Український уряд планує запровадити квоти на імпорт азотних добрив. Найвищу ціну за таке рішення можуть заплатити малі й середні фермери. У виграші опиняться компанії Дмитра Фірташа та Ігоря Коломойського.
"Азотними добривами ми підживлюємо кукурудзу, пшеницю, ріпак. Лише на пшеницю нам потрібно 800 тон добрив. Це за актуальними цінами близько п'яти мільйонів гривень", - вголос рахує у розмові з DW Сергій Іващук. Поки у міністерстві економіки у Києві тривають лобістські війни щодо імпорту добрив, для фермера з Хмельниччини йдеться про майбутнє його бізнесу. Іващук боїться, що через запровадження квот на імпорт добрива подорожчають і це вдарить по його бізнесу.
Болючий удар по фермерах
Щойно українське міністерство економіки наприкінці минулого тижня оголосило своє рішення запровадити квоти, всі ключові аграрні асоціації України гостро розкритикували такий крок, у низці регіонів відбулися протести фермерів. Економіст з Київської школи економіки Олег Нів'євський поділяє побоювання аграріїв. "Еластичність попиту на цьому ринку дуже низька. Аграріям нема куди діватися: на певну посівну площу їм завжди потрібна певна кількість добрив, і на підвищення цін вони не зможуть відповісти зниженням споживання. За таких умов ринок дуже чутливий до будь-яких змін у пропозиції, вони одразу призводять до значних коливань у ціні", - пояснив експерт в інтерв'ю DW.
За розрахунками Нів'євського, мінеральні добрива у собівартості продукції фермерів сягають 20 відсотків, що у середньому на 7 відсоткових пунктів більше, ніж у великих агровиробників. Це при тому, що дрібним і середнім підприємствам важче отримати кредитування і оптимізувати податкове навантаження.
На українському ринку добрив домінують підприємства мільярдера Дмитра Фірташа
30 відсотків - імпорт, решта - Фірташ і Коломойський
Квоту на імпорт азотних добрив, як повідомило міністерство економіки учасникам ринку, планується встановити на рівні близько 30 відсотків ринку. Решту має заповнити український виробник: три заводи групи Ostchem Дмитра Фірташа, завод "Дніпроазот" Ігоря Коломойського і державний Одеський припортовий завод. Саме ці виробники торік ініцювали запровадження квот. Торік Антимонопольний комітет України визнав групу Фірташа монополістом через домінуючу роль на ринку і розпорядився примусово розділити її. Нині це рішення оскаржується у судах.
Заступник міністра економіки і сільського господарства Тарас Качка називає квоти способом збереження робочих місць у хімічній галузі. У пресслужбі Group DF Дмитра Фірташа наголосили, що на хімічних підприємствах холдингу працюють близько 15 тисяч людей. А загалом у хімічній і супутніх галузях - близько ста тисяч. "Ми вважаємо, що квоти на імпорт азотних добрив мають бути запроваджені у розмірі, який забезпечуватиме завантаження вітчизняних потужностей мінімум на 80 відсотків", - повідомили у пресслужбі холдингу.
Водночас, аграрії обурюються, що завантаження хімічних підприємств відбуватиметься фактично їхнім коштом. А в інтересах ста тисяч хіміків уряд нехтує інтересами майже трьох мільйонів людей, зайнятих у сільському господарстві, кажуть критики.
Сергій Іващук вважає несправедливим, що у складні часи проблему хімічної галузі вирішують через додаткове навантаження на фермерів
Імпорт - як цінова альтернатива
Наскільки важливою в умовах де-факто монополії на ринку є можливість вільно імпортувати добрива, відчув на собі й фермер Сергій Іващук. У другому півріччі 2019 року він перейшов на азотні добрива імпортного виробництва. "Вони подешевшали на 20 відсотків порівняно з українськими. Для мене це економія у мільйон гривень на рік лише на пшениці", - пояснює Іващук. В умовах економічної кризи через пандемію COVID-19 додаткова ліквідність життєво важлива, каже фермер.
Імпортні азотні добрива торік подешевшали через зміцнення курсу гривні. Ціни в Україні через активний імпорт з ЄС і Білорусі впали попри те, що влітку 2019 року Україна запровадила ембарго на імпорт добрив з Росії, які традиційно дешеві через низьку вартість газу. Протягом року, за даними аналітиків ринку, частка імпорту коливалася від 15 до 50 відсотків.
Критики уряду не розуміють, чому квоти запроваджують у той момент, коли газ подешевшав у кілька разів
Ostchem: "здоровий протекціонізм"
Однак вже цього року українські добрива повертають собі домінуючі позиції завдяки падінню цін на газ. Адже газ - левова частка собівартості мінеральних добрив. А заводи, збудовані ще за радянських часів, залишаються малоефективними з точки зору енергоспоживання, кажуть критики.
За даними Української енергетичної біржі, 22 травня ціни на газ встановили рекорд, впавши до близько двох тисяч гривень за тисячу кубометрів. Ще у лютому середньозважена ціна становила 5,7 тисячі гривень. Голова Спілки виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії Сергій Рубан у розмові з DW висловив прогноз, що за таких цін на газ імпорт добрив у найближчі місяці буде значною мірою витіснений з ринку. "Проблема однак у тім, що в умовах квот, а отже викривленої конкуренції, ціни не падатимуть так швидко, як дешевшає газ. А коли газ знову почне дорожчати, ціни швидко зростатимуть, а в аграріїв не буде цінової альтернативи, яку давав вільний імпорт", - каже Рубан.
Заступник міністра економіки Тарас Качка запевняє, що уряд розуміє небезпеки зростання цін. "Моїм завданням є збалансувати внутрішнє виробництво і імпорт, а не збільшувати ціну", - запевнив чиновник, пояснюючи свою позицію на сторінці у Facebook. Як "страховку від зловживань ціною" він пропонує передбачити, що квоти діятимуть доти, доки ціни на внутрішньому ринку коливаються синхронно зі світовими.
У холдингу Group DF Дмитра Фірташа вважають квоти "здоровим протекціонізмом" і вказують на те, що Європейський Союз також захищає своїх виробників хімії, зокрема, обмежує ввезення одного з видів азотних добрив - аміачної селітри. "То чому Україна має повністю відкрити свої ринки?" - каже речник холдингу, відповідаючи на запитання DW. Водночас, підприємства Фірташа, за даними бази митних декларацій ImportGenius, успішно експортують значні обсяги інших видів селітри до Угорщини, Польщі та Румунії. З огляду на падіння цін на газ експорт до ЄС має всі передумови для збільшення.
Ведмежа послуга на переговорах з ЄС?
Збільшувати експорт своєї продукції до Європейського Союзу хоче і фермер Сергій Іващук. Нині на експорт йде близько 40 відсотків продукції його агрофірми. "Українським фермерам дуже потрібне збільшення квот на експорт продукції до ЄС. Адже це - виручка в євро. За ці гроші ми купуємо в країнах ЄС сучасну техніку", - каже Іващук. Україна вже кілька років веде з Брюсселем перемовини про збільшення квот. Економіст Олег Нів'євський застерігає, що удар по польських постачальниках добрив може стати ведмежою послугою. "Євросоюз може запровадити дзеркальні санкції у відповідь. Крім того, говорити про підняття квот на українську агропродукцію буде дуже важко", - каже експерт.
Після гучного протесту аграріїв уряд, у понеділок, 25 травня провів додаткові консультації з учасниками ринку. Як повідомив DW один з учасників зустрічі, мінекономіки після емоційних дискусій відклало запровадження квот на місяць "для проведення подальшого діалогу".
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet