Для успіху, для швидкого відродження економіки в регіоні, для активного припливу інвестицій, як показали підсумки Чемпіонату України з інвестицій, недостатньо бути ближче до західного кордону або до столиці.
Для цього бізнесу потрібно зуміти побачити нові можливості. А місцевій владі потрібно знаходити спільну мову з усіма – і з локальним бізнесом, і з великими інвесторами, і з центральними органами влади.
«Чемпіонат України з інвестицій» – це проект, який задумали команда Кореспондента і небайдужі люди з компанії ДТЕК. Ми всі бачимо, що Україні потрібні інвестиції – і від іноземних інвесторів, і від вітчизняних. Тому що Україні потрібен економічний ріст мінімум 7-8 % нарік, інакше не будуть зростати доходи населення, інакше не зможе працювати система соціальних гарантій. А інвесторам потрібні орієнтири, щоб приймати рішення і вкладати гроші в українські підприємства. Тому ми придумали тареалізували проект, в рамках якого оцінювали активність і результативність дій місцевої влади зізалучення інвестицій у регіони.
Позиція місцевої влади у ставленні до бізнесу дуже важлива. «Найголовніше, що може зробити місцева влада для будь-якого інвестора, це гарантувати дотримання зрозумілих і прозорих правил, які діють для бізнесу, – говорить Тетяна Оверіна, директор із регіональної політики ДТЕК. – За необхідності бажано сприяння в проходженні складних бюрократичних процедур».
Там, де місцева влада бачить можливості, які з’являються в результаті прискорення економічного зростання, вони займають проактивну позицію, просуваючи, звичайно, інтереси місцевих громад. «Протягом останніх років ДТЕК побудував кілька об’єктів сонячної та вітрової енергетики, ввів в експлуатацію нові газові свердловини, – перераховує Тетяна Оверіна. – Такі великі проекти неможливо було б реалізувати без розуміння нашими місцевими партнерами того, як розвиток бізнесу сприяє зростанню економічних і соціальних показників не тільки на локальному, а й на державному рівні».
Своєю чергою, умови ведення бізнесу дуже залежать від соціально-економічної ситуації в регіоні. Наявність платоспроможного попиту, хороший стан інфраструктури, продумана місцева політика щодо підтримки інвестиційної активності – все це кардинально впливає на можливості бізнесу отримувати прибуток і повертати вкладені інвестиції. «ДТЕК працює в 11 областях, у понад 60 населених пунктах України. Саме наш бізнес часто є драйвером залучення інвестицій, наповнення локальних бюджетів, підвищення зайнятості населення в цих регіонах. З іншого боку, ми розуміємо, що стабільна робота наших підприємств також безпосередньо залежить від того, наскільки сильними та успішними є ці території, – каже Тетяна Оверіна. – Тому ДТЕК розробив цивілізовану модель співпраці з місцевими громадами, засновану на взаємній підтримці та допомозі задля досягнення спільних цілей. Безумовно, в кожній області своя специфіка, залежно від проактивності людей, потреб регіону тощо. І в більшості випадків нам вдається знаходити спільну мову».
Також вважає вкрай потрібною підтримку з боку місцевої влади в конкретних випадках голова депутатської групи «Київська команда» в Київраді, підприємець Сергій Гусовський: «Варто виділити два аспекти. Перше, це track record – досвід успішних інвестицій. Історії успіху є найкращим приводом для того, аби йшли нові інвестиції. Починати можна з маленьких кроків, які з часом дадуть підстави для залучення більш серйозних фінансів. Друге й критично важливе – це комунікація. Місцева влада має чітко донести, що вона є надійним партнером. Це означає, що вона гарантує свою повну підтримку та стоятиме за інвестора горою в будь-яких кризових ситуаціях».
Експерт Українського інституту майбутнього, екс-радник голови Дніпропетровської ОДА Юрій Голік вважає, що всередині облдержадміністрації потрібно створювати проектні команди для супроводу найбільших, ключових інвестпроектів: «Найважливіший інструмент – це особиста залученість у процес допомоги інвестору голови облдержадміністрації та його заступників. За кожним великим інвестором повинен бути закріплений один із заступників, який відповідає за цей інвестиційний проект. По суті ОДА повинна стати сервісною функцією для інвестора: допомагати йому проходити всю бюрократію та всі узгодження. Інакше кажучи, в ручному режимі створювати інвестиційний клімат. Поки тільки так – через те, що орган місцевого самоврядування не впливає на законодавство й не може реформувати Геокадастр, ДАБІ, інспекції тощо. Повинен бути прямий постійний контакт інвестора таголови місцевої держадміністрації/мера».
