З 1 червня 2018 року США ввели захисні мита на імпорт сталі і алюмінію з країн Євросоюзу, Канади і Мексики. Такі заходи призведуть до глобального зростання конкуренції на інших ринках, що стане проблемою для українських виробника.
США розпочали торгову війну зі своїми союзниками. З 1 червня діють нові митні збори на товари з Мексики, Канади і країн Євросоюзу - 25 відсотків на сталь і 10 відсотків на алюміній.
Експерти зазначають, що введені заходи покарали майже всіх, окрім головного винуватця в сталеливарній промисловості - Китаю. Корреспондент.net розбирався, що відбувається.
Захисні мита
1 червня 2018 року вступили в дію захисні мита на імпорт сталі і алюмінію в розмірі 25 відсотків і 10 відсотків на поставки в США з країн Євросоюзу, Канади і Мексики.
У Вашингтоні зазначили, що з ЄС було досягнуто певного компромісу, але його не вистачило для скасування мит. Раніше канцлер Німеччини Ангела Меркель літала до американського президента Дональда Трампа домовлятися про мита.
Переговори ж з Канадою і Мексикою в рамках поновлення угоди про Північноамериканську зону вільної торгівлі - тривають довше, ніж сподівалися США.
Підвищені тарифи на імпорт металів американська влада ввела ще в березні. Пояснювалося це різким зниженням частки внутрішнього виробництва металів - загроза національній безпеці США.
Тоді, за розрахунками Peterson Institute of International Economics, під обмеження потрапив імпорт на 18 мільярдів доларів - третина всього імпорту сталі і майже половина алюмінію, у тому числі з таких країн, як Китай (2,9 млрд), Росія (3 млрд), Японія (2 млрд) і Туреччина (1,3 млрд).
З 1 червня сумарний обсяг імпорту під митами зростає більш ніж до 40 мільярдів за рік.
Брюссель раніше попереджав Вашингтон, що введення загороджувальних мит призведе до заходів у відповідь. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив про чорний день для світової торгівлі.
"Це протекціонізм у чистому вигляді. США тепер не залишають нам вибору, окрім як приступити до справи про врегулювання суперечок у СОТ. Нам доведеться у відповідь накласти обмеження на деякі американські товари. Ми будемо захищати інтереси ЄС у повній відповідності до законодавства про міжнародну торгівлю", - цитує Юнкера
Коммерсантъ.
У ЄС раніше допускали введення 25-процентних мит на віскі, тютюн, мотоцикли, джинси, косметику, сільськогосподарську продукцію зі США. Відповідні заходи Євросоюзу оцінюються в 3 мільярди євро.
Відповісти пообіцяли і Канада, і Мексика. Канада вже оголосила про відповідні мита - обмежене ввезення зі США пивних діжок, віскі та інших товарів, що обійдеться американським компаніям більш ніж у 16 мільярдів доларів.
ЗМІ також повідомляють, що Трамп має намір ввести ввізні мита й на автомобілі німецьких виробників преміум-класу, щоб потіснити їх з американського ринку.
Проти союзників, на підтримку ворогів
Як пише авторитетне американське видання The Foreign Policy, відтепер США буде набагато складніше протистояти тим зловживанням у торгівлі, з якими вони нібито борються.
Мита, про введення яких оголосив у березні Трамп, нібито мають на меті вирішити серйозну проблему перевиробництва на світовому ринку сталі, через який знижуються ціни, а в США й інші розвинені країни бурхливим потоком хлинув імпорт.
Але адміністрація своїми каральними заходами покарала майже всіх, окрім тієї країни, яка винна в затоваренні ринку і в більшості бід сталеливарної промисловості, - Китаю.
У квітні виробництво сталі в Китаї збільшилося майже на п'ять відсотків порівняно з відповідним періодом минулого року, що частково пояснюється зростанням цін, викликаним протекціоністськими заходами адміністрації Трампа.
США ввели високі мита на сталь і алюміній // Фото: Getty
Китай виробляє половину від усієї сталі у світі, а три виробники, проти яких 1 червня були введені американські мита, постачають на ринок лише 12 відсотків від загальносвітового обсягу.
