Європейський центральний банк підняв процентну ставку одразу на 0,75 процентних пункти. Це пов'язано із розв'язаною Росією війною проти України.
Рада керуючих Європейського центрального банку одноголосним рішенням підняла ключову ставку відразу на 75 базисних пунктів, до 1,25 відсотка річних. Це безпрецедентне підвищення за період з моменту запровадження євро. Регулятор анонсував ще кілька раундів підвищення ставки на найближчих засіданнях. Це робиться для того, щоб погасити інфляцію, що розігналася в зоні євро в серпні до рекордних через війну Росії проти України та подальшої енергетичної кризи. Кореспондент.net розповідає подробиці.
"Необхідний, але далеко не достатній крок"
Європейський центральний банк у четвер підвищив базову ставку на 75 базисних пунктів до 1,25 відсотка річних, випливає із заяви, опублікованої на сайті регулятора.
"Цей важливий крок прискорить перехід від переважаючого адаптивного рівня ставок до рівнів, які забезпечать своєчасне повернення інфляції до середньострокового цільового показника ЄЦБ на рівні двох відсотків", - випливає із заяви.
Базову процентну ставку за кредитами було підвищено до 1,25 відсотків, ставку за депозитами - до 0,75 відсотка, ставку за маржинальними кредитами - до 1,5 відсотка. Регулятор заявив про намір продовжити зростання ставок на наступних кількох засіданнях.
21 липня ЄЦБ підвищив ключову ставку до 0,5 відсотка, що перервало 11-річний період нульових та негативних ставок. Тоді регулятор повідомив, що на найближчих засіданнях ради керуючих "доречна буде подальша нормалізація відсоткових ставок".
Ці заходи вживаються у межах боротьби з інфляцією. Споживча інфляція у 19 країнах єврозони у серпні стала рекордною за весь час існування єдиної європейської валюти з 1 січня 1999 року, випливає з опублікованих 31 серпня даних Євростату.
Зростання цін оцінено як "набагато перевищує" цільові показники, констатується, що він має тенденцію зберегтися на нинішніх рівнях на "тривалий період".
За першою оцінкою Євростату, інфляція в зоні євро в серпні досягла рівня 9,1 відсотка: зростання енергетичних та продовольчих цін, що розігнали інфляцію, досягло рекордних 38,3 відсотка та 10,6 відсотка відповідно.
Цей фактор, а також надлишок попиту "в окремих секторах", викликаний необхідністю перезапуску економіки після ковідних обмежень, а також обмеження постачань зберігають підвищувальний тиск на інфляцію - ЄЦБ припускає, що і нинішні рекорди не є граничними, але розраховує на зниження показника у міру трансляції заходів грошово-кредитної політики економіки країн зони євро.
"Ринкові індикатори свідчать, що хоча в короткостроковому періоді ціни на нафту продовжать зниження, газові збережуться на екстраординарному рівні", - констатувала глава ЄЦБ Крістін Лагард.
Говорячи про найбільш песимістичний сценарій прогнозу, Лагард повідомила, що він розрахований за умови повного припинення постачання російського газу до Європи та затягування російської війни проти України і виллється у зниження ВВП єврозони на 0,9 відсотка у 2023 році.
Німецька газета Handelsblatt вітає рішення ЄЦБ, але критикує його за запізнення.
"Це був необхідний, але далеко не достатній крок, націлений на те, щоб, по-перше, приборкати інфляцію, а по-друге - знову завоювати втрачену довіру. Зрештою це крок з обмеження [завданої самим регулятором] збитку - не більше, але й не менше. Ми говоримо саме про обмеження збитків, оскільки ЄЦБ надто довго недооцінював динаміку інфляції", - пише видання.
Лагард критикують за те, що вона надто довго заспокоювала європейців словами про "тимчасове явище". "А це вже межувало з відмовою дивитися в очі реальності. Лагард відкрито визнала ці помилки – і тут варто віддати їй належне", – пише автор.
Іспанська газета El Mundo ще жорсткіша у своїй оцінці: "регулятор капітулював при появі ознак того, що інфляція виходить з-під контролю, - а до цього він протягом цілого десятиліття забезпечував доступні кредити та дешеві гроші".
"Необхідність охолодити економіку стала нагальною - навіть ціною того, що в Європі може виникнути рецесія... ЄЦБ можна дорікнути в тому, що в огрядні роки він мав достатньо можливостей поступово підвищувати процентні ставки, але він цього не робив - а нині виявився вимушеним. піти на такий безпрецедентний крок, оскільки домогосподарства та компанії виявилися вкрай уразливими: тепер на них чекають дорожчі іпотеки та кредити", - пише автор.
Французька газета L'Opinion пише, що гроші носять вже "не магічний, але справді трагічний характер - через своє подорожчання".
"І це спричиняє небезпечні наслідки: дедалі більша частина бюджету йде на обслуговування держборгу; соціальна держава паралізована, оскільки не проводилися реформи; рівень життя падає, адже економіка практично не зростає... У той час як буквально за порогом триває війна, зараз , напевно, недоречно говорити про те, що ми живемо в іншому світі, що змінився. І тим не менш це так. Хочеться сподіватися, що політики перестануть ховати голову в пісок", - зазначає газета.