Тетяна Паламарчук, в. о. виконавчого директора Спілки українських підприємців (СУП), наполягає на тому, що є потреба й у підтримці місцевих підприємців: «Місцевій владі важливо зрозуміти, що альтернативою залучення великого іноземного інвестора (що є складнішим процесом) може стати побудова внутрішнього бізнес-середовища: підтримка наявних підприємств та сприяння створенню нових. Адже місцеві підприємці є тими ж інвесторами, тож це може стати вдалим стратегічним рішенням. Що очікує на бізнес – безпека, прозорість і підтримка (не заважати бізнесу, а створювати умови для розвитку). Багато в чому це залежить і від якості діалогу між місцевою владою та бізнесом. Як показує опитування членів СУП, зустрічі з владою були неефективними у 70 % респондентів».
Представник СУП рекомендує починати з невеличких кроків. Наприклад, розмістити усі необхідні дозвільні й регуляторні документи, в тому числі містобудівну документацію, онлайн. Хорошим рішенням буде розробка для підприємців рекомендацій з інструкціями для швидкого отримання необхідних дозволів та погоджень. Також є сенс запровадити електронне надання дозволів і погоджень шляхом приєднання до загальнодержавних систем електронних послуг або розробки локальних аналогів.
Позитивно вплине на приплив інвестицій, вважають у СУП, зменшення фінансових зобов’язань бізнесу щодо місцевих бюджетів. Наприклад, можна переглянути ставки місцевих податків: для багатьох міст туристичний збір можна встановити з нульовою ставкою, а єдиний податок для першої групи радикально зменшити. Це рішення майже не вплине на дохідну частину бюджету, однак дасть можливість легалізуватися тисячам підприємців. Також місцевій владі варто переглянути всі чинні рішення та встановити на рівні 0,01 % розмір пайового внеску на розвиток інфраструктури – адже це один із корупційних і неефективних податків.
Поради від міністра
Оксана Маркарова, міністр фінансів
Останнім часом підвищується конкуренція за прихід інвестора (особливо іноземного) не лише між Україною та сусідніми країнами, а й між регіонами України. Тому місцевим органам влади потрібно підсилювати свою спроможність роботи з інвесторами, які шукають, куди вкласти гроші, а також самим шукати інвестора для розроблених проектів-пропозицій.
Процес організації роботи місцевих органів влади повинен ґрунтуватись на тому, що необхідно бізнесу:
- зрозумілість, хто є контактною особою інвестора в місцевому органі влади (тобто чітке визначення переліку уповноважених осіб на місці);
- зрозумілість напрямів розвитку регіону (тобто затвердження чіткої стратегії розвитку регіону, щоб потенційний інвестор розумів, що саме цікаве для відповідного населеного пункту/області, створення кластерів);
- зручні та швидкі адміністративні послуги (зокрема щодо виділення земельної ділянки та дозволів на будівництво);
- наявність відповідної робочої сили (а тому тісна робота з освітніми закладами, особливо ПТУ, створення можливих синергій із вишами тощо);
- доступність фінансування (вивчення можливостей до співфінансування проектів – Державно-приватне партнерство, робота з міжнародних фінорганізацій щодо пільгового фінансування, зокрема МСП);
- доступна та якісна інфраструктура (з 2018 року місцеві органи влади відіграють важливішу роль при визначенні, яку дорогу ремонтувати, а тому вони повинні це прораховувати й оцінювати переваги також).
Як ми це робили
Звичайно, ми звернулися до облдержадміністрацій із проханням розповісти про те, що вони роблять для створення комфортного інвестиційного клімату в регіонах. І ще почали працювати з офіційною статистикою, що відображає приплив інвестицій, рівень середніх зарплат, обсяг експорту, обсяг валового регіонального продукту (ВРП), темпи зростання ВРП. Чому саме ці показники? Тому що якщо з ними правильно попрацювати, то можна оцінити масштаби реального припливу інвестицій у регіоні. На базі цих показників ми й будували рейтинги для Чемпіонату з інвестицій.
Приплив інвестицій. Це прямо-таки в лоб: що більше приплив інвестицій у розрахунку на душу населення, то більший ефект для регіону в створенні робочих місць, сплачених до місцевого бюджету податків.
Середня зарплата. Так, ми розуміємо, що значна частина зарплат виплачується готівкою, але навіть офіційні дані великою мірою показують темпи появи нових робочих місць і рівень оплати. Це – дзеркало, в якому відбивається інвестиційна активність у регіоні: чим вище – тим більшим був приплив інвестицій, навіть тих, що не видно з офіційної статистики.
Обсяг експорту. Начебто непрямий показник у сенсі обсягу залучених інвестицій, але дуже важливий. Якщо з регіону йде потужний потік експорту, значить розташовані тут підприємства менш залежні від місцевих проблем і платоспроможного попиту всередині країни. І тому регіон цікавіший інвесторам, яких залучають платоспроможні покупці-фізособи та підприємства. І, звичайно, наявність солідних обсягів експорту означає, що в експортоорієнтовані підприємства було вкладено значні кошти.
Обсяг валового регіонального продукту (ВРП). Це приблизно те саме, що ВВП, але для конкретного регіону. І ми вирішили, що обсяг ВРП у розрахунку на душу – важливий показник, здатний ілюструвати обсяги раніше внесених інвестицій у регіоні. Без інвестицій не буває високого ВРП.
