в рази вище, ніж у Європі. По-друге, в Україні та Європі абсолютно нерівні інвестиційні та виробничі умови діяльності підприємств.

Тому уряду, ймовірно, варто вжити негайних заходів зі зміни державної економічної політики, внаслідок яких будуть не тільки ліквідовані бар'єри на шляху переміщення товару з ЄС в Україну, а й створені рівні з Європою фінансові та економічні умови для виробництва цього товару.

За заклику дотримуватися «рівних і чесних конкурентних умов» усі країни Європи, особливо східноєвропейські держави, у своєму законодавстві мають цілий арсенал інструментів держпідтримки промисловості, залучення та захисту інвестицій, який дозволяє істотно знизити витрати на створення нових потужностей і, головне, здешевити продукцію, що випускається на 10-12% порівняно з українською. А з урахуванням вартості кредитних ресурсів – і на всі 20%.

За наявних умов економічної політики України сама по собі автомобільна промисловість країни, як і все машинобудування, здійснювати свою діяльність, а тим більше розвиватися й інвестувати не зможе.

Роман Курашев, директор з маркетингу групи Метінвест

Для металургів укладення Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС не привело до будь-яких кількісних або якісних змін у режимі торгівлі. Ми відкрито торгуємо з Євросоюзом з моменту вступу України до СОТ, після скасування квот на поставку металопродукції. Тоді з'явилася можливість продавати продукцію в будь-яких обсягах.

Не боїмося ми і технічних обмежень, оскільки продукція Метінвесту відповідає всім європейським стандартам якості. Ми вже багато років присутні на європейських ринках, і ніяких технічних бар'єрів для нас немає. Для Метінвесту це найбільший ринок збуту.

Водночас угода не створить передумов для масового приходу на український ринок європейських виробників. Їм буде важко конкурувати з нами за ціною на невеликому ринку.

Більше плюсів від укладення Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС ми очікуємо в довгостроковій перспективі, після укладення низки договорів на рівні держави.

Гарним доповненням до угоди, наприклад, може стати приєднання України до регіональної конвенції Пан-Євросередземноморських правил преференцій. Це дасть можливість застосовувати принцип діагональної кумуляції, який дозволяє під час виготовлення товару використовувати сировину і комплектуючі з різних країн. При цьому країною походження вважається та, де здійснена остання переробка або обробка товару. Застосування правил дозволить українським металургам безмитно поставляти продукцію, виготовлену на європейських заводах, в країни поза ЄС.

Зараз, наприклад, Метінвест постачає напівфабрикат на свої перекатні заводи в Болгарію, Італію і міг би експортувати готову продукцію в країни Північної Африки. Але це зовсім невигідно, оскільки кінцева продукція не вважається виробленою в ЄС, і в африканських країнах обкладається ввізним митом у розмірі 10-20%.

Якщо Україна приєднається до регіональної конвенції, це дуже допоможе українським гравцям знайти нові ринки збуту, приносити більше виручки і платити більше податків. Але, на жаль, конкретних планів щодо подальшої роботи в цьому напрямку на рівні уряду сьогодні немає або вони не озвучені.

Сергій Михайлечко, директор асоціації Виноградарі та винороби України

Найближчим часом зона вільної торгівлі з ЄС для виноробів України так і залишиться тільки красивим словосполученням. Ніякого грандіозного виходу українського вина на європейський ринок не передбачається.

Для будь-якої торговельної експансії необхідний серйозний фінансовий ресурс – саме те, чого українським виноробам не вистачає. Галузь перебуває в незавидному становищі: спостерігається стабільна тенденція до скорочення виробництва. Якщо подивитися на динаміку останніх п'яти років (2010-2014), то в цілому обсяг своєї продукції (група тихих вин) зменшився на 78%. У цей же період була повністю припинена державна підтримка галузі та істотно збільшене податкове навантаження.

А тепер порівняємо, в яких умовах працюють наші потенційні конкуренти – європейські винороби: галузь розвивається, а не стагнує, повна підтримка з боку держави (зважаючи на серйозне надвиробництво на сьогоднішній день вона спрямована на вихід європейського вина на ринки третіх країн), сильний сформований бренд «європейське вино» загалом, «французьке», «іспанське» і т. д. зокрема ...

Українське вино з'явиться в Європі, але це будуть лише невеликі, скажімо так, ознайомчі партії. Лише кілька виробників продають своє вино на європейському ринку. Якщо вже й говорити про більш-менш масштабні поставки, то вони будуть направлені на інші ринки, наприклад азіатський.

Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока

Перш за все слід розуміти, що з 1 січня 2016 року відкриває свій ринок саме Україна, тоді як Європа свій відкрила ще в квітні 2014-го. І все-таки дозвіл на експорт молочних продуктів українські молокопереробники отримали тільки наприкінці 2015 року, і їх тільки десять.

Тобто фактично заходити на ринок ми можемо тільки зараз, але чи втримаємося ми там? Конкуренція в Європі вже і так зашкалює. До того ж культура споживання там відрізняється від нашої, й урвати ласий шматок буде непросто.

До переваг відкриття ринку можна віднести визнання української молочки якісною, що дозволить переробникам виходити на інші ринки, наприклад Азії або Африки. Крім того, з'явилася можливість закуповувати якісне обладнання для переробки. Мито на імпортоване обладнання опуститься, а отже і процес виробництва подешевшає.

Також відомо, що в Європі підтримка АПК у рази ширше, ніж в Україні. Тому можна сподіватися, що в довгостроковій перспективі ситуація в цьому питанні покращиться й у нас. Якщо систему побудувати правильно, то для українських молокопереробників скоротиться кількість бюрократичних процедур. Вітчизняні ГОСТи вже відміняють, і переробник звітуватиме тільки за якість продукції – все інше за побажанням.

Єдиним недоліком співпраці з ЄС зараз є зростання конкуренції на внутрішньому ринку між переробниками. Частка імпорту молочних продуктів зросте, особливо в сегменті сирів. Однак існує фактор девальвації, який стримуватиме імпорт.

***

Цей матеріал опублікований в № 1-2 журналу Корреспондент від 22 січня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах