RU
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Що робить Європа, щоб перекрити кисень офшорам?Сюжет

Текст: ,  8 жовтня 2021, 09:39
0
344
Що робить Європа, щоб перекрити кисень офшорам?
Фото: DW
Аби протидіяти відмиванню грошей, у країнах ЄС з 2017 року діють "реєстри прозорості". Утім, є чимало лазівок

Раз на кілька років світ сколихують викриття про сумнівні операції мільярдерів і можновладців за допомогою офшорних компаній. Чи роблять щось в країнах ЄС, щоби досягти більшої прозорості у фінансовій сфері?

Минуло вже п'ять років, відколи журналісти оприлюднили "Панамські досьє" (Panama Papers) - розслідування про офшорні компанії, які дають можливість головам держав і бізнесменам, а також зіркам спорту і шоу-бізнесу цілком анонімно проводити сумнівні фінансові операції. Днями консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) оприлюднив результати нового, ще більш масштабного розслідування про офшорні компанії представників світової політичної еліти - "Досьє Пандори" (Pandora Papers).

Використання офшорних компаній саме собою не є чимось протизаконним, пояснює представник неурядової організації "Мережа податкової справедливості" Крістоф Траутфеттер. Але щоразу постає питання: навіщо люди витрачають час і кошти, щоб заховати своє майно в офшорах?

"Існує вкрай мало законних і ще менше морально виправданих причин для відкриття такої фірми, - продовжує Траутфеттер. - Наприклад, німецькі спецслужби намагаються підтримувати сирійську опозицію за допомогою офшорних компаній. Або навпаки - опозиція з Сирії або з інших країн, де неможливий легальний опір режиму, використовує офшорні компанії, щоб приховати імена своїх прибічників. Але здебільшого люди користуються офшорами, щоб зберегти анонімність і тим самим якимось чином обійти закон".

Допоможуть реєстри прозорості?

Протягом багатьох років на політичному рівні здійснюються спроби ускладнити діяльність офшорних компаній або, принаймні, хоча б домогтися від їхніх власників більшої прозорості. У країнах ЄС на виконання європейської директиви були створені так звані "реєстри прозорості", в яких мають бути вказані справжні власники компаній.

"У країнах Євросоюзу такі реєстри  діють з 2017 року, - каже Траутфеттер. - Тому, припустимо, у Німеччині можна спробувати перевірити ім'я бенефіціара будь-якої компанії, що має тут юридичну адресу, як і будь-якої фірми, яка хоче купити в Німеччині нерухомість". Принаймні так це має працювати у теорії.

Існує також угода про автоматичний обмін фінансовою інформацією, яку підписали понад сто країн. Вона передбачає, що банки в цих країнах автоматично передають дані про власників рахунків у податкові органи у них на батьківщині. Тобто, якщо громадянин Німеччини через офшорну фірму відкриває рахунок у швейцарському банку, банк тут же повідомляє про це німецьким податківцям. У деяких країнах навіть діють закони, що забороняють політикам купувати офшорні фірми.

Проблема - недотримання правил

Отже, теоретично все начебто непогано. Але чому ж тоді фінансові потоки, як і раніше, нерідко переміщуються у незаконний спосіб і викривати деякі з таких схем вдається передовсім завдяки витоку даних? Проблема полягає в тому, що "далеко не всі податкові оази змінили свою політику, і далеко не всі правила, що перешкоджають ухиленню від податків, виконуються на практиці", - каже Бенедикт Штрунц - один з 600 журналістів, які аналізували документи з "Досьє Пандори".

Крістоф Траутфеттер також вважає, що проблема передовсім у тому, що ухвалені правила далеко не завжди виконуються послідовно. Наприклад, у реєстрі прозорості існує лазівка: якщо власник акцій розподілить їх між кількома компаніями і його частка в кожній буде менше 25 відсотків, він не зобов'язаний заносити інформацію про себе як бенефіціара до реєстру прозорості.

