Навіщо Олег Крот і Юра Лазебніков із холдингу TECHIIA вкладають у медицину та освіту
— Холдинг стрімко зростає, але існує не так давно в тому вигляді, в якому є зараз. Тому перше питання про те, хто і як наразі формує ідеї, дизайн соціальних проєктів холдингу TECHIIA?
Олег Крот: Більшість зовнішніх соціальних проєктів у рамках холдингу веде ГО «Фундація Течія». Зараз це вже системна робота, яка почалася кілька років тому з допомоги відділенню нейрохірургії обласної дитячої лікарні в Кропивницькому.
Ми не встановлюємо жорсткого фільтру щодо проєктів. Є лише головний KPI: надати максимальну користь найбільшій кількості людей. Тому орієнтуємося на кілька напрямів допомоги. Перший — сфери, які конче потребують підтримки, серед них базовою для нас є боротьба з дитячим раком. Другий — перевантажені медзаклади. Третій — вузькі, але затребувані медичні програми. Принаймні, саме такі історії зараз у досвіді Фундації.
Юра Лазебніков: Також працюємо над розвитком STEM-освіти (S — science, T – technology, Е — engineering, М – mathematics. – Ред.) в Україні. Фундація підтримує ініціативи BEST (рада студентів технічних університетів Європи), співпрацює з Львівським університетом імені Івана Франка.
Зі свіжого — кіберспортивний медіахолдинг WePlay Esports, який входить до TECHIIA, відкрив курс «Режисура анімаційного фільму» з Київським національним університетом театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Якраз зараз триває перший набір. Кращих випускників ми запросимо до себе працювати над трансляціями кіберспортивних турнірів із власних арен у Києві та Лос-Анджелесі.
— Звідки взагалі взялася ідея почати займатися цим? Бо на етапі швидкого зростання компанії в її топ-керівників точно найвищий рівень напруги в основній діяльності.
Олег Крот: Ми займаємося соціальною активністю стільки, скільки ведемо бізнес. Спочатку непублічно допомагали медзакладам, про які точно знали, що без меценатської допомоги вони не впораються.
Юра Лазебніков: Тут є і особиста історія. В Олега вся родина — лікарі, лише він пішов у бізнес. Як бізнесмен, ти не рятуєш людей скальпелем, але можеш підтримати тих, хто рятує. Дуже пряма логіка.
Ви маєте рацію щодо напруги: наші компанії продовжують зростати, ми долучаємо нові бізнеси до TECHIIA. Та з масштабуванням бізнесу зростають і можливості.
У 2019-му ми об’єднали компанії у холдинг, щоб оптимізувати управління. Як міжнародний бізнес ми долучилися до Цілей сталого розвитку ООН, затвердили програму корпоративної соціальної відповідальності й корпоративну етику. Зрозуміли, що необхідно ставати публічними, бо це додатковий спосіб залучити однодумців та партнерів. Так і з’явилася «Фундація Течія».
— Ви вивчали якісь соціальні проєкти як приклади?
Олег Крот: Скоріше, методи. Є підхід, який називається стратегічною філантропією: бізнес вирішує важливу проблему суспільства, і від цього виграють усі. Практика розповсюджена на Заході та поступово переходить до нас. Нам з Юрою вона була близька з самого початку, бо в ній є здоровий прагматизм — одними лозунгами суспільству не допоможеш, у соціальних проєктах ефективність така ж важлива, як і в бізнесі.
— Чи радилися з колегами з того сектору бізнесу, в якому задіяні? Які приклади та особистості вас надихали та мотивували?
Олег Крот: Ми, мабуть, більше орієнтувалися на своє бачення. У 2020-му через COVID-19 увесь світ «раптово згадав», наскільки важлива медицина. А в родинах медиків історії про проблеми та недофінансування галузі знають із дитинства.
— Основний обсяг соціальних проєктів зосереджений на потребах дітей — здоров’я та освіта. Чому фокусувалися саме на них?
Юра Лазебніков: Бо це основи та майбутнє. Ми дивимося на бізнес, країну та світ у розрізі кількох десятиліть. Величезні переваги України — її географія та таланти. Але перше не має значення без другого. Від талантів залежить і стан екосистеми, і наш бізнес зокрема. Ми завжди кажемо, що TECHIIA стала успішною завдяки людям, з якими працює.
— Як обирали географію своїх проєктів? Це пов’язано з якимись особистими перевагами? З місцями розміщення підрозділів холдингу?
Юра Лазебніков: Спочатку ми орієнтувалися на місця присутності бізнесу. Наприклад, у Кропивницькому відкривали дата-центр і дізналися, що в місцевій обласній лікарні талановитий нейрохірург робить операції на дитячому мозку на вщент застарілому обладнанні. Звідти і почали.
