Фото: надане рекламодавцем
Михайло Москаленко, заступник директора каскаду ГЕС-ГАЕС ВП ПАЕС, про порятунок Південного Бугу
«Цього року знову видалось аномально посушливе літо. На підставі спостережень метеорологи ПАЕС зробили висновок, що, зокрема, в серпні середньомісячна температура повітря становила 24,8 °С, що на 1,7 °С вище за норму (23,1 °С). У серпні також випало лише 19,2 мм опадів, що в 1,9 раза менше за норму (36,7 мм). Це, безумовно, позначилося на стані Південного Бугу. За характеристикою водності річки серпень цього року характеризується як маловодний 96% забезпеченості, що означає маловодну фазу.
Потреби води в нижній частині басейну річки забезпечує лише Олександрівське водосховище з нинішнім підпірним рівнем 16,0 м. Воно використовується одночасно Олександрівською ГЕС і Ташлицькою ГАЕС та відіграє ключову роль у зрошенні й питному постачанні територій, розташованих у нижній течії річки. Проте, за останні 7 років через недостатню кількість води ОГЕС не працювала 559 діб.
Після водосховища Південний Буг розширюється та втрачає швидкість течії, оскільки перепад висоти її русла від Олександрівки до Дніпро-Бузького лиману лише менше метра. Водночас водозабір для зрошення та водопостачання населених пунктів починає зростати саме на цьому відрізку річки, тож м. Вознесенську (40 тис. населення) води влітку хронічно не вистачає.
У посушливі місяці, коли вітер дме з Чорного моря, солона вода з Бузького лиману піднімається вище річкою аж до Вознесенська. Її засолення загрожує забезпеченню населення питною водою. А засолення ґрунтових вод ускладнює вирощування сільськогосподарських культур на зрошувальних землях.
Через кліматичні зміни відбувається зменшення водності Південного Бугу. Гідроенергетики зазначають, що за останні 7 років стік води руслом зменшився з 1,1 км³ до 0,8 км³ на рік. Значні поетапні зміни засвідчує й аналіз весняних паводків. У 1845 р. у районі с. Олександрівка витрата весняного паводка складала 6400 м³/с. Останні ж 20 років середній паводок не перевищував 368 м³/с. Починаючи з 2014 р., витрати води під час весняного водопілля становлять від 145 до 38 м³/с, тобто кількість води, яка надходить до Олександрівського водосховища, щорічно зменшується.
Враховуючи аномально спекотну погоду, малу кількість опадів і маловоддя, що спостерігаються попередні роки, підняття рівня водосховища, на мою думку, єдиний реальний варіант порятунку Південного Бугу нижче ОГЕС від критичного обміління. Ще раз наголошую, річки міліють по всій Європі (навіть Дунай і Дніпро не виняток). Але є окремі приклади, коли втручання людини допомагає хоч би частково компенсувати висихання колись повноводних річок. Реалізація проєкту дозаповнення Олександрівського водосховища дозволить забезпечити стабільне водопостачання з санітарним пропуском 17 м³/с у нижній течії Південного Бугу. Це унеможливить підняття води з Дніпро-Бузького лиману в верхню течію. Населення у такий спосіб отримає питну воду й зможе використовувати воду з річки для зрошення земель».