Всесвітня епідемія радикально не змінила світ, але послужила каталізатором глобальних тенденцій, що почалися раніше.
Пандемія коронавірусу привела до посилення держави - за рахунок бюджетної експансії і контролю над громадянами, йдеться в доповіді дослідницького інституту швейцарського банку Credit Suisse. Корреспондент.net розповідає подробиці про глобальні наслідки COVID-19 для світу.
Меншої шкоди, ніж від іспанки чи чуми
Дослідницький інститут відомого швейцарського конгломерату Credit Suisse Research Institute випустив доповідь "Що далі? Довгострокові наслідки COVID-19".
Аналітики пишуть про кілька довгострокових тенденцій в економіці, політиці і соціальній сфері, які, на їхню думку, виходять на перший план на тлі коронавірусної пандемії.
Глобальна епідемія чуми в 15 столітті призвела до тотального обмеження свободи громадян європейських країн, а грип іспанка на початку 20 століття вплинув на закінчення першої доби глобалізації в індустріальному світі, послабивши економічні зв'язки між країнами, наголошується в документі, який
цитує агентство
РБК.
Незважаючи на завмирання економіки через карантинні обмеження, які вводили уряди країн по всьому світові, щоб впоратися з поширенням коронавірусу, довгострокові наслідки для глобальної економіки будуть слабкіші, ніж від минулих пандемій.
Висновки аналітиків засновані на меншій смертності, особливо серед молоді, і прогресі в науці й медицині, який робить можливим масштабну вакцинацію від коронавірусу незабаром.
Якщо іспанка вбила майже три відсотки населення планети, а "чорна смерть" - більше 42 відсотків, то COVID-19 призведе до загибелі 0,0056 відсотка світового населення, підрахував Deutsche Bank.
Довгострокові наслідки пандемії
Мляве економічне зростання. У Credit Suisse вважають, що зростання глобальної інфляції варто очікувати, якщо уряди ще більш різко збільшать витрати, а центробанки почнуть обслуговувати їхні політичні завдання.
Найімовірніше, постковідний світ відрізнятиметься "млявим економічним зростанням і ледь помітною інфляцією", пишуть швейцарські дослідники, хоча зростання інфляції залишається екстремальним ризиком, який може реалізуватися через демографічні зміни чи політичні чинники.
Кінець мультилатералізму в міжнародних відносинах. Такий варіант зовнішньоекономічних відносин почав втрачати актуальність ще до пандемічної кризи.
"Країни світу прагнуть розширити свою базу і скоротити залежність від інших, особливо від Китаю", - йдеться в доповіді.
Одним з наслідків такої політики стане повернення виробництва в споконвічні держави і диверсифікація ланцюжків поставок. Китай, зі свого боку, згортатиме деякі програми експансії в Латинську Америку і на Близький Схід, зосереджуючи зусилля в напрямку на Південно-Східну Азію.
Посилення держави. Надзвичайна ситуація дала можливість деяким державним лідерам приймати екстрені рішення в обхід парламентів. Після завершення кризи багато хто відмовиться від таких повноважень, але частина захоче їх залишити, зазначає дослідний інститут.
В умовах "епідемічного соціалізму", коли влада допомагає бізнесу і тим, хто втратили роботу, занадто великі повноваження уряду можуть привести до створення прошарку громадян, "які звикли покладатися на фінансову підтримку і тепер позбавлені стимулу брати участь у конкурентній економіці", попереджає банк.
Стеження за населенням. Технології контролю і масовий збір персональних даних під час пандемії відкрили можливість державам (і компаніям) стати "інформаційними імперіями". Одвічна дилема між недоторканністю приватного життя і громадською безпекою актуальна, як ніколи.
Ренесанс заміського життя. Безпрецедентний перехід на віддалену форму роботи веде до зменшення популярності мегаполісів.
Соціально-економічна нерівність. У багатьох країнах великою є частка працівників, зайнятих у неформальному секторі, без основних соціальних гарантій, і саме ця категорія опинилася під загрозою втратити заробіток через пандемію.
Автори дослідження Credit Suisse вважають, що необхідність подолання нерівності може призвести до нових перерозподільних податків, викликавши у відповідь міждержавні перетоки капіталів і трудових ресурсів.
Втрата добробуту. Пандемія коронавірусу має вкрай негативний вплив на добробут населення Землі, йдеться в щорічній доповіді Credit Suisse - Global Wealth Report, опублікованій минулого тижня.
За перший квартал 2020 року сумарний добробут домогосподарств впав на 17,5 трильйона доларів (4,4 відсотка), до 381,58 трильйона.