Через настільки круті заходи проти найближчих торговельних партнерів США буде набагато важче виробити спільну відповідь на перевиробництво в Китаї.
Після приходу до влади адміністрація Трампа дотримується протекціонізму в торгівлі і стає осторонь від амбітних багатосторонніх торговельних угод, які стали відмінною рисою адміністрації Обами. Трамп вийшов з транстихоокеанського партнерства (ТТП), куди мали увійти 12 країн, і майже нічого не зробив для продовження аналогічних переговорів з ЄС.
Інші країни Азії та Європи намагалися підтримати глобальну вільну торгівлю. Інші члени ТТП почали рухатися вперед без Вашингтона, а Брюссель діяльно укладає торговельні угоди з Канадою, Мексикою і Японією. Але наслідки від мит Трампа ще більше нашкодять світовій вільній торгівлі.
Навіть ті країни, які намагалися уникнути протекціоністських заходів, зіткнулися з необхідністю дати належну відповідь на дії Америки. Такий підхід за принципом "знищ сусіда" загрожує пустити під укіс розпочатий нестійкий підйом у світовій торгівлі і затьмарить економічні перспективи, зазначає видання.
"Ми спробували зробити це в 1930-х роках, прийнявши Закон Говлі-Смута. Але все закінчилося катастрофою", - говорить Мікі Кантор, який займав пост торгового представника США в адміністрації Клінтона.
Торгова війна для України
За даними Державної фіскальної служби, загалом експорт чорних металів з України у 2017 році приніс 8,66 мільярда доларів, металовиробів - 897 мільйонів доларів. Це більш як 20 відсотків надходжень від українського експорту.
Мінекономрозвитку повідомляє, що в минулому році українські металурги експортували в США продукції - плоского і сортового прокату, труб, напівфабрикатів зі сталі - на суму 175,6 мільйона доларів.
Саме ці товари й підпадають під дію нових мит. Це невеликий обсяг для української металургії: трохи більше одного відсотка від загального.
Однак експерти попереджають, що втрата ринку Сполучених Штатів призведе до глобального зростання конкуренції на інших ринках.
Головна небезпека для України полягає в тому, що через збільшення конкуренції вона може втратити позиції на ринках ЄС і Туреччини, куди постачає майже половину металургійної продукції.
На початку квітня Мексика ввела компенсаційні мита щодо імпорту безшовних труб з вуглецевої сталі походженням з України, Південної Кореї, Іспанії та Індії.
Мита щодо труб з України ввелись у розмірі 170,1 долара за метричну тонну.
Нагадаємо також, що на початку травня США скасували пільгове ввезення 155 товарів з України. Під дії обмеження потрапили, зокрема, деякі продукти харчової, легкої і деревообробної промисловості, машинобудування, як і деякі електроприлади.
2 червня президент об'єднання
Укрметалургпром Олександр Каленков заявив, що
металурги України серйозно стурбовані зміною ситуації на світових ринках металопродукції у зв'язку з введенням США загороджувальних мит на імпорт сталі.
Рішення Трампа було очікуваним, проте воно несе значні ризики для української металопродукції, особливо в контексті мит щодо ЄС, сказав він.
"Якщо в США поставки сталі з України складають 1,3 відсотка, то в ЄС - більше 30 відсотків. Більш того, кілька тижнів тому Туреччина також оголосила захисне розслідування після введення захисних заходів США", - констатував Каленков.
При цьому глава об'єднання зазначив, що ринки ЄС і Туреччини є пріоритетними для поставок української металопродукції.
"І під ризики захисних заходів ЄС і Туреччини потрапляє більше половини всього експорту української металопродукції на більш ніж п'ять мільярдів доларів", - підкреслив Каленков.
Разом з тим, генеральний директор Стальканат-Силур Сергій Лавриненко в коментарі агентству висловив значну стурбованість ситуацією на ринку металопродукції в ЄС, що відіб'ється і на українських метпідприємствах.
"На ринку ЄС дуже багато сталі. І мита США позначаться і на нас, і на наших метпідприємствах - на ArcelorMittal, на Метінвесті, на всіх постачальниках. Це, по суті, вибух на ринку. Що буде - складно припустити", - резюмував топ-менеджер.