Темпи зростання валового регіонального продукту. Це навіть важливіше за, власне, сам ВРП на душу. Вони яскравіше показують наслідки припливу інвестицій у регіон саме останнім часом.
Ми також цікавилися такою інформацією, як присутність у регіоні великих міжнародних корпорацій і великих вітчизняних компаній. Їх присутність означає наявність податкових надходжень до місцевих бюджетів, пристойні зарплати у великого числа зайнятих, замовлення і підряди для місцевих підприємств. Загалом, інвесторам це потрібно.
Ми також збирали дані про новозбудовані та запущені з початку 2017 року підприємства. Звичайно, багато чого могло вислизнути з-під наших очей і пройти повз облдержадміністрації, які щедро ділилися з нами інформацією. Проте вдалося знайти чимало цікавих нових підприємств – і це теж хороші орієнтири для інвесторів, які придивляються до того чи того регіону.
Також нас цікавила логістика. Наявність шосейного та залізничного сполучення з найближчими великими економічними центрами країни, а також морських портів означає комфортні умови для зовнішньої і внутрішньої торгівлі. Доступність міжнародного аеропорту також дуже цінується інвесторами. І не тільки тому, що можна швидко діставатися різних точок світу, а й для відправлення цінних комерційних вантажів. Загалом, логістика дуже важлива: яка вигода будувати завод у глибинці, якщо привезти комплектуючі та забрати готову продукцію – величезна проблема?
Зібравши та проаналізувавши інформацію, ми сформували рейтинг областей і підготували короткі інвестиційні огляди з кожного регіону окремо.
І про результати
Україна – країна з усе ще сильно централізованими державними фінансами. Так, ефект від політики децентралізації є, але процес стартував зовсім недавно. Тому не дивно, що перші два місця посідають Київ і Київська область. У столичному регіоні та столиці сконцентровано не лише центральні органи влади, штаб-квартири великих держкорпорацій і приватних компаній з українськими акціонерами, а й головні офіси «дочок» великих іноземних корпорацій. Зрозуміло, що з цієї причини Київ і Київська область мають високі показники ВВП на душу населення, середніх зарплат, припливу інвестицій і обсягів експорту. У цих двох регіонах дуже складно відокремити внесок місцевої влади від впливу тих переваг, що дають столичний і пристоличний статус.
Полтавська та Вінницька області – третє і четверте місця. Вони вирвалися завдяки високим темпам економічного зростання, досить значним показниками притоку інвестицій, ВРП і рівня зарплат. Агросектор, харчова промисловість, машинобудування та складальні виробництва – це ключові точки зростання. А Полтавщина цікава ще й розвиненим видобуванням корисних копалин – нафти, газу, залізної руди.
Економіка Дніпропетровської області росла повільніше, ніж країни в цілому, але в першу п’ятірку чемпіонату її вивели високі показники середньої зарплати, ВРП, припливу інвестицій та експорту.
Хто і чому ріс – що показав Чемпіонат
При підбиванні підсумків Чемпіонату з інвестицій з’ясувалося, що, за результатами 2018 року, вісім регіонів показали темпи зростання економіки в півтора рази вищі, ніж у середньому по країні (а це 3,3 %): Київська область – 6,5 %; Вінницька – 6,4 %; Житомирська – 6,1 %; Івано-Франківська – 5,8 %; Кіровоградська – 5,8 %; Полтавська – 5,8 %; Черкаська – 5,7 %; Львівська – 5,4 %.
Причини таких результатів – привабливість регіону для інвесторів з огляду на його зручне розташування й активність місцевої влади в стимулюванні інвестицій.
У деяких регіонах зі швидким зростанням підйом економіки відбувається на тлі досить високих уже досягнутих показників – у Київській та Полтавській областях валовий регіональний продукт на душу населення перевищує середньоукраїнський показник. Темпи припливу інвестицій, показані офіційною статистикою, вище за середньоукраїнські лише в цих же областях. Це свідчить про масштабні інвестиції сюди великого та середнього бізнесу. А в інших регіонах зростання економіки забезпечують переважно малий і середній бізнес.
З регіонів-лідерів за темпами економічного зростання середня зарплата вище за середньоукраїнський показник лише в Київській області. Це свідчить одразу про дві обставини щодо інших регіонів, які лідирують за темпами економічного зростання: є можливість знайти персонал за розумні гроші, але потрібно брати до уваги істотну частку неформальної зайнятості (тієї, чиї зарплати офіційна статистика не враховує).
Вісім регіонів, як було сказано, мали в 2018 році темпи зростання регіональної економіки в півтора рази вище за середні по Україні. Це приблизно третина країни. І хороший орієнтир для всіх інших. А ще – аргумент на користь того, що й уся Україна може мати темпи зростання економіки 6-8 % на рік. Україна цілком може стати східно-європейським тигром – це вже доведено дослідним шляхом.