Росія блокує у Чорному морі кораблі, які мають доставити зерно з України на світовий ринок. Литва пропонує створити міжнародний конвой для забезпечення безпеки цих суден. Чи є це можливим?
Протягом трьох місяців, що минули з початку війни Росії проти України, Москва продовжує блокаду чорноморських портів України, посилюючи міжнародні побоювання з приводу глобальної продовольчої кризи.
Україна - п'ятий за обсягами експортер пшениці у світі. Раніше цього місяця виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Біслі попередив, що через блокування українських портів від голоду можуть померти мільйони людей у всьому світі.
Блокада зерна у Чорному морі
Хоча Україна і досягла деяких успіхів на морі після початку повномасштабної війни у лютому 2022 року, Росія зберігає перевагу в північній частині Чорного моря та блокує українські порти.
За даними інформагентства Reuters, заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко заявив 25 травня на переговорах між Туреччиною, Україною та Росією, що Москва готова відкрити коридор для суден із продовольством - але лише в обмін на скасування деяких західних санкцій. У відповідь на це 26 травня США заявили, що виключають такий варіант. "Жодних обговорень щодо санкцій не ведеться", - зазначила прес-секретар Білого дому Карін Жан-П'єр.
Поки світові лідери намагаються знайти розв'язання проблеми, міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс запропонував створити військово-морську місію за участю коаліції добровольців, яка захистить українські кораблі від російських ракет і дозволить здійснювати експорт українського зерна через Чорне море.
Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс
"У цій місії будуть задіяні військові кораблі або літаки, або ті, й інші, щоб забезпечити безпечне вивезення зерна з Одеси та досягання суднами Босфору без втручання з боку Росії. Нам знадобиться коаліція добровольців, що складається з країн, які мають значну військово-морську потужність для захисту судноплавних шляхів та країн, які страждають у нинішній ситуації", - сказав дипломат в інтерв'ю газеті The Guardian. "Це буде невійськова гуманітарна місія, і її не можна порівнювати із безпольотною зоною", - додав він.
Великобританія готова підтримати конвої
Поки що пропозиція Ландсбергіса була обережно схвалена Великобританією. Міністр закордонних справ країни Ліз Трасс заявила, що королівство відправить свої судна для участі в конвої, якщо вдасться розв'язати такі практичні питання, як розмінування гавані Одеси. "Нам необхідно забезпечити глобальну продовольчу безпеку і Великобританія працює над терміновим розв'язанням питання про вивезення зерна з України", - сказала Трасс.
Водночас Гаррі Неделку, директор відділу політики в міжнародній консалтинговій компанії Rasmussen Global, який також очолює цільову групу організації "Вільна Україна", сказав DW, що пропозиція Литви - це хороший спосіб подумати про те, як прорвати блокаду в Чорному морі. Rasmussen Global - політична консалтингова фірма, заснована колишнім генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном.
"Якщо подивитися на Чорне море і кораблі, які там є в Росії, то йдеться про кілька десятків суден, включно з підводними човнами. Тому інший варіант зняття блокади полягає в тому, щоб надати Україні більш складну сучасну зброю, щоб вона могла ці російські кораблі потопити. Тоді блокади не буде, і вони зможуть просто відправляти свої судна із зерном", - сказав Неделку.
Вірогідність залучення НАТО
Беручи до уваги те, що Кремль неодноразово критикував розширення НАТО на схід, міністр закордонних справ Литви Ландсбергіс також наголосив, що Альянс не братиме участі у подібній військово-морській місії у Чорному морі.
Водночас Ян Ентоні, директор Програми європейської безпеки Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), нагадує, що країни-члени НАТО вже неодноразово проводили місії військово-морського співробітництва і поза межами Альянсу.
"Була міжнародна місія із захисту торговельного судноплавства від піратства в Індійському океані, у Червоному морі, у південно-східній Азії. Була також місія ЄС із захисту суден від піратства в Західній Африці та в Індійському океані. Так що військово-морська місія у Чорному морі для захисту українських судів може працювати аналогічно, без участі НАТО", - сказав він в інтерв'ю DW.
За словами литовського міністра Ландсбергіса, місію із супроводу українських суден із зерном, окрім Великобританії, могли б підтримати і країни, які страждають від блокади, такі як Єгипет.
У звіті для SIPRI від початку травня Ян Ентоні також пояснив, як ООН могла б організувати міжнародний флот за участю таких країн, як Китай та Індія, для допомоги у знятті блокади. "На мою думку, в ідеалі морські конвої повинні складатися з кораблів кількох країн, включно з тими, хто найбільше зацікавлені у продовольчій безпеці. Вони мають відіграти певну роль у захисті суден, що перевозять українське зерно, коли ті перетинатимуть Чорне море", - пояснив він у розмові з DW.
Такі країни, як Китай та Індія, утрималися в ООН від засудження повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Але якщо міжнародна військово-морська місія буде оформлена як гуманітарна місія із забезпечення продовольчої безпеки, він не бачить причин, з яких зазначені країни не стали б її підтримувати, додав Ентоні.
Роль Туреччини у знятті блокади у Чорному морі
Він зазначив, що у цій військово-морській місії особливо важлива роль має бути відведена Туреччині, оскільки вона охороняє вхід у Чорне море. "У Туреччині є юридичні зобов'язання відповідно до Конвенції Монтре щодо того, як діяти у воєнний час. Оскільки ця країна визнала, що в Україні точиться війна, вона зобов'язана відповідно до Конвенції Монтре закрити протоки для військових суден. Саме це вона і зробила", - наголосив Ентоні.
Дія Конвенції Монтре поширюється на Босфор та Дарданелли у Туреччині. Цей документ регулює морські перевезення у Чорному морі. За словами Ентоні, проте навіть під час війни є певні випадки, коли Туреччина не зобов'язана закривати протоки для військових кораблів.
"Один з них - коли Туреччина є активним учасником війни. Цього, очевидно, не станеться. Але другий випадок - коли Туреччина оголошує, що їй загрожує безпосередня небезпека. Туреччина - одна з країн, що залежать від імпорту продовольства, тож криза у сфері продовольчої безпеки вже впливає на Туреччину: це те, що може спровокувати громадянські заворушення", - пояснив Ентоні.
"Тому Анкара повинна буде сказати: "Ми розглядаємо ситуацію як безпосередню загрозу національній безпеці". За таких обставин Туреччина може дозволити прохід військових суден через протоки відповідно до конвенції, що може відіграти свою роль у військово-морській місії зі зняття блокади", - додав він.
За оцінкою Гаррі Неделку, поки що зарано говорити про те, які країни візьмуть участь у військово-морському конвої, проте вже саме уявлення про те, що така можливість розглядається, посилає Росії сигнал, що її дії впливають на весь світ, а не лише на Україну.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet