ЗМІ окреслили ризики бізнесу, що ігнорує патріотизм українців

Після скандалу з Кофе Хауз, що вибухнув у соцмережах і був викликаний внутрішньою інструкцією говорити із клієнтами лише російською мовою, видання Forbes.ua вирішило вивчити українські випадки, коли недостатня, на думку споживачів, повага до національної символіки або мови спровокувала гучні скандали.

Так, неготовність розмовляти із клієнтом українською та посилання на інструкцію , у якій єдиною мовою для спілкування офіціантів із відвідувачами була названа російська, втягнула мережу кав'ярень Кофе Хауз у скандал.

Незадоволені українці закликали ігнорувати точки компанії, а до них приєдналися політики. Наприклад, український депутат-опозиціонер В'ячеслав Кириленко зажадав вигнати із країни мережу кав'ярень Кофе Хауз. "Ну, і в нормальних країнах конторам, які зневажають мову, як Кофе Хауз, оголошують бойкот. Що і потрібно зробити", - закликав нардеп.

Адміністрація мережі спішно вибачилася за інцидент, пообіцявши найближчим часом внести правки в інструкцію для співробітників.

Видання додає, що український Forbes, наприклад, також піддається критиці за російськомовний контент - після виходу National Geografic українською теза про неготовність вітчизняного читача до матеріалів українською, як мінімум, ослабла.

"Звісно, не для всіх бізнесів такі бойкоти чутливі" , - вважає Роман Матіс, засновник громадського руху І так зрозуміють!, який захищає права україномовних споживачів. Наприклад, для великих ритейлерів демонстративний відхід кількох патріотично налаштованих відвідувачів навряд чи виявиться помітним.

"Але для автомобільних компаній, у яких річний обіг може формуватися за рахунок продажу лише декількох десятків люксових авто, втрата навіть декількох клієнтів - це удар", - наголошує активіст.

Також видання нагадує про скандал із виробником побутової хімії Henkel, який припинив випуск освіжувача для унітазів у вигляді синьо-жовтого прямокутника у відповідь на обурення українців, які побачили у цій продукції натяк на національний прапор.

Крім того, через необережне поводження з мовами постраждав і Roshen, який розпочав друкувати етикетки на своїх виробах російською. Тоді голова корпорації В'ячеслав Москалевський пояснив таке рішення тим, що компанія використовувала мову, яка зрозуміла на ключових ринках збуту - у Росії та в Україні. Пізніше власникові компанії Петру Порошенку довелося пообіцяти, що для України етикетки будуть українською.

Обурення українців викликає і косметичний гігант Oriflame, який веде буклети, каталоги, а також сайт компанії в Україні російською мовою. Після того як бренду у черговий раз вказали на необхідність у комунікації українською, консультант Oriflame Наталія Шинкаренко парирувала: "Oriflame працює не для українців, а в Україні! Це, як кажуть, дві великі різниці". Такі слова викликали обурення користувачів і спровокували звернення у головний офіс Oriflame у Швеції. Тим не менше, на даний момент зміни мовної політики компанії не відбулося.

Крім того, найбільший у країні онлайн-магазин Розетка також доступний лише російською мовою. Майже річні звернення із проханням запустити українську версію сайту поки що не отримали відгуку. Останнім часом патріоти перейшли до активних дій - у Львові, серед іншого, навпроти пункту видачі замовлень магазину розклеїли листівки із перекресленим логотипом фірми і закликом Не купуй!