Олег Крот: Зараз ми дивимося не стільки на точки на карті — є там наші об’єкти чи ні, — скільки на запит. Партнери показали нам лікарні в Харкові, Черкасах, Одесі, Білій Церкві. Також фінансуємо центр поблизу Києва. Географія ставатиме ширшою. Головне, щоб наша участь мала сенс і ефект.
Деякі соціальні проєкти вже міжнародні. Наприклад, у березні 2020 року WePlay Esports провела благодійний кіберспортивний турнір WePlay Charity Play із Dota 2, на якому зібрала $ 188 тис. Кошти пішли у світові фонди CEPI и GlobalGiving, перший з яких спільно з ВООЗ долучився до фінансування розробки вакцини від COVID-19.
— Чи отримуєте ви якийсь зворотній зв’язок від тих, хто відчуває підтримку холдингу в рамках соціальних проєктів? Які висновки для себе робите у зв’язку з цим?
Олег Крот: Ми у постійному контакті з лікарнями та організаціями, яким допомагаємо. Напряму або через партнерські фундації та благодійні організації.
А висновок простий: комунікація — must, тобто вона конче потрібна.
Коли ми познайомилися з командою лікарів у Кропивницькому, можна було б просто купити їм обладнання, поставити собі плюсик і рухатися далі. Але ми радилися з лікарями, відслідковували, які результати дає нове обладнання і чим краще його доукомплектувати. За три роки фактично облаштували сучасну технологічну операційну. Результат — 30-40 успішних надскладних операцій на дитячому мозку щороку. 30-40 врятованих життів.
Юра Лазебніков: Колеги з Кропивницького познайомили нас із київською «Фундацією прямої допомоги», яка допомагає дітям ставати на ноги після важкого онколікування. Їхній проєкт реабілітації в басейні показував неймовірні результати.
Ми погодились підтримати проєкт фінансово. Просто зараз він перетворюється на Центр інклюзії та корекції «Єва». Крім реабілітації в басейні, там надаватиметься психологічна допомога дітям та їхнім батькам. Також з’явилися можливості працювати з дітьми з діагнозами ДЦП та РАС.
— Чому навчаєтеся в сенсі практик соціальної активності?
Юра Лазебніков: Розуміти весь ланцюжок користі від допомоги — швидкої та довготривалої.
— Чи аналізуєте ви ефективність тих чи тих форм соціальних проєктів? Які висновки для себе робите?
Олег Крот: Обов’язково аналізуємо. Якщо ми ставимо кудись, наприклад, новий операційний стіл, то маємо розуміти, що він не припадає пилюкою, а допомагає рятувати життя — як у Білоцерківській міській лікарні. Тому регулярно беремо фідбек у лікарів і партнерів: скільки пацієнтів вдалося прийняти, наскільки швидше та ефективніше їм надають допомогу, як спростилася робота лікарів.
З освітою складніше — тут ми, скоріше, формуємо культуру і розвиваємо спільноти.
— Як ви плануєте змінювати та розвивати свої соціальні проєкти?
Юра Лазебніков: У нашого бізнесу лише один шлях — експансія. Нові ринки, команди, проекти. Якщо говорити про соціальні проекти, то план схожий — масштабування. Але мова не про кількість проєктів, а про кількість дітей та сімей, яких вдалося підтримати.
— Як реагує на вашу соціальну активність місцева влада — наприклад, місцеві територіальні громади?
Олег Крот:Вони помічають нашу активність, звертаються з новими проектами. Дають зворотній зв’язок, що наші проекти дають поштовх іншим підприємцям допомагати місцевим громадам. Останнє — дуже цінний результат для нас.
— Що знають про соціальні проекти в команді? Як до цього ставляться колеги по холдингу?
Юра Лазебніков: Колеги не лише знають. Дизайнери, комунікаційники, юристи, фінансисти допомагають професійно. Звісно, кожен охочий може взяти участь фінансово.
До речі, HR-и розповідають, що кандидати теж помічають соціальну активність TECHIIA. Для декого це навіть додаткова мотивація приєднатися до холдингу.
Олег Крот: А щодо ставлення… Напередодні Нового року потужний зовнішній благодійний фонд, якому ми довіряємо і партнером якого є TECHIIA, традиційно збирав кошти на ліки та спеціальне обладнання для онкохворих дітей. Ми запросили співробітників долучитися. Сильно не сподівалися: свята, відпустки, витрати, людям не до того. Тож запропонували внутрішню мету в 10 000 грн. А люди зібрали більше 35 000 грн! За умовами участі компанія подвоїла суму. Ось такий живий приклад.
Ми не нав’язуємо ні команді, ні світу навколо свої погляди. Соціальна відповідальність — це не про примус, а про зрілий вибір. Наше завдання — надихнути своїм прикладом.