У Росії зростає кількість трудових мігрантів
У РФ через скорочення працездатного населення 10% всієї робочої сили складають мігранти. При цьому зростає чисельність мігрантів із Киргизії, але падає з Молдови та України.
До 2030 року працездатне населення в Росії скоротиться на 11-13 мільйонів чоловік. Про це йдеться в доповіді Центру стратегічних розробок, повідомляє
Прайм.
Як наголошується, в двадцяті роки зниження повинно сповільнитися, а ближче до тридцятих - припинитися. Експерти ЦСР вважають, що рішенням проблеми зменшення кількості населення, зокрема, працездатного, може стати активне залучення мігрантів.
До початку поточного десятиліття тимчасова міжнародна міграція вже досягла значних масштабів: чисельність іноземців, які перебували на території Росії, коливалася протягом кожного року від 10 до 12 млн осіб. Трудових мігрантів серед них було близько 5-6 млн чоловік, а в 2013-2014 роках максимальні значення досягали 7 млн осіб. На сьогодні в Росії мігранти становлять близько 10% робочої сили.
Одноразово в Росії перебуває близько 4 млн мігрантів, вихідців із далекого зарубіжжя серед них всього близько 150-170 тисяч, велика частина з яких приїжджає з Китаю, КНДР і В'єтнаму. Переважна більшість іноземних працівників - вихідці з країн колишнього СРСР (в основному, з Узбекистану і Таджикистану), частка яких становить близько 95%.
Однак у період кризи в 2015-2016 роках на тлі девальвації рубля і стиснення російського ринку праці зазначалося помітне зниження трудової міграції. В першу чергу, скорочення торкнулося контингенту мігрантів з далекого зарубіжжя, а в межах СНД - із тих же середньоазіатських держав (зниження становило до 15%, або до 2,2 млн осіб на рік). У 2017 році трудова міграція знову почала зростати, але докризових значень ще не досягла.
Одночасно всі ці роки зростає чисельність мігрантів із Киргизії - у зв'язку зі вступом цієї країни в ЄАЕС і появою можливості трудитися в Росії без дозвільних документів. У той же час, із кожним роком скорочується кількість трудових мігрантів з Молдови та України - у вихідців з цих країн є альтернатива у вигляді виїзду на роботу в західні держави (особливо з урахуванням введеного безвізового режиму з Європою).
Експерти ЦСР приходять до висновку, що в найближчій перспективі (до середини двадцятих років) без такого ресурсу, як іноземна трудова міграція, російському ринку праці не обійтися. На їхню думку, в порівнянні з іншими драйверами економічного зростання, заходи міграційної політики виявляться більш простими в розробці і реалізації.