Подвійні стандарти

Є проблеми і з автоматичним обміном фінансовою інформацією. Наприклад, політику Євросоюзу зі знищення податкових оаз не завжди можна назвати взірцевою. 2017 року у ЄС було складено список країн, які заохочують неправомірні податкові практики і тим самим зменшують доходи від податку на прибуток в країнах-членах ЄС.

У Брюсселі сподівалися, що це підштовхне країни Євросоюзу до проведення необхідних реформ. Але в списку не фігурували такі податкові гавані, як Мальта, Ірландія або Кіпр.

Інший великий гравець на фінансовому ринку - США - теж діє не бездоганно. При цьому саме Сполучені Штати 2013 року стали ініціаторами міжнародного автоматичного обміну інформацією, перш за все, зі швейцарськими банками. Тоді американці пригрозили стягувати штрафні відсотки за всіма транзакціями зі Швейцарією, якщо швейцарські банки не надаватимуть дані про всі рахунки громадян США у цій країні. Швейцарським банкам не залишалося нічого іншого, як пристати на умови Вашингтона.

Завдяки цьому імпульсу Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) змогла налагодити автоматичний обмін фінансовою інформацією на глобальному рівні. "Але США поки що не приєдналися до угоди", - критикує позицію Вашингтона Траутфеттер. Це означає, що, хоча всі країни світу передають американським податковим органам дані про рахунки громадян США, Сполучені Штати діляться з іншими країнами інформацією про рахунки і майно іноземних громадян лише в дуже обмеженому вигляді".

Щоби інкогніто купити нерухомість у Німеччині на сумнівні гроші, достатньо щоб одна фірма з Панами купила іншу фірму з Панами, на якій числиться нерухомість

Жодного бізнесу з "невідомими"

Останніми роками чимало країн намагаються зробити більш прозорими операції з нерухомістю. У Німеччині, наприклад, з цього року більше не можна купувати нерухомість через офшорні компанії без розкриття імені їхнього власника. Але цього недостатньо, вважають фахівці, оскільки заможні люди, як і раніше, можуть купити через офшорні компанії фірми, які володіють нерухомістю.

Саме тому представник громадянської ініціативи "Зміна фінансової політики" Ґергард Шик впевнений: компаніям, справжні власники яких невідомі, треба взагалі заборонити вести бізнес у Німеччині. Крім того, вважає Шик, має бути можливість конфіскувати нерухомість, якщо її власника, що сховався за офшорними фірмами, неможливо встановити. Необхідно також зробити банки об'єктом більш пильної уваги податкових органів та посилити їх відповідальність за фінансові операції своїх клієнтів, вважає активіст.

Нещодавно Європейська служба моніторингу податкової політики провела дослідження діяльності 36 великих фінансових установ, в результаті якого з'ясувалося, що вони отримують щороку близько 20 мільярдів євро прибутку у податкових гаванях. Це приблизно 14 відсотків їх загального прибутку до сплати податків. Загалом, згідно з дослідженням, активність банків у податкових гаванях залишалася незмінною у період з 2014 по 2020 рік. "Стосовно боротьби з відмиванням грошей, то в останні кілька років стало очевидно, що органи фінансового нагляду мають протидіяти цьому більш активно", - каже Ґергард Шик. Він вважає, що варто було б частіше конфісковувати майно, нажите за рахунок незаконних джерел.

Траутфеттер, своєю чергою, переконаний, що країни мають обмінюватися не лише даними про фінансові рахунки, а й інформацією про власників нерухомості, яхт та іншого коштовного майна. На думку експерта, потрібні спеціалізовані підрозділи поліції, податкових органів і прокуратури, які будуть в змозі розкривати заплутані міжнародні схеми з прихованими бенефіціарами та карати банки за недостатньо ретельно здійснені перевірки справжніх власників рахунків.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: СШАбизнесЄвропейський Союзмахинацииофшори
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі
Загрузка...