Генеральна директорка проєкту Глобальний договір ООН в Україні Тетяна Сахарук — про Цілі сталого розвитку та їх впливовість
Рейтинги сталого розвитку важливі для інвесторів. Дивлячись на рейтинг компанії з ESG (екологія — соціальні цілі — управління), інвестор розуміє, наскільки компанія є ризиковою і чи варто інвестувати в неї. Це ефективно працює серед публічних компаній, цінні папери яких котуються на біржах. В Україні, на жаль, біржі майже не працюють. Багато компаній в Україні ще не мають культури розкриття інформації для рейтингів, працюють в закритих системах. Тому слід виховувати цю культуру, стимулювати бізнес звітувати про свою як фінансову, так і нефінансову діяльність.
Для створеннянової культури потрібні піонери, тобто ті, хто першим продемонструє приклад включення сталого розвитку в стратегічну та операційну діяльність. Найчастіше це великий публічний бізнес або той, хто збирається виходити на IPO (первинні розміщення цінних паперів), міжнародні компанії та бізнеси, які хочуть бути лідерами не лише за фінансовими показниками, а й пишатися своєю сталістю. Хочу зробити наголос на тому, що компанія вважається сталою, якщо забезпечує права людини в бізнесі та громаді, в якій працює компанія, яка дбає про екологію та запроваджує антикорупційні заходи.
Еволюцію легко відстежувати за світовими форумами, такими як Міжнародний економічний форум (WEF) в Давосі у січні, Саміт лідерів від Глобального договору ООН у червні, Генеральна Асамблея ООН у вересні. Кожного року у фокусі все більше питань сталого розвитку. Різниться фокус в залежності від регіону. Якщо Європа основну увагу вже багато років приділяє питанням зміни клімату, то США у 2020 та на початку 2021 року фокусувалися на питаннях прав людини та забезпечення рівності.
В бізнесі набір цілей завжди буде індивідуальним і залежатиме від сфери діяльності бізнесу та кола інтересів команди.
Інвестори формують культуру в бізнесі. Швидко зростає кількість інвестиційних фондів, які інвестують у бізнеси, які включають Цілі сталого розвитку в свою операційну діяльність. В майбутньому, досить близькому,якщо традиційний бізнес буде ігнорувати цілі ESG, він може залишитися без зовнішнього капіталу, що призведе до його поразки у конкуренції з більш просунутими. Вже сьогодні у світі налічується майже $82 трлн активів, власники яких взяли зобов’язання зважати на Цілі сталого розвитку в своїй інвестиційній стратегії.
Різниця з країнами, що розвиваються, є у політичній волі, культурі населення та фінансових можливостях. З початку 2021 року спостерігаємо по всім розвиненим країнам підсилення законодавства щодо звітування бізнесу про нефінансову діяльність. Зміни відбуваються лише через консультації та обговорення з бізнесом та громадським сектором. Всі вони підвищують відповідальність бізнесу у сфері захисту прав людини у соціальному та екологічному аспектах.
В Україні ці заходи носять декларативний характер. Згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, нефінансова звітність є обов’язковою для великих компаній. Проте немає чітких правил об’єму та форми подачі інформації. Компанії звітують, але в звіті показують, що ведуть таку діяльність, не розкриваючи, що саме робиться. Наші компанії ще не встановлюють науково обґрунтовані показники, за якими обчислюється прогрес, як це вже робить цивілізований світ.
Часто наші компанії закидають, що вони не змінюються, бо на це немає попиту від споживача. І це ще один важіль не на користь трансформації українського бізнесу.
Ну і на останок — фінансові можливості. Україна доєдналася до Європейської зеленої угоди. Проте вона не є суб’єктом отримання інвестицій на реалізацію Угоди. Трансформація потребує величезних фінансів, доступ до яких для нас залишається закритим. Тому ми і проводимо форуми, а не реальні дії.
На державному рівні у 2020 році Україна вперше звітувала перед світовою спільнотою про досягнення Цілей сталого розвитку. Нажаль, по багатьом Цілям ми не змогли показати прогрес, а по деяким навіть відбулося погіршення ситуації. Цього року президент України ініціював Форум Україна 30, на якому обговорюються критично важливі для України питання. Діє Указ президента України Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року від 30 вересня 2019 року.
В бізнесі спостерігається актуалізація теми сталого розвитку. Це підтверджується кількістю компаній, які доєднуються до Глобального договору ООН (у 2020 році доєдналося 20 компаній, на травень-2021 — вже +11). Компанії активно приймають участь у міжнародних проєктах зі сталого розвитку та навчальних програмах від Глобального договору ООН. Якщо у 2019 році компаній, які готові були розкривати інформацію про свою нефінансову діяльність, були одиниці, сьогодні ми змогли зібрати майже 50, які увійшли до рейтингу.
Трансформація бізнесу відбувається. Але щоб її прискорити, необхідна чітка позиція споживача, який орієнтується не лише на ціну, а й на етичність бізнесу, сильна політична воля, та доступ до